Гібридна війна Росії здатна розірвати НАТО зсередини — Newsweek

Постійні диверсії, вторгнення дронів до повітряного простору та кібератаки створюють новий виклик для європейської безпеки. Російська гібридна війна балансує на межі між миром і конфліктом, ставлячи під загрозу солідарність усередині НАТО.

Про це йдеться у статті Newsweek.

Дестабілізаційні дії Росії, спрямовані проти держав Альянсу, становлять особливу проблему для НАТО, оскільки відбуваються у так званій «сірій зоні» між миром і відкритою війною. Їхній характер часто залишається неоднозначним, виконавців складно достовірно встановити, а кінцевою метою стає послаблення та дестабілізація суспільства.

Усе це актуалізує питання про те, чи можуть подібні атаки стати підставою для застосування статті 5 Північноатлантичного договору, за якою напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх і передбачає можливість спільної військової відповіді. Водночас гібридні атаки перевіряють готовність союзників діяти разом, особливо на тлі зростання скепсису щодо ролі НАТО в окремих країнах.

Зокрема, у США вже порушували питання про можливість застосування інших положень договору у разі конфліктів у «сірій зоні». Не менш важливим залишається питання потенційних наслідків прямої відповіді на такі атаки.

Загроза від гібридних атак Росії на НАТО

Масштаб гібридних атак, які почастішали останніми роками, демонструє серйозність загрози. Їхніми цілями стають як окремі люди, так і об’єкти критичної та національної інфраструктури.

Так, нещодавно у Варшаві викрили план убивства громадянина США та України. Це стало першою відомою атакою такого типу проти американського громадянина на території країни-члена НАТО. Водночас у Європі вже фіксували вбивства людей, які виступали проти Росії. Серед них — художник і карикатурист Семен Скрепецький, який помер у Польщі в червні.

Під прицілом опиняються також військові об’єкти. На початку року з’явилася інформація, що протягом 15 місяців російські дрони-розвідники могли вести спостереження за ядерними об’єктами у Великій Британії, Франції, Бельгії та Нідерландах. За однією з версій, безпілотники запускали з танкерів, пов’язаних із «тіньовим флотом» РФ.

Росія також систематично спрямовує безпілотники до повітряного простору країн НАТО. Зокрема, у травні дрон над Румунією влучив у житловий будинок, унаслідок чого постраждали двоє людей. Торік у вересні Польща привела у готовність власні та натівські системи ППО через появу безпілотників. А в Латвії дрон вибухнув на території нафтосховища в Резекне.

Країни-члени Альянсу застосовують статтю 4 договору НАТО

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що такі порушення повітряного простору свідчать про наближення країни до військового конфлікту, «ніж будь-коли від часів Другої світової війни». Після цих інцидентів Варшава задіяла статтю 4 договору НАТО, яка передбачає проведення консультацій між союзниками у разі надзвичайної ситуації, коли під загрозою опиняються територіальна цілісність, незалежність або безпека держави.

Того ж місяця статтю 4 застосувала й Естонія після того, як російські винищувачі протягом 12 хв. перебували в її повітряному просторі. Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал закликав НАТО продемонструвати «єдину і сильну» відповідь на такі дії.

Президент США Дональд Трамп, коментуючи звернення до статті 4, сказав: «Мені це не дуже подобається. Я не люблю, коли таке трапляється». Ця реакція вкотре засвідчила відсутність чіткого розуміння того, якою має бути відповідь Альянсу на загрози, що виникають у «сірій зоні».

Водночас цього місяця представники країн НАТО провели зустріч, присвячену випадкам порушення повітряного простору. Союзники також мають намір зміцнити інтегровану систему протиповітряної та протиракетної оборони на території всього Альянсу, щоб запобігати новим подібним інцидентам.

Гібридні атаки по критичній інфраструктурі НАТО — що відомо

Гібридні атаки також спрямовувалися на критично важливу інфраструктуру. Одним із найгучніших випадків стали вибухи на газопроводах «Північний потік», унаслідок яких трубопроводи, що з’єднували Росію та Європу, перестали бути придатними для експлуатації. Водночас встановити конкретного винуватця вибухів досі не вдалося.

У Балтійському морі неодноразово ставалися пошкодження підводних кабелів і трубопроводів, через що виникали перебої в їхній роботі. Окремою ціллю ставала й залізнична інфраструктура європейських країн. Зокрема, у Польщі три роки тому затримали групу іноземців, яких підозрювали у шпигунстві за транспортною системою на користь Росії.

Окремий напрям російської гібридної діяльності — кібератаки, кількість яких останніми роками зросла. Серед найбмасштабніших випадків — атака на американського супутникового оператора Viasat, здійснена того самого дня, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення до України. Її наслідки відчули не лише українські військові структури: без доступу до Інтернету залишилися тисячі користувачів у різних країнах Європи.

У вересні 2025 року літак із президенткою Євроомісії Урсулою фон дер Ляєн також зіткнувся з глушінням сигналу під час польоту над Болгарією. Через це екіпажу довелося використовувати паперові мапи для посадки. Болгарська влада поклала відповідальність за інцидент на Росію.

Подібний випадок стався і в травні, коли було зафіксовано глушіння сигналу літака, на борту якого перебував ексміністр оборони Британії Джон Гілі. Він повертався додому після поїздки до британських військовослужбовців, які перебувають в Естонії.

Гібридні дії Росії здатні розколоти НАТО

Гібридні дії Росії стали для НАТО новим викликом у сфері безпеки, адже йдеться не про відкритий напад, а про дії, характер яких часто складно однозначно визначити. Поки що незрозуміло, скільки Альянс готовий миритися із ситуацією, за якої безпека та суверенітет його держав-членів регулярно опиняються під загрозою через порушення повітряного простору чи диверсії проти інфраструктури, а відповідальних за ці атаки складно встановити.

Водночас такі операції здатні посилювати розкол у європейській системі безпеки. Вони підживлюють страхи всередині окремих країн, ускладнюють вироблення спільної міжнародної реакції та зрештою можуть послаблювати підтримку України.

Однак одним із головних викликів залишається питання спроможності самого НАТО ефективно захищатися від подібних загроз. Як і в період Холодної війни, коли існували побоювання, що поєднання ядерного потенціалу та взаємної недовіри може через помилкове трактування дій противника призвести до масштабного конфлікту, нині ризик прорахунків також нікуди не зник. Занадто стримана реакція може переконати Росію у можливості безкарно продовжувати такі операції. Водночас надмірно жорстка відповідь здатна спровокувати глобальну ескалацію.

Що НАТО може протиставити гібридним російським атакам?

Торік НАТО запровадило посаду спеціального координатора з питань гібридних загроз, щоб систематизувати та посилити реакцію Альянсу на подібні атаки. Країни-члени також працюють над підвищенням власної стійкості, зокрема у сфері кібербезпеки.

Попри це, існує ризик, що саме тіньові та гібридні операції стануть наступним серйозним випробуванням для НАТО.

Водночас Альянс має цілу низку інструментів, які не обов’язково передбачають застосування статті 5. Серед них — зміцнення ППО окремих союзників, активніший обмін розвідувальною інформацією, санкції, проведення кібероперацій, перекидання додаткових військових сил або організація спільної відповіді країн-членів блоку.

Передусім НАТО необхідно чіткіше окреслити, які саме дії в «сірій зоні» можуть розглядатися як підстава для застосування статті 5. Це дозволить підвищити узгодженість і ефективність спільної оборони в умовах сучасних форм ведення війни.