Поддержка Украины и связь с Эпштейном. Главное о новом короле Норвегии и его семье

28 серпня у віці 89 років помер король Норвегії Гаральд V, який перебував на троні з 1991 року і був найстарішим монархом у світі.

"Король Гаральд глибоко любив Норвегію. І Норвегія глибоко любила короля Гаральда", – сказав після його смерті норвезький прем’єр Йонас Гар Стьоре.

Інші монархічні династії з усієї Європи, зокрема з Великої Британії, Данії, Швеції та Нідерландів, разом із політичними лідерами також висловили свої співчуття.

Гаральд V потрапив до лікарні 17 серпня через ускладнення, пов’язані з лікуванням гемолітичної анемії – рідкісного захворювання, для якого характерне надзвичайно