NYT: Путін не готовий до миру попри зростання проблем у Росії

Попри уповільнення наступу на фронті, зростання воєнних видатків і серію ударів по нафтопереробних заводах та складах усередині Росії, президент Володимир Путін не демонструє намірів зупиняти війну. Навіть після візиту директора ЦРУ Джона Раткліффа до Москви, під час якого американська сторона виклала невтішну воєнну й економічну картину та закликала Кремль укласти мирну угоду, Путін залишається переконаним у власній перемозі, повідомляє The New York Times.

Путін неодноразово натякав, що становище Києва гірше за російське, і попереджав, що Україна «випустила джина з пляшки», атакуючи цивільну економіку РФ, а тому отримає у відповідь ескалацію. «На його думку, Росії потрібно просто діяти краще, ніж Україна», вважаючи, що Київ «розвалиться», якщо він протримається достатньо довго, пояснив директор Центру Карнегі з Росії та Євразії в Берліні Александр Габуєв.

За його словами, Путін послідовно недооцінював стійкість України, однак Київ справді стикається з новими викликами — нестачею особового складу, дефіцитом грошей на оборону та гострою нестачею засобів протиповітряної оборони.

Через війну в Ірані, яка виснажила запаси перехоплювачів, західні союзники стали значно обережнішими у своїй готовності допомагати. Тим часом Москва щомісяця виробляє десятки балістичних ракет, яких Україні бракує. За даними української військової розвідки, Росія додатково звертається по балістичні ракети до Північної Кореї. Габуєв додав, що цей дисбаланс, імовірно, переконує Путіна в тому, що він отримує критичну перевагу, і цієї зими Кремль намагатиметься «зламати» Україну, знищуючи цивільну інфраструктуру та військове виробництво.

Усередині Росії ситуація теж виглядає помітно гіршою, ніж рік тому. Більшу частину 2025 року російська армія щомісяця захоплювала десятки квадратних миль української території. Контакти Кремля з адміністрацією Трампа також давали Москві надію на швидке завершення війни.

Тепер усе змінилося.

«Найбільший виклик для Путіна зараз полягає в тому, що очікування зміщуються», зауважив аналітик з питань Росії Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки Яніс Клюге. «Ситуація дуже відрізняється від тієї, що була рік тому. Якщо дивитися в майбутнє очима московської еліти, стає очевидно, що рух іде в неправильному напрямку».

На фронті з 1 червня російська армія збільшила контрольовану територію лише на 68 квадратних миль. Її основні зусилля зараз зосереджені на найбільш укріпленій ділянці українського фронту в Донецькій області. Про це свідчать дані фінської аналітичної компанії Black Bird Group.

Попри візит Раткліффа, ознак швидкого відновлення мирних переговорів немає.

«Щодо теми мирних перемовин, ця тема наразі повністю заморожена», заявив у п'ятницю речник Кремля Дмитро Пєсков після завершення візиту. «Нових ідей немає».

Далекобійні удари України змушують росіян замислюватися про те, що буде далі. Київ прискорює розробку власних балістичних ракет. Президент Володимир Зеленський цього місяця заявив, що сподівається отримати «конкретні результати» до кінця року.

У Росії також побоюються нової хвилі мобілізації для поповнення армії після завершення парламентських виборів наступного місяця. Країна досі стикається з дефіцитом пального на заправках по всій території. Росія також оговтується після повторних атак на склади двох найбільших російських компаній електронної комерції, Wildberries та Ozon.

Змінюються і настрої в суспільстві. Частка росіян, які підтримують дії армії в Україні, впала до найнижчого рівня від початку вторгнення. Про це свідчать результати опитування незалежного Левада-Центру, проведеного минулого місяця.

Погіршилися й очікування щодо економіки, особливо після підвищення податків, яке влада запровадила для покриття різкого зростання військових витрат.

Росіяни почали частіше знімати гроші з банківських рахунків. Регулярні перебої з інтернетом ускладнюють цифрові платежі. Частина громадян також намагається уникнути нового податкового навантаження, частіше розраховуючись готівкою.

З'явилися й обережні сигнали невдоволення серед російської еліти. У червні голова державного Сбербанку Герман Греф заявив, що росіяни хочуть якнайшвидшого завершення війни.

Мер Москви Сергій Собянін попереджав, що спроба повністю перевести російську економіку на воєнні рейки, як цього вимагають деякі прихильники жорсткого курсу, може «вбити країну взагалі».

Головного економіста державного банку розвитку ВЕБ Андрія Клепача звільнили після того, як він заявив колегам, що через війну Росія відстає від інших країн у технологічному та економічному розвитку. Клепач попереджав, що росіяни живуть в ілюзії неминучого краху України, хоча «цього не сталося і не станеться».

Поки апарат Путіна готує загальнонаціональний політичний спектакль довкола перших із 2022 року парламентських виборів, будь-яке політичне інакодумство придушують.

Влада побоюється, що невдоволення може зрости напередодні виборів. Верховний суд Росії зняв з реєстрації партію «Яблоко». Причиною стало, зокрема, зростання популярності її антивоєнної позиції.

Експерт з питань Росії, який працював в адміністрації Джорджа Буша-молодшого, Томас Грем вважає, що ескалація війни та напруження, яке відчувають обидві сторони, мають спонукати США очолити новий тривалий процес завершення конфлікту.

За словами Грема, навіть якщо Путін планує воювати всю зиму, підготовку до переговорів із російськими посадовцями потрібно починати вже зараз. Це дозволило б укласти остаточну угоду навесні.

«Існує значна частина політичної еліти, яка хотіла б завершити цей конфлікт якнайшвидше», зазначив Грем.

Сам Путін останній місяць переважно закликав росіян згуртуватися проти зовнішніх супротивників, які, за його словами, прагнуть знищити країну.

Він відвідав віддалений спірний острів, на який претендує Японія. Так Путін намагався підкреслити суверенітет і територіальні претензії Росії. Також він оглянув крипту та мощі святого Дмитра Донського, князя XIV століття, відомого боротьбою проти монголо-татарського іга.

На зʼїзді правлячої партії «Єдина Росія» Путін представив погіршення ситуації в країні як наслідок успіхів Росії. За його версією, саме вони змушують Україну «огризатися».

«Чим складніша ситуація на лінії фронту для ворога, тим жорстокіші й варварськіші атаки здійснює київський режим», заявив Путін, порівнявши українську владу з нацистами.

 «Зараз багато залежить від нашої єдності, від мужності російських солдатів і офіцерів, від кожного, хто сумлінно працює на своєму місці заради перемоги».
Через затяжну війну в Росії посилюються проблеми, які дедалі важче приховувати від суспільства та еліт. Розчарування російської еліти Путіним пов'язують із затягуванням війни та погіршенням економічної ситуації. Кремль при цьому не демонструє готовності змінювати курс. За оцінкою української розвідки, Москва планує продовжувати наступ і до кінця року намагається захопити всю Донецьку область.

Економічний тиск посилюється через масштабні військові витрати. Одним із найпомітніших наслідків українських ударів стала паливна криза в Росії, через яку обмеження на продаж бензину запровадили вже в десятках регіонів. Про те, як війна та державні витрати підривають російську економіку, у матеріалі ZN.UA «Дефолти, дефіцит, печать грошей. Итоги июня для экономики РФ» розповідає доктор економічних наук Олексій Пластун.