/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F432%2Fc2812f025f771a26f5f5e20bbaad5148.png)
"Де зберігати пальне?": реалії та ризики нового урядового експерименту
Уряд випустив "експериментальну" постанову, якою зобов’язує зберігати 20% мінімального запасу нафти і нафтопродуктів (МЗНН) у підземних сховищах. Програма триватиме два роки, початок – з 2027 року. Що це означає? Зрозуміло не все, але дещо цікаве є.
Ключове питання: де зберігати, якщо наразі в країні немає підземних сховищ і за чотири місяці до початку терміну ніхто не встигне навіть проєкт зробити?
Тут звернімо увагу про згадування у документі державної компанії "Укртранснафта", яка вочевидь збирається запропонувати такі сховища, їх перелік навіть десь є у закритій частині постанови. Наприклад, в документі згадуються підземні нафтопроводи: а чому ні, нафтотранспортна система в Україні величезна і майже не задіяна. Це готові ємності на сотні тисяч тонн. Також це можуть бути соляні каверни, виснажені нафтові або газові родовища, інші геологічні формації, йдеться у постанові.
Там є над чим працювати, і про це теж свідчить, зокрема, частина постанови про погодження Укртранснафтою умов та кошторисів з Міненерго.
Також постанова надсилає сигнал приватному бізнесу: шановні, ми не жартуємо, починайте думати про власне підземне зберігання. Відомо, що найближчим часом до цього "батога" можуть дати й "пряник", а саме: розширити постанову про розподілену генерацію і на підземні сховища пального. Якщо стисло, державні банки будуть кредитувати такі проєкти під 10% річних, а решту відсотків компенсує держава. Сума – від 100 млн до 1 млрд грн. Там буде жорстка умова стосовно термінів запуску сховищ протягом року.
Рік – це нереально! А тому потрібен ще один крок уряду: пришвидшення погодження проєктної документації. Сьогодні лише це триватиме рік-півтора. Знаю, що дехто вже почав будівництво на свій страх і ризик, паралельно погоджуючи проєкти.
Загалом рух у правильному напрямку, проте немає відповіді на головне запитання: де зберігати МЗНН з 2027 року? Нагадаю, закон хоча і заблокований підзаконними актами, але формально працює і наразі норматив МЗНН становить 6%, або близько 600 тис. т. Обсяг, який фізично немає де зберігати – ані під землею, ані над землею. Та і не буде ніхто на землі зберігати, бо це самогубство для бізнесу. А, секундочку: якщо нічого не зміниться, з 2027 року норматив автоматично зростає до 9%.
За останніми даними, навіть у профільному департаменті Міненерго нарешті зрозуміли, що МЗНН наразі – це утопія. Наполягати на виконанні закону – свідомо залишити країну без пального. Відповідно, обговорення зайшло в продуктивне русло. Минулого тижня відбулась розширена нарада, яка ще раз довела – ані нормативно, ані фізично виконати закон неможливо. Саме Міненерго підготувало зміни до закону, які вже налічують 300 правок.
Позиції такі: всі без винятку розуміють головне – запаси потрібні, але вони мають бути захищеними. І ці запаси мають бути в Україні, фантазії про зберігання закордоном швидко розвіюються (про це якось поговоримо окремо).
Є сподівання, що на цьому розумінні вдасться досягти компромісу.