Китай звів острів у Південнокитайському морі з базою для дронів та аеродромом

Китай за десять місяців перетворив риф Антілоп у Парасельських островах на штучний острів завдовжки майже шість кілометрів. На створеній території вже є будівлі, причал, глибоководний порт і гелікоптерний майданчик. Супутникові знімки також свідчать про можливе будівництво злітно-посадкової смуги, повідомляє Business Insider.

Риф входить до групи Парасельських островів, які Китай контролює з 1974 року після збройного зіткнення з В'єтнамом. Проте на цю територію також претендують В'єтнам і Тайвань.

За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) та його Ініціативи з морської прозорості Азії (AMTI), 14 серпня 2026 року організація повідомила, що Китай може будувати на острові злітно-посадкову смугу завдовжки до 2743 метрів. На супутникових знімках Planet Labs видно рівний край новоствореного пляжу. Він нагадує обриси злітно-посадкових смуг на островах Місчіф, Файєрі-Крос і Субі, які Китай уже облаштував в архіпелазі Спратлі.

Проєкт на рифі Антілоп став першою масштабною розбудовою штучних островів, яку Пекін проводить у Південнокитайському морі з 2017 року. У 2013–2017 роках Китай уже проводив масштабну кампанію зі створення штучних островів, переважно в архіпелазі Спратлі. Після цього Пекін призупинив будівництво через міжнародний тиск.

На відміну від попередніх проєктів у південній частині моря, нова споруда розташована на півночі, в архіпелазі Парасельських островів. Аналітики з питань безпеки вважають, що таким чином Китай прагне контролювати північний вхід до Південнокитайського моря. Південну частину акваторії Пекін уже контролює завдяки своїй присутності на островах Спратлі.

Регіон має значний енергетичний потенціал. За оцінками Управління енергетичної інформації США (EIA), у Південнокитайському морі є близько 11 млрд барелів нафти та 190 трлн кубічних футів природного газу в категорії доведених або ймовірних запасів. За обсягом нафти це приблизно відповідає доведеним запасам Мексики. Запаси газу становлять близько двох третин доведених запасів Європи без урахування Росії. Самі Парасельські острови не розташовані безпосередньо над цими родовищами, але перебувають неподалік від них.

Крім вуглеводнів, води навколо рифу багаті на морське біорізноманіття. Це також одна з найпродуктивніших риболовних зон у світі, якою історично користуються флоти В'єтнаму та Китаю. Через Південнокитайське море проходить близько третини світових морських вантажоперевезень. Їхня вартість становить трильйони доларів на рік, тому фізичний контроль над рифом дає Пекіну додатковий важіль впливу на глобальні ланцюги постачання.

Пекін наполягає, що острів має цивільне призначення. Проте супутникові знімки та попередні дії Китаю в регіоні свідчать про можливе військове використання об'єкта. У липні 2026 року берегова охорона Китаю (CCG) оприлюднила документ із концепцією використання мережі безпілотних апаратів, розміщених на острівних базах країни. Вони мають замінити людей як основну силу для оборони Південнокитайського моря, зокрема для протидії ворожим дронам.

Плани Пекіна вписуються у глобальний тренд розвитку безпілотної війни. Одним із прикладів стала Україна, де досвід застосування дронів та боротьби з ними активно вивчають військові аналітики з різних країн світу.

На тлі посилення Китаю його сусіди також зміцнюють оборону. Зокрема, Філіппіни розширюють військову співпрацю з Францією через суперечки з Пекіном у Південнокитайському морі.