На Сумщині равликова ферма виробляє 10 т продукції на рік

10 тис. кг равликів породи Helix Aspersa Muller на рік виробляють у фермерському господарстві в Лебединській громаді. Тут продають відсортованих, упакованих в ящики і готових до вживання або для подальшої переробки равликів, пише agronews.ua.

Равликів з цих полів починають збирати наприкінці серпня, триває це до жовтня. Правильно сформована мушля має діаметр 3-4 см і важить 10-12 грамів, ділиться керуюча ферми Ярослава Кобзар. Перші равлики автоматично стають маточним стадом.

«Перед тим, як равлика виселяють в поле, засівають культуру, яка називається перко. Це трава, саме спеціалізована. Потім, коли перко равлик добре поїв, тоді він повністю на кормі. Вся життєдіяльність равлика відбувається ввечері і вночі, коли сонечко починається, у них починається активне життя. Обов’язкова умова – система поливу, кожну ніч до ранку працює полив, усі поля зрошуються», – каже Ярослава.

На фермі працюють вісім людей, це чотири постійних і чотири сезонних працівники. Пані Світлана – одна з них, розповідає: працює на фермі два роки. Зараз збирає равликів. Говорить: брати можна не кожного – лише тих, у яких сформована тверда мушля.

«Равлики ми обираємо твердесенькі, величенькі. Ми визначаємо, щоб мушлі були тверденкі тут»

Ярослава розповідає про процес життєдіяльності, який проходять равлики: «Процес вибірки ікри дуже цікавий, є столи, куди кладеться торф, туди равлик занурюється і відкладає ікру, ми з неї дістаємо ікринки, кладемо в спеціальні корекси (спеціальна полімерна вкладинка з комірками – ред.), а корекси – в інкубатор. Через 2 тижні виростає мальок».

Далі він переселяється на поле, де живе під спеціальними щитами, які створюють затінок. Зiбраний обсяг поміщають на спеціально виготовлені стелажі, де відбувається процес самоочищення. Потім равлик сортується вручну, і якiснi особини фасуються в мішки по 5 кг, складаються в ящики і переміщyються в холодильну камеру для зберiгання.

«Від збору і до того, щоб він очистив свій кишківник, проходить три дні. ці спеціальні столи слугують для того, щоб равлик був чистий, коли він потрапить до споживання. Тоді ми кладемо його до холодильника, там він зимує в стані анабіозу. Він там перебуває до наступного сезону. У березні ми починаємо його будити і поміщаємо в цех репродукції, щоб отримати ікру і малька», – говорить Ярослава.

Цю равликову ферму в Лебединській громаді створили в 2018 році, надихнувшись відпочинком за кордоном і стравами, які там популярні, розповідає Ярослава. Сама жінка говорить: понад 10 років працювала юристкою в закладі освіти, для неї равликовий бізнес став новою справою і новим етапом у житті.

«Ми вирощуємо сорт «Мюллер», в Україні також популярний сорт «Максима», це саме їстівні сорти. Є такий міф, що на городі ростуть равлики, яких ми тут вирощуємо. Ні, це зовсім різні види равлика. Це їстівні равлики, наголошую на цьому», – пояснює керуюча ферми.

Війна, говорить Ярослава, вплинула на роботу підприємства: «У 2022 році ми пробували самі успішно експортувати равлика, але на жаль, війна внесла корективи в роботу ферми. Ринок збуту зменшився, також змушені були скорочувати штат, зменшувати обсяги виробництва. Цього року ми все-таки вирішили рухатися далі, скористалися грантовою програмою, купили облпаднання , а саме дерев’яні щити».

Жінка розповідає: зі своєю продукцією регулярно беруть участь у місцевих ярмарках, пропонуючи людям розширити смакові горизонти.

«З них дуже смачну страву роблять – ескарго. Мушля вимивається, потім її фарширують із соусами різними, і ця страва готова до вживання. Її полюбляють іспанці, ми займаємося тим, щоб в Україні це також було популярно. На сьогодні страва набирає попиту, але є й такі люди, яким зовсім не подобається», – каже жінка.

Додає, найбільша потреба зараз – електроенергія: «Без неї неможливо функціонувати, поля не зрошуються. Це вода, насоси. Тому ми беремо участь в ще одному гранті на отримання сонячних електростанцій. Хочемо забезпечити себе автономним електричним живленням, щоб бути незалежними від вимкнень світла».

У планах господарства, ділиться Ярослава, – розширювати площі. Наразi шукають партнерів для співробітництва.

✅ Дізнайтеся, як покроково оформити агрострахування та отримати державну компенсацію. У цьому відео ми розбираємо весь шлях: від першого звернення до страхової компанії до зарахування коштів на ваш рахунок.