Місяці без опалення попри відновлення ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6: ударів РФ не уникнути

Опалювальний сезон у столиці опинився під серйозною загрозою. Як повідомляє Nmiu.com.ua, навіть після відновлення роботи ключових теплоелектроцентралей — ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 — ймовірність тривалих перерв у подачі тепла залишається високою. Ці три станції разом із районними котельнями забезпечують теплом близько 70% житлового фонду Києва — а це понад 10 тисяч багатоповерхівок. Минулого опалювального сезону столиця вже пережила серію масованих ракетних атак на енергетичну інфраструктуру, внаслідок яких теплопостачання переривалося в окремих районах на кілька діб, а подекуди — і на тижні. Цьогоріч ситуація може виявитися значно гіршою, попри всі зусилля комунальників та міської влади.

За оцінками фахівців, якщо Росія завдасть нових масованих ударів по енергетичній інфраструктурі, теплопостачання може зникнути на тижні, а в гіршому випадку — на кілька місяців. Ремонт і запуск станцій не гарантують стабільного опалення — інфраструктура залишається надзвичайно вразливою до ракетних атак. Як показав досвід попередньої зими, навіть після масштабних відновлювальних робіт повторний ракетний удар здатен миттєво звести нанівець місяці ремонту. За даними енергетиків, повне відновлення великої теплоелектроцентралі після серйозних пошкоджень може тривати від трьох до шести місяців — критичний строк, якого під час опалювального сезону просто немає.

Чому ремонт ТЕЦ не рятує ситуацію

Головна проблема полягає в тому, що відновлені теплоелектроцентралі можуть бути виведені з ладу повторно в будь-який момент. Російські війська продовжують цілеспрямовано бити по об'єктах енергетики, і столиця лишається в зоні підвищеного ризику. Лише протягом минулого опалювального сезону українська енергосистема пережила понад десяток масованих ракетно-дронових атак, значна частина яких була спрямована саме на об'єкти теплової генерації. Київські ТЕЦ неодноразово зазнавали прямих влучань: зокрема, ТЕЦ-5 отримала критичні пошкодження турбінного обладнання, а відновлення ТЕЦ-6 потребувало заміни великогабаритних вузлів, які довелося шукати по всій Європі.

Технічні та логістичні труднощі також ускладнюють ситуацію: після серйозних пошкоджень швидко відновити подачу тепла вдається далеко не завжди. Координація між місцевою владою, енергетичними компаніями та аварійними службами потребує значних ресурсів, яких в умовах війни постійно бракує. Київтеплоенерго звітувало, що для повноцінної підготовки до зими столиці необхідно було встановити додаткові когенераційні установки та модульні котельні, однак темпи їхнього постачання залежать від міжнародних партнерів. Крім того, критично важливим залишається захист об'єктів системами ППО — без цього будь-які ремонтні роботи перетворюються на «сизіфову працю», коли відновлене обладнання знищується наступною ж атакою.

Які сценарії розглядають фахівці

Базовий сценарій передбачає, що за відсутності нових атак Київ пройде зиму з періодичними, але короткочасними перебоями тепла. Однак у разі повторення масованих обстрілів, подібних до тих, що вже відбувалися, місто може зіткнутися з повним припиненням централізованого опалення. Для порівняння: під час попереднього сезону навіть за відносно теплих погодних умов (середньодобова температура січня 2026 року становила близько -3°C) тимчасові відключення тепла спричиняли різке похолодання в квартирах до 10–12°C. У разі ж повного виходу з ладу кількох ТЕЦ одночасно відновити теплопостачання в масштабах усього міста буде неможливо навіть за наявності мобільних котелень.

Найгірший прогноз — відсутність тепла протягом кількох місяців у розпал зимового сезону. У такому разі мешканцям доведеться розраховувати виключно на автономні джерела обігріву — електрообігрівачі, буржуйки, газові конвектори там, де це можливо. Втім, за умов одночасних проблем з електропостачанням навіть ці варіанти будуть обмежені, адже масовані обстріли зазвичай спрямовані одразу на кілька складових енергосистеми: генерацію, підстанції та розподільчі мережі.

Що робити киянам уже зараз

Фахівці радять не чекати початку опалювального сезону і готуватися заздалегідь. Ось кілька практичних кроків:

• Потурбуватися про альтернативні джерела тепла — обігрівачі, тепловентилятори, конвектори.
• Утеплити житло: перевірити вікна й двері на наявність щілин, за потреби ущільнити їх.
• Запастися теплим одягом, ковдрами, термобілизною.
• Підготувати аварійний запас води та продуктів тривалого зберігання.
• Дізнатися адреси найближчих «пунктів незламності», де можна буде зігрітися та зарядити пристрої.

Наразі влада та комунальні служби працюють над ліквідацією наслідків попередніх обстрілів та намагаються максимально підготувати місто до зимових викликів. Проте обставини воєнного часу не дають жодних гарантій, і мешканцям Києва варто бути готовими до будь-якого розвитку подій.