Кам'яний лабіринт, де досі знаходять невідомих науці тварин: де він розташований

У західній частині Мадагаскару розташований національний парк і заповідник Цінгі-де-Бемараха. Його головна особливість – це величезне вапнякове плато, яке вода протягом дуже тривалого часу перетворювала на фантастичний лабіринт із гострих шпилів, вузьких каньйонів і печер. Саме тут дослідники досі знаходять види, які раніше були невідомі науці. І щоб зрозуміти, чому ця територія стала таким важливим притулком для природи, достатньо спробувати пройти нею хоча б кілька кроків.

Чому через заповідник так важко пройти?

Слово tsingy на Мадагаскарі означає "де не можна ходити босоніж". Побачивши цей ландшафт, легко зрозуміти чому. Вапнякові породи тут стирчать із землі сотнями гострих шпилів. Між ними ховаються вузькі проходи, глибокі ущелини та печери. Деякі каньйони настільки вузькі, що людині важко протиснутися, інші сягають значної ширини.

Окремі ущелини мають глибину до 122 метрів. Дослідникам, які вирушили у заповідник, іноді доводилося користуватися альпіністським спорядженням. Каміння легко пошкоджувало його, а під ногами раз у раз траплялися поверхні, де доводилося буквально перевіряти кожен наступний крок.

Цінгі-де-Бемараха / фото Canva

Які тварини живуть серед кам'яних шпилів?

Цінгі-де-Бемараха нагадує величезне багатоповерхове місто, тільки замість будинків тут кам'яні вежі. І на кожному "поверсі" існує своє життя. На найвищих шпилях майже немає ґрунту, а сонце сильно нагріває камінь. Тут виживають рослини, здатні переносити посуху.

Між вершинами пересуваються лемури, перестрибуючи з одного гострого виступу на інший. У тріщинах скель ящірки полюють на комах. Поруч ростуть молочаї, алое та пачіподіуми – це рослини, пристосовані до життя там, де воду доводиться буквально шукати в камені.

Нижче, у затінених частинах каньйонів, стає вологіше. Тут можна зустріти великих фруктових кажанів і папуг, а в отворах у камені бджоли облаштовують свої гнізда. Найбільше життя зосереджене на дні ущелин. Там накопичуються вода та ґрунт, тому з'являються орхідеї та великі тропічні рослини. Серед них живуть великі хамелеони, смарагдові змії, гігантські равлики та численні комахи.

Як виглядає Цінгі-де-Бемараха: дивитись відео

А під землею існує ще один рівень цього світу. У печерах і тунелях мешкають риби, краби, комахи та інші істоти. Деякі з них практично не виходять на поверхню. Саме ізоляція окремих ділянок і робить Цінгі таким цікавим для науки. На Мадагаскарі близько 90% видів є ендемічними – вони не зустрічаються більше ніде. А в самому Цінгі дослідники продовжують знаходити нові види.

Саме так невідому кавову рослину описали у 1996 році. У 2000-му виявили крихітного лемура, а у 2005-му кажана. Ще через два роки науковці описали новий вид жаби.

Деякі рослини, характерні для вологих лісів східного Мадагаскару, тут змогли вижити саме в таких умовах. За словами дослідників, у Цінгі трапляються навіть жаби, найближчі відомі родичі яких живуть за сотні кілометрів звідси. Таких маленьких ізольованих територій тут може бути багато. Окремі види фактично опиняються в межах кількох каньйонів і розвиваються відокремлено від своїх родичів.

Водночас ця природна фортеця не є невразливою. Дослідники побоюються, що зміни погоди можуть вплинути на вологі ліси, які збереглися всередині кам'яного лабіринту. Менша кількість опадів або зниження вологості можуть стати серйозною проблемою навіть для такого захищеного місця.

Є й інша залежність від людей, але вже зовсім в іншому сенсі. Раніше значна частина бюджету заповідника надходила від туризму. Після політичного перевороту на Мадагаскарі кількість відвідувачів різко скоротилася. Якщо у квітні 2008 року парк прийняв 147 туристів, то через рік у тому самому місяці їх було лише 12. Для заповідника це означало менше грошей на працівників, розвиток та освітні програми.