Військкомів пропонують взяти в жорсткі шори: що відомо про новий законопроєкт щодо ТЦК та СП

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який покликаний конкретизувати обов’язки представників ТЦК та СП під час процедури так званого оповіщення, яку в народі охрестили «бусифікацією». Автори документу посилаються на різке зростання скарг щодо способів спілкування військкомів з громадянами та масив негативної інформації у медіапросторі. Що пропонується і чим можуть зарадити нові правила - у матеріалі Коротко про.

Все фіксується і зберігається 90 днів

Основні пропозиції зводяться до того, що процес, названий оповіщенням, має бути чітко організований і відстежений. Перевіряти документи у громадян повинні представники ТЦК та СП, які не просто відправлені на вулиці, а призначені уповноваженими відповідним наказом керівництва. Вдягнені вони мусять бути по формі, ховати обличчя під балаклавами забороняється. Вся процедура безперервно фіксується.

Бодікамери. Наявність справного пристрою - обов’язкова умова. Бодікамера вмикається з моменту звернення до громадянина і не вимикається до завершення заходів з оповіщення чи перевірки документів.

Стаціонарні відеокамери. Такими пристроями мають бути обладнані всі автомобілі, які залучаються для здійснення заходів оповіщення, доставлення та перевезення резервістів і військовозобов’язаних до терцентрів, збірних пунктів, військових частин.

Відеозаписи зберігаються не менше 90 днів. Термін може бути подовжений, якщо відкрите кримінальне або адміністративне провадження, є скарги на дії представників ТЦК, зроблено адвокатський запит або від правоохоронних органів тощо.

Невиконання таких умов «унеможливлює здійснення подальших заходів оповіщення, доставлення та перевезення резервістів і військовозобов’язаних до ТЦК та СП (збірних пунктів, військових частин), незалежно від наявності скарг громадян», - йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту. Також у разі порушення вимог безперервної відеофіксації має бути проведене службове розслідування.

Накладаються заборони

Друга частина законопроєкту присвячена табу для  уповноважених працівників ТЦК та СП. Забороняються:

• застосування фізичної сили або знищення чи пошкодження майна громадян, у тому числі під час примусового доставлення до терцентру,
• погрози вбивством або заподіяння тілесних ушкоджень громадянам,
• вимагання від громадян неправомірної вигоди,
• будь-які незаконні дії з використанням службового становища,
• здійснення заходів оповіщення та перевірки документів у разі незабезпечення щонайменше одного уповноваженого від ТЦК та одного поліцейського в складі групи справними технічними засобами зчитування електронних військово-облікових  документів та справними засобами безперервної відеофіксації,
• здійснення адміністративних затримань і доставляння громадян до терцентру (вочевидь, йдеться про затримання без представника поліції, бо інакше не узгоджується з першим пунктом).

У чому проблеми

Скептики пророчать, що законопроєкт загальмують, а то й одразу відхилять на рівні профільного комітету, бо одним із авторів є Петро Порошенко, а решта - представники його партії. Але не тільки в політиці справа. Реальна новація в депутатських пропозиціях - це камера в "бусику". А що відбувається далі?

- Ми б хотіли, щоб фіксація поширювалася і на час перебування людини в ТЦК, - наголошує адвокатка Дар’я Тарасенко. - Цей законопроєкт такого не передбачає. Немає норми, щоб у кожній кімнаті, через яку ведуть доставленого, була фіксація. А саме в ТЦК дуже часто відбуваються основні порушення прав.

Саму ідею експертка схвалює:

- Треба створити систему, яка б якщо не унеможливлювала, то хоча б мінімізувала насильницькі дії, і по кожній людині можна було відстежити, як з нею поводилися, які висували аргументи, коли везли до ТЦК. Щоб не було таких історій, коли чоловік "сам упав і розбив собі голову".

А от низку заборон, які прописані в законопроєкті, Дар’я Тарасенко вважає нелогічними.

-  Ці заборони і так існують. Щодо кожної людини діє заборона застосовувати насилля та знищувати чуже майно.  Необхідності дублювати це окремо для уповноважених від ТЦК немає сенсу. Щодо бодікамер, то законодавчого регулювання, яке існує сьогодні, теж  достатньо. Питання не в тому, що у чинних законах є прогалини, а питання в тому, що вже ухвалені нормативно-правові акти не виконуються. Більшість вимог і заборон порушуються, бо на це закривають очі. Тут питання не до Верховної Ради, а до Міністерства оборони, правоохоронних органів: чому вони не вимагають фіксації, чому не проводять розслідування, коли бодікамери весь час «ламаються» під час затримання людини.

Може виникнути ідея створити правило про те, що мобілізація, проведена з порушенням правил фіксації, не є чинною. Але це палиця з двома кінцями, зауважує правниця. За таких умов утворився б значний корупційний ризик:  хтось мав би спокусу за певну винагороду пошкодити запис. Основні проблеми, які існують у процесі мобілізації сьогодні, має вирішувати не законодавча влада, а виконавча.