Одна із засновниць ОПЕК може залишити картель через США — Bloomberg

Венесуела вивчає плани виходу з ОПЕК, повідомили Bloomberg джерела, обізнані із ситуацією. Це може стати новим ударом по нафтовому картелю, у створенні якого країна брала участь понад шість десятиліть тому.

За словами деяких співрозмовників, ідею виходу обговорювали під час переговорів з американськими посадовцями, однак остаточного рішення ще не ухвалено. Джерела попросили не називати їхніх імен через конфіденційність інформації. 

Рішення вийти з Організації країн - експортерів нафти стало б ще одним свідченням масштабної політичної переорієнтації Каракаса після того, як президент США Дональд Трамп усунув від влади багаторічного венесуельського лідера Ніколаса Мадуро та взяв під контроль продаж нафти країни.

Зростання впливу Вашингтона проявляється і в переговорах США з венесуельським керівництвом щодо отримання великої частки в нафтових родовищах країни — ще два роки тому такий розвиток подій був би немислимим.

За словами обізнаних джерел, представники обох країн обговорюють цю пропозицію. Деякі співрозмовники повідомили, що одним із можливих варіантів, який розглядався, є 100-річна оренда кількох нафтових родовищ.

Хоча така угода означала б майже безпрецедентне втручання США в економіку іншої держави, вона відповідає так званій «доктрині Донро» Трампа, спрямованій на розширення американського впливу в Західній півкулі.

Трамп називав Венесуелу «51-м штатом» і заявляв, що США контролюють її нафту.

Цей крок також вписується в дедалі більш інтервенціоністський підхід адміністрації Трампа до бізнесу. Його уряд отримав частки в компаніях — від Intel до виробника рідкісноземельних матеріалів MP Materials та літієвої компанії Lithium Americas.

Трамп також прагне отримати доступ до природних ресурсів за кордоном. Минулого року його адміністрація створила спільний інвестиційний фонд з Україною, який наповнюється доходами від українських проєктів у сфері видобутку корисних копалин, нафти й газу.

Можливість безпосередньої участі уряду США у венесуельських нафтових проєктах демонструє, наскільки сильно змінюється галузь у період політичного переходу в країні. Великі міжнародні нафтові корпорації здебільшого обережно ставляться до Венесуели, тоді як незалежні видобувні компанії та інвестори, готові до більшого ризику, активно намагаються скористатися тим, що багато хто вважає найбільшою можливістю в нафтовій галузі з часів розпаду Радянського Союзу.

Втрачена велич

Колись Венесуела була одним із найпомітніших членів нафтового картелю, однак її значення зменшилося після того, як американські санкції та внутрішні потрясіння підірвали нафтову промисловість країни.

За даними Bloomberg, у липні Венесуела видобувала 1,16 млн барелів нафти на добу — менш як половину обсягу десятирічної давності. Водночас цього року видобуток зріс.

З огляду на скорочення виробництва потенційний вихід Венесуели з ОПЕК навряд чи матиме значний негайний вплив на світові нафтові ринки, які нині перебувають під впливом наслідків війни США з Іраном.

Проте ідея виходу набирає популярності на тлі публічного невдоволення зобов'язаннями членів організації, яке висловлювали Ірак та інші країни.

Лише чотири місяці тому Об'єднані Арабські Емірати оголосили про вихід з ОПЕК, поставивши під загрозу єдність картелю та його здатність впливати на ціни на нафту.

Вихід Венесуели ще більше посилив би сумніви щодо того, чи зможе ОПЕК на чолі із Саудівською Аравією зберегти єдність та вплив на нафтові ціни. Подальший розпад організації може втягнути її учасників у жорстку боротьбу за частку ринку, повторивши короткочасну цінову війну 2020 року.

За словами одного з джерел, деякі американські посадовці бачать можливість створення нафтової наддержави на основі союзу США та Венесуели, яка могла б суттєво послабити вплив ОПЕК.

Наразі Каракас не обмежений квотами ОПЕК на видобуток через масштабне падіння виробництва в попередні роки. Інше джерело зазначило, що звільнення Венесуели від будь-яких потенційних квот у майбутньому допомогло б країні максимально наростити видобуток у довгостроковій перспективі й таким чином сприяти зниженню цін.

Вашингтон водночас міг би реалізовувати свої плани щодо нафтового сектору Венесуели, не будучи обмеженим зобов'язаннями країни перед іншою організацією, додав співрозмовник.

Сприятливий момент?

Потенційний вихід Венесуели з ОПЕК може відкрити шлях для американських та інших міжнародних нафтових компаній до більшої участі у відновленні нафтової промисловості країни. Це потенційно збільшить глобальний надлишок нафти, який у найближчі роки прогнозують Міжнародне енергетичне агентство та інші провідні аналітичні організації.

Вихід Каракаса став би перемогою для Трампа, який давно критикує ОПЕК за її здатність підвищувати ціни на нафту і, відповідно, витрати американських споживачів на пальне.

Відтоді картель та його партнери відігравали значну роль на світових нафтових ринках — від арабського нафтового ембарго 1970-х років до масштабного скорочення видобутку, яке стабілізувало ціни та підтримало значну частину світової нафтової промисловості під час пандемії коронавірусу.

Венесуела також відіграла важливу роль у створенні ОПЕК+ — альянсу, сформованого у 2016 році між основними членами картелю та країнами поза його межами, зокрема Росією. Це об'єднання тоді допомогло відродити вплив організації, який почав згасати.

Однак останніми роками вплив коаліції знову, схоже, слабшає. Американські виробники сланцевої нафти та інші конкуренти в різних частинах світу зменшили її здатність впливати на ціни. А масштабні відкриття нафтових родовищ у Гаяні та Бразилії додатково послабили домінування ОПЕК у світовому видобутку.