Гнів Шиви чи аномалії клімату: у Непалі серед зниклих найбільше індійців та українців

"Це не звичайна повінь, це щось інше", - так кажуть користувачі соцмереж про трагедію в Непалі. Попередні дані свідчать про те, що з гір у долину Лхенде-Кхола обрушилася льодовиково-кам'яна маса, перетворившись на місиво з води, льоду, каміння та бруду. Подробиці трагедії - у матеріалі Коротко про.

Що то було?

Місцеві жителі розповідали, що побачили гігантську стіну води, бруду та каміння. За словами начальника митниці Раджендри Дхунгани, потік виглядав майже 100-метровою хвилею і за лічені миті знищив ринок Тимурі в Расуві. Потік з'явився настільки швидко, що автоматичні гідрологічні станції були знищені, перш ніж встигли передати сигнал. Нижче за течією попередження вдалося надіслати вже після надходження інформації, і влада вважає, що вона могла врятувати сотні людей у ​​Нувакоті та інших районах.

Зв'язок із низкою туристичних груп обірвався відразу. Саме тому влада спочатку фіксувала людей як «поза зв'язком», не маючи можливості встановити, загинули вони, врятувалися самостійно чи евакуювалися в інше місце. На 27 серпня, як повідомляє Reuters, кількість зниклих після повені людей досягла 826, а влада Тибету повідомляє ще про сотні зниклих.

Над питанням, що це, ламають голови всі – від метеорологів до ясновидців. Спочатку йшлося про землетрус, що спровокував схід льодовика. Однак потім з'ясувалося, що ця сила обвалу була такою, що сейсмоприлади зареєстрували його як 5-бальний землетрус.

Потім подумали про прорив дамби у Китаї, але ця версія також не підтвердилася. Версію про зливи відмели в Департаменті гідрології та метеорології Непалу, оскільки ніякі зливи не могли пояснити таку повінь.

«У деяких місцях Расуви за попередні 24 години випало не більше ніж 7 мм опадів. Ознак екстремальних опадів не було ні в постраждалому районі Непалу, ні на відповідній стороні Китаю», – повідомили непальські гідрологи.

За справу взялися «експерти з потойбіччя»: вони видавали за причину як використання кліматичної зброї, так і помсту бога Шиви за скупчення різного народу біля підніжжя священної гори Кайлас (хоча до неї – десятки кілометрів). Скупчення негативної людської енергетики як причина обвалу також на повному серйозі обговорюється в Мережі.

Поки що не названо точної причини, але експерти схиляються до кліматичного фактору: навесні стало відомо, що льодовики Гіндукуша та Гімалаїв втрачають лід приблизно вдвічі швидше, ніж це відбувалося після 2000 року. І це вже не перший епізод у цій гірській місцевості: влітку минулого року в тому ж районі сталася інша руйнівна повінь, яку пов'язували зі швидким спорожненням льодовикового озера в районі Лхенде. Тобто одна й та сама річкова система зазнає повторних високогірних катастроф. І тому вчені побоюються ризику прибуття другої хвилі потоку з гір.

Скільки людей пропало

Спочатку було відомо про 384 туристи, з якими не вдавалося зв'язатися: 291 іноземець та 93 громадяни Непалу. Потім цифри почали зростати і на середину дня 27 серпня досягли позначки 826 осіб.

Окремо Китай повідомив про 558 зниклих в окрузі Гіронг (там знаходиться імміграційна служба, яка реєструє приїжджих), причому близько 260 із них - іноземці. Таким чином, сумарна кількість зниклих по обидва боки кордону наблизилась до 1400–1500. Це місцеві жителі, чиї будинки стояли вздовж річки. Також – військовослужбовці армії Непалу та поліцейські, робітники енергетичних об'єктів. І звичайно, туристи та паломники.

Через цей район проходить найважливіший коридор між Катманду та Тибетом. По ньому туристи йдуть до Тибету, зокрема до гори Кайлас та озера Манасаровар. Саме тому в зоні лиха одночасно опинилися туристичні групи із різних держав. Reuters прямо пише, що селевий потік вдарив по дорозі, якою користуються туристи та паломники, які прямують до Лхаси.

Людей було не просто багато, а дуже багато. По-перше, цими днями проходили поїздки до озера Держаікунда в самому Непалі. Озеро знаходиться на висоті близько 4380 метрів у районі Лангтанг і є одним із головних паломницьких місць індуїстів країни. По-друге, 28 серпня у Непалі відзначається Джанай Пурніма – важливе індуїстське свято. Цими днями прочани зазвичай і вирушають на озеро Госаікунда, щоб зробити там ритуальне обмивання. Звідси й версії про гнів бога Шиви.

Списки зниклих вже є

За оновленими непальськими даними на 27 серпня, серед зниклих іноземних туристів найбільше людей з Індії (177 осіб), США (63 особи) та України (53 особи). Крім них, у списках зниклих числяться громадяни Австралії, Великобританії, Канади, Німеччини, Сінгапуру, ПАР, Малайзії, Японії, Нової Зеландії та інших країн.

Також МЗС України повідомляє, що непальська поліція шукає ще одну групу із 46 українських туристів. Українські посольства в Індії та Китаї координують пошуки, поки даних про загиблих чи поранених українців немає.

У Мережі повідомляють, що частина українців була у складі групи, що вирушила на ретріт під керівництвом київського психолога Ірини Блонської (до речі, яка активно працює і з російськими клієнтами) /ua/incidents/a735153-navodnenie-v-nepale-i-tibete-ne-vykhodit-na-svjaz-hruppa-ukraintsev-otpravivshajasja-na-retrit.
 Також у телеграм-каналах називають імена інших зниклих у Непалі українців – списки можна знайти, наприклад, у телеграм-каналі « Пошук Китай/Непал » або у групі « НепалІя ». Там уже з'явилася інформація, що деяким вдалося зв'язатися зі своїми рідними з огляду на те, що сіль зруйнував вежі зв'язку в Непалі.

Інші посольства та консульства повідомляють про своїх зниклих громадян: паломник з Австралії 61-річний Кумар Сампат прямував у паломництво до гори Кайлас, також у зведеннях є двоє хлопчиків 11 і 14 років, які, ймовірно, перебували з батьками в тій же поїздці. У Великій Британії серед зниклих також називалася 13-річна дівчинка, троє чоловіків і семеро жінок, а також двоє громадян Ірландії, які опинилися в тій же зоні.

Зрозуміло, що люди опинилися в епіцентрі трагедії не хаотично. Значна частина була учасниками організованих туристичних та паломницьких програм. Частина з тих, хто знаходився там, планували пройти кордон і побувати біля підніжжя гори Кайлас – хтось сфотографуватися, а хтось помолитися.

Кайлас не підпускає до себе нікого

Гора Кайлас знаходиться у Західному Тибеті, на території, контрольованій Китаєм. Її висота – близько 6638 метрів. Біля неї розташоване озеро Манасаровар. Обидва об'єкти включені Китаєм до попереднього списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як частина комплексу священних гір та озер.

Кайлас - одна з небагатьох великих гірських піків світу, на який немає підтвердженого успішного сходження. По-перше, тому що в буддизмі Тибету Кайлас вважається місцем перебування бога Шиви, що робить вершину священною одночасно для індуїзму, буддизму і джайнізму. Прочани не підкорюють вершину, вони обходять її по колу - здійснюють кору, або парікраму. По-друге, вона наднебезпечна навіть для досвідчених альпіністів.

Кора навколо Кайласа – приблизно 52–53 кілометри. Для більшості паломників це 3-денний перехід без підкорення вершини. Коштує це задоволення чимало: тільки сухопутна програма з Катманду коштує понад 2000 доларів, а ще треба дістатися столиці Непалу та перечекати там кілька днів акліматизації у готелях чи таборах.

Але для віруючих, а також для численних шанувальників ретритів це не перешкода. Кайлас щороку притягує людей, які готові їхати через один із найважче доступних регіонів Азії не заради фотографії з вершиною, а заради того, щоб обійти її.