Кредитна пастка на Рівненщині: як експрацівниця банку вішала борги на онкохворих та пенсіонерів

У Здолбунові на Рівненщині розгорівся гучний скандал довкола 32-річної місцевої жительки, яку обвинувачують у повторному шахрайстві в особливо великих розмірах та легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. Жінка входила в довіру до містян та оформлювала на них кредити у різних банках.

І хоча слідчі поліції вже завершили розслідування та направили справу до суду, її розгляд затягується місяцями — через масові самовідводи суддів потерпілі досі не можуть домогтися справедливості, залишаючись сам на сам із боргами, які з них намагаються витребувати банки.

Оформила 21 кредит і ошукала людей майже на 2 мільйони

За даними поліції в Рівненській області, слідчі ВП № 6 (м. Здолбунів) завершили досудове розслідування щодо 32-річної фігурантки, яку обвинувачують у повторному шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах, а також у легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.

Зловмисниця вже не була працівницею банківської установи, проте продовжувала представлятися її співробітницею. Для введення в оману потерпілих вона використовувала службову термінологію та повідомляла неправдиві відомості про свою нібито трудову діяльність.

«Отримавши обманним шляхом від громадян особисту інформацію для ідентифікації в автоматизованій банківській системі, фігурантка за допомогою електронно-обчислювальної техніки авторизовувалася від імені потерпілих та здійснювала незаконні фінансові операції. Зокрема, без відома та згоди громадян оформлювала кредитні заявки, після чого заволодівала грошовими коштами», — зазначають у поліції.

Загалом правоохоронці встановили, що обвинувачена оформила 21 кредит у п’яти банках на десять потерпілих. Максимальна сума одного кредиту становила майже 240 тисяч гривень, а загальна сума завданих збитків сягає 1 972 853 гривень.

Дії жінки кваліфіковані за ч. 5 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах та з використанням електронно-обчислювальної техніки), а також за ч. 2 ст. 209 КК України (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом). Суд обрав їй запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

У поліції додають, що жінка визнає свою провину. Тим не менш їй загрожує позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

Історії потерпілих: «Скористалася тим, що я захворіла на онкологію»

Потерпілі розповідають, що жінка жителька села Глинськ, Здолбунівської ОТГ. Довгий час працювала саме у Здолбунові у філії банку і оформляли кредити, тому її багато хто знав особисто.

Одна з постраждалих, мешканка Здолбунова Вікторія Мосійчук, розповіла ТСН.ua, що стала жертвою своєї колишньої подруги Марії Швець у найважчий період життя:

«Коли я захворіла на онкологію, Марія Швець була першою, хто про це дізнався. Тоді вона мені запропонувала взяти на лікування кредит у банку, де вона начебто працювала. І я погодилася. Марія попросила доступ до мого телефону і кредитну карту я оформлювала через „Дію“, без відвідин банку. На той момент, кошти мені на лікування збирали небайдужі люди, тому кредиткою я не користувалася. А десь за місяців три виявила, що коштів на рахунку немає. Марія тоді пояснила, що робить «рух коштів», і мене це, на жаль, не насторожило. Як пізніше виявилося, усі сповіщення від банку вона заблокувала і вони мені просто не надходили».

З картки Вікторії зникло близько 200 тисяч гривень. Окрім цього, постраждала її мати-пенсіонерка: на її ім’я підозрювана набрала кредитів у різних банках на 360 тисяч гривень. За словами потерпілих, гроші знімалися навіть без наявності фізичної картки — відповідні відеозаписи з камер спостереження залучені до матеріалів справи.

«Коли я виявила махінації з коштами і її про це запитала, Марія пообіцяла, що поверне гроші. Пару днів я їй ще вірила. Розумієте, вона підвищувала ліміти по кредиту, знімала кошти, а потім знову клала під проценти. Все це вона робила, щоб у банку думали, нібито це робить сам клієнт. Я почала обдзвонювати спільних знайомих і виявилося, що вона на багатьох набрала кредитів. Усі разом ми пішли писати заяви до поліції», — розповідає Вікторія.

Постраждалі зазначають: хоча правоохоронці передали справу до суду ще у квітні, наразі вже закінчується серпень, а засідання постійно переносяться. Поки розгляд затягується, ошукані громадяни змушені відбиватися від банківських вимог, хоча ошукані люди мають статус постраждалих.

