Хто платитиме за знищені товари: міністр про втрати через удари РФ по складах

Росія цілеспрямовано атакує складську інфраструктуру та логістику, пов’язану зі зберіганням і постачанням продуктів харчування. У деяких випадках втрати сучасних потужностей для зберігання сягають 90%. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, масштабні удари по логістичній інфраструктурі не означають, що українці залишаться без продуктів. Ритейл і постачальники вже перебудовують свої операційні процеси, щоб зберегти стабільне постачання.

"Ритейл і постачальники перебудовують логістику, переміщують запаси, змінюють маршрути та формати зберігання. Це складніше, довше і дорожче, але система адаптується", — зазначив Висоцький.

Він наголосив, що наразі немає підстав говорити про системний фізичний дефіцит базових продуктів харчування. Водночас споживачі можуть стикатися зі змінами асортименту або тимчасовою відсутністю окремих товарів у конкретних магазинах.

Важливо Термінали "Нової пошти", "Епіцентр" у Запоріжжі та книги: по яких складах в Україні вдарила РФ

"Загрози системного фізичного дефіциту базових продуктів сьогодні немає. Можуть бути зміни в асортименті або доступності окремих товарів у конкретних магазинах, але продовольче забезпечення країни зберігається", — пояснив міністр.

Хто платитиме за знищені товари

Окремим викликом залишається питання компенсації за продукцію, яка була знищена внаслідок російських атак. Висоцький вважає, що відповідальність за такі втрати має розподілятися між учасниками продовольчого ланцюга.

"Постачання і реалізація продукції — це господарські та договірні відносини між виробниками, дистриб’юторами і торговельними мережами. На мою думку, справедливим підходом тут є паритетний розподіл ризиків між усіма сторонами", — сказав він.

Водночас, на його думку, йдеться не обов’язково про механічний поділ збитків навпіл. Для різних товарів відрізняються маржинальність, умови співпраці та економічний результат.

Тому модель розподілу втрат, за словами експерта, доцільно визначати окремо для кожної товарної категорії, враховуючи, як між учасниками ланцюга розподіляється прибуток.

Такий самий принцип, вважає Висоцький, має застосовуватися і до додаткових витрат, які виникають через перебудову логістики.

"Механізм має визначатися окремо для кожної товарної категорії та враховувати, як між сторонами розподіляється прибуток. Так само мають розподілятися і додаткові витрати на нову логістику, яка зараз фактично перебудовується в режимі реального часу", — зазначив міністр.

Важливо Не підлягає відновленню: РФ знищила завод "Хортиця" у Запоріжжі

Паралельно держава працює над системними механізмами страхування воєнних ризиків. Однак до моменту їх повноцінного запуску бізнесу доведеться самостійно домовлятися про розподіл збитків і додаткових витрат.

Тим часом гречка в Україні може здорожчати до 85 грн за кг. За максимальним сценарієм, озвученим Міністерством аграрної політики та продовольства України, вартість гречки здатна зрости приблизно на 15%. Якщо такий прогноз справдиться, середня ціна крупи може перевищити 85 грн за кілограм.

Скільки коштує гречка зараз

За даними "Мінфіну" на основі статистики Держстату, середня споживча ціна гречки у липні становила 75,17 грн/кг. При цьому за місяць крупа навіть трохи подешевшала — на 1,96%. Актуальний моніторинг роздрібних мереж також поки не свідчить про різке подорожчання. Середня ціна в магазинах становить близько 74,57 грн за кілограм.

Водночас керівник аналітичного відділу УКАБ Максим Гопка допускає, що цінник на гречку найближчим часом може піднятися вище 85 грн.

"Такий цінник цілком можливий, але наразі очікуємо новий врожай", — зазначив експерт.

За його розрахунками, якщо відштовхуватися від нинішньої офіційної середньої ціни у 75,17 грн та закладеного Мінагрополітики максимального подорожчання на 15%, отримаємо близько 86,45 грн за кілограм.

При цьому для подолання позначки у 85 грн достатньо зростання приблизно на 13,1%. Тобто такий рівень ціни справді відповідає верхній межі прогнозу міністерства.

Чи буде дефіцит

Попри можливе подорожчання, проблем із фізичною наявністю гречки на ринку не прогнозують. За словами Гопки, цього року очікується виробництво понад 80 тисяч тонн гречки. Тому передумов для системного дефіциту крупи немає.

Нагадаємо, в Україні котрий тиждень поспільгорять продовольчі склади. А це означає втрату товарів і оборотних коштів.