Путін готує удар по Естонії? Чому в НАТО занепокоїлися і відправили главу ЦРУ до Кремля

Ще добу тому таємний візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви виглядав як одна з головних політичних загадок останніх днів. Американський військово-транспортний літак, кілька годин переговорів за зачиненими дверима, прохання до України не завдавати ударів по Москві — і майже повна відсутність офіційних пояснень, навіщо глава американської розвідки особисто прилетів до РФ.

Тепер з'явилися одразу дві версії, які помітно відрізняються одна від одної.

Президент США Дональд Трамп назвав поїздку Реткліффа "дуже рутинною" і фактично заперечив, що вона була пов'язана з ризиком війни між Росією та НАТО. На пряме запитання про можливі переговори щодо російської загрози Альянсу, Ірану та мобілізації в РФ американський президент відповів: "Нічого з перерахованого вище". За його словами, Вашингтон насамперед прагне домогтися завершення війни Росії проти України, а сама поїздка могла бути частиною цієї роботи.

Однак The Wall Street Journal, посилаючись на джерела, знайомі зі змістом поїздки, повідомляє зовсім інше: однією з головних цілей Реткліффа було попередити Москву про неприпустимість нападу на країни НАТО.

За даними видання, візит відбувся на тлі нових оцінок американської розвідки. У Вашингтоні припускають, що протягом найближчих кількох років Путін може спробувати "перевірити рішучість НАТО" не обов'язково великою війною, а обмеженою атакою — такою, яка поставить союзників перед складним вибором.

Сценарії можуть бути різними: від масштабної кібератаки чи диверсії до невеликого сухопутного вторгнення. Одним із найбільш імовірних напрямків у такому випадку вважають країни Балтії.

І саме тут виникає головне питання. Кремлю для перевірки НАТО зовсім не обов'язково починати повномасштабне вторгнення. Значно небезпечнішим може бути сценарій, за якого Росія навмисно створює обмежену кризу — і дивиться, чи готові США та європейські держави реально застосувати принцип колективної оборони заради кількох кілометрів території союзника, диверсії або іншого інциденту, який Москва спробує залишити в "сірій зоні".

Додатковим фактором у таких розрахунках може бути стан західних арсеналів. За даними WSJ, запаси частини критично важливих боєприпасів скоротилися через масштабні поставки Україні та витрати під час війни з Іраном. У Москві це можуть оцінювати як можливе вікно вразливості Заходу.

При цьому офіційні сигнали навколо поїздки залишаються навмисно розмитими. Кремль заявляв лише про "налагодження контактів між службами безпеки". Сам Трамп пов'язує візит передусім із бажанням завершити російсько-українську війну. А американські джерела WSJ говорять про попередження Москві щодо НАТО.

Тобто питання вже не лише в тому, про що насправді говорив директор ЦРУ в Москві. Значно важливіше — чому саме зараз у США заговорили одночасно про можливу нову мобілізацію в Росії та ризик того, що Кремль може спробувати "перевірити" НАТО на міцність.

Особливу увагу в цьому контексті привертає Калінінградська область — російський анклав біля кордонів Альянсу, навколо якого давно вибудовуються найнебезпечніші сценарії потенційної ескалації між Росією та Заходом.

Від мобілізації до НАТО: що могло стояти за візитом глави ЦРУ

Військово-політичний аналітик, співголова громадської ініціативи "Права справа" Дмитро Снєгирьов звертає увагу: про підготовку Росії до нової мобілізації його організація повідомила ще приблизно за місяць до нинішніх публікацій американських медіа. На той момент, наголошує він, ці дані публічно не озвучували ані СЗР, ані СБУ. Йшлося про наради та підготовку мобілізаційних заходів після виборів, а також про можливі масштаби призову.

Пізніше інформацію про можливу мобілізацію в РФ підтвердили вже на рівні української влади. За словами Снєгирьова, йшлося про дві хвилі по кількасот тисяч людей. Тепер схожі оцінки з'явилися і в повідомленнях про дані американської розвідки.

Однак експерт вважає, що лише мобілізацією несподіваний візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви не пояснюється. Напередодні в Калінінградській області РФ відбувалися навчання, пов'язані з мобілізаційною підготовкою, і саме місце їх проведення, на його думку, могло привернути особливу увагу Вашингтона.

Калінінград і Сувальський коридор

Снєгирьов пропонує розглядати ці навчання вже як елемент тиску на НАТО. Калінінградська область відокремлена від основної території РФ, а між нею та Білоруссю розташований Сувальський коридор — ділянка на території Польщі та Литви, яка має стратегічне значення для країн Балтії.

За версією експерта, демонстративна військова активність у Калінінграді могла бути сигналом про можливість повернення Росії до сценарію створення сухопутного сполучення з Білоруссю, що означало б пряме зіткнення з територією НАТО.

У цей же контекст Снєгирьов вписує заяви Лукашенка про те, що Білорусь і Росія стоять "пліч-о-пліч" перед зовнішніми загрозами. На його думку, йшлося насамперед про Польщу та країни Балтії.

"У Сполучених Штатах проаналізували ці два факти, склали їх і отримали відповідь. Тому візит очільника ЦРУ — це попередження Російської Федерації про небажаність усіх цих процесів", — каже Фокусу Снєгирьов.

Але тут виникає принципове питання: чи здатна Росія сьогодні не просто погрожувати НАТО, а реально провести обмежену військову операцію проти однієї з країн Альянсу?