«Банки вимагають погашення кредитів, погрожують, блокують рахунки та вживають заходів примусового стягнення, хоча люди самі стали жертвами шахрайства. Це в той час, коли шахрайка живе спокійно. Нещодавно придбала новенький електрокар і розвелася з чоловіком, бо вели спільний бізнес на отримані таким шляхом кошти», — обурюється потерпіла.

Що кажуть у суді: чому справу перенесли до іншого району

Потерпілі занепокоєні тим, що судові засідання постійно переносяться, а судді беруть самовідводи. У людей навіть виникли підозри щодо можливого умисного затягування розгляду справи.

Втім, у Здолбунівському районному суді ТСН.ua пояснили процедурні причини, через які справу не змогли розглянути. Там підтверджують, що обвинувальний акт щодо колишньої працівниці банку у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, надійшов до суду 29 квітня 2026 року. У межах кримінального провадження зазначено десятьох потерпілих.

Як роз’яснила в. о. голови Здолбунівського районного суду Лілія Саган, склалася ситуація процесуальної неможливості сформувати склад суду:

«У штаті Здолбунівського районного суду Рівненської області перебуває п’ятеро суддів. Водночас усі п’ятеро суддів Здолбунівського суду брали участь у цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування як слідчі судді. Вказані обставини виключають право участі суддів Здолбунівського районного суду у даному кримінальному провадженні під час судового провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 76 та ч. 1 ст. 80 КПК України, судді, які ухвалювали рішення під час слідства (як слідчі судді), зобов’язані заявити самовідвід і не мають права розглядати справу по суті. Через це 14 липня 2026 року було складено протокол про неможливість автоматизованого розподілу справи.

Щоб розв’язати це питання, 15 липня голова суду направив подання до Рівненського апеляційного суду. Вже 16 липня 2026 року колегія суддів апеляційної інстанції задовольнила це подання і передала справу на розгляд до Рівненського районного суду Рівненської області.

Але постраждалі громадяни вказують, що вже двоє суддів Рівненського районного суду взяли самовідвід. Чому це відбувається — людям не пояснюють. Однак лише після журналістського звернення потерпілим повідомили дату: засідання призначено на 17 вересня.

Оцінка адвоката: чи можна не сплачувати кредити та як діяти ошуканим

Адвокат Сергій Деледивка зазначає, що ситуації, як у Здолбунові трапляється у судовій та банківській практиці доволі часто. Проте фахівець підкреслює: юридичні наслідки для потерпілих напряму залежать від того, у який саме спосіб оформлювалися кредити.

Перший варіант — коли людина власноруч підписувала документи.

«Коли шахрай або навіть колишній банківський працівник просить людину піти до банку і взяти кредит, а гроші передати йому на якісь потреби, то у цьому випадку, якщо людина була в банку, оформляла документи, підписувала кредитні угоди, все це не звільняє її від відповідальності за неповернення кредитних коштів. Взяв гроші — повертай або відповідай», — пояснює Сергій Деледивка.

За словами адвоката, банк не цікавить, куди пішли кошти — їх у будь-якому разі стягуватимуть із того, хто підписав договір. Навіть обвинувальний вирок і термін для шахрайки не гарантують повернення грошей потерпілим.

Друга ситуація — коли документи підроблялися без відома громадянина:

«Це геть інша ситуація, яка якраз і дає можливість людям заперечувати, в тому числі, у суді щодо позовних вимог банку. Причина проста — вона цих грошей не брала, людина не відвідувала цей банк, не підписувала будь-яких документів та договорів, вона, врешті, не отримувала коштів — це можна довести», — зауважує адвокат.

Сергій Деледивка радить потерпілим зайняти активну позицію у суді: вимагати почеркознавчу експертизу, перевірку матеріалів фінансового моніторингу та доводити відсутність особи у відділенні банку за допомогою цифрових слідів. Усі заперечення варто подавати одразу після отримання позову від банку.

Водночас адвокат ставить під сумнів заяви про те, що банки вже зараз блокують рахунки чи примусово стягують кошти:

«Без судового рішення арештувати, заморозити, а тим більше стягнути кошти з картки або банківського рахунку неможливо», — резюмує Сергій Деледивка.