Військово-політичний оглядач тгрупи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко вважає, що така можливість у РФ є вже зараз. Водночас ризики для різних держав НАТО, за його оцінкою, суттєво відрізняються.

"Якщо ми говоримо про ймовірність нападу на Польщу — вона мінімальна. На Фінляндію — також мінімальна. Якщо говоримо про Естонію — вона вище середньої", — каже Фокусу Коваленко.

Саме Естонію він вважає одним із найуразливіших напрямків. Її східний кордон прилягає до Ленінградської та Псковської областей РФ, де, за словами експерта, вже зосереджена значна кількість російських сил. Причому йдеться про підрозділи, укомплектовані танками, бронетехнікою та артилерією, а не лише про піхотні штурмові групи, які Росія активно використовує на фронті в Україні.

Окремим ризиком Коваленко називає Балтійське море. За його оцінкою, Росія має можливості як для нанесення ударів по території Естонії з цього напрямку, так і для проведення обмеженої десантної операції на її північному узбережжі.

І саме тут тема можливої нової мобілізації набуває іншого значення. Якщо Кремль піде на масштабне поповнення армії, додатковий ресурс може бути використаний не лише для війни проти України.

"Росія може провести мобілізацію не тільки для того, щоб наситити фронт в Україні людським ресурсом, а й щоб створити резерв у 50–100 тисяч особового складу для такої операції проти Естонії. Тоді ймовірність стає вже не просто вище середньої, а максимально високою", — вважає Коваленко.

Не велика війна з НАТО, а шантаж

В оцінках двох експертів є спільна точка: потенційна ескалація проти НАТО може бути для Кремля не самоціллю, а способом різко підняти ставки у протистоянні із Заходом.

Снєгирьов називає демонстративну активність Росії можливим "контрольованим витоком" — сценарієм, який Москва навмисно показує Вашингтону. На його думку, умовний сигнал може полягати у спробі торгу: Росія не розширює війну на Польщу та країни Балтії, а США натомість посилюють тиск на Київ щодо умов завершення війни та територіальних поступок.

Коваленко також не вважає, що Кремль у такому сценарії ставив би за мету повномасштабну війну з усім Альянсом.

За його словами, Росії не потрібно "йти до Берліна чи Брюсселя". Обмежений удар може бути розрахований насамперед на психологічний і політичний ефект — продемонструвати європейцям, що війна більше не десь далеко в Україні, а вже безпосередньо на території ЄС і НАТО.

Експерт припускає, що Кремль міг би використати перші руйнування та жертви для шантажу західних держав.

"Ви припиняєте допомогу Україні, а ми зупиняємося там, де знаходимося. Ось така позиція", — пояснює Коваленко можливу логіку Москви.

Тобто розрахунок у такому сценарії був би не на військову перемогу над НАТО — можливості Альянсу значно перевищують російські, — а на шок перших днів конфлікту, страх подальшої ескалації та політичний розкол між союзниками.

І знову Україна

Саме тому обидва експерти фактично повертають дискусію про загрозу НАТО назад до війни в Україні.

Снєгирьов вважає, що візит Реткліффа може бути частиною ширших контактів Вашингтона і Москви щодо умов завершення війни. Він не виключає, що публічні пояснення на кшталт можливого обміну затриманими можуть бути лише "білим шумом", тоді як головні переговори стосуються значно ширших питань.

Коваленко теж наголошує, що справжня тема переговорів залишається невідомою. Він допускає й інші версії — від передачі Москві пропозицій щодо завершення війни до обговорення обміну ув'язненими. Тому проводити пряму паралель із візитом Вільяма Бернса у 2021 році, коли Вашингтон попереджав Кремль про наслідки вторгнення в Україну, поки зарано.

Однак якщо версія про попередження щодо НАТО відповідає дійсності, то військових підстав повністю її відкидати немає. Росія вже має сили для локальної ескалації, а нова мобілізація може суттєво розширити її можливості.

Чим Вашингтон може відповісти

Снєгирьов вважає головним американським важелем економічний та військово-політичний тиск. Йдеться про можливе посилення санкцій не лише проти РФ, а й проти держав і компаній, які допомагають Москві заробляти на експорті енергоресурсів або обходити технологічні обмеження.

Іншим сигналом може стати розширення можливостей України завдавати ударів по російській енергетичній та нафтопереробній інфраструктурі.

Тобто перед Кремлем можуть намагатися сформувати простий вибір: або він знижує ставки і переходить до реальних переговорів, або ціна продовження війни зростає.

"Такий підхід є характерним для стилю Трампа — жорстким і дещо "ковбойським". І тоді несподіваний візит директора ЦРУ до Москви може бути лише одним із елементів значно ширшої гри: Вашингтон одночасно намагається не допустити нової ескалації проти НАТО, натиснути на Росію щодо війни в Україні та зрозуміти, наскільки далеко Кремль справді готовий зайти", — вважає Снєгирьов.

Нагадаємо, після візиту представника США речник Кремля Пєсков заявив, що метою візиту Реткліффа до Москви було "налагодження контактів між службами безпеки".

Натомість глава ЦПД РНБО Андрій Коваленко заявив, що версії ЗМІ щодо візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа у Москву, є вигадкою. Зі слів Коваленка, 99,9% припущень про поїздку є вигадкою: не уточнюється, про що ідеться у 0,01% правди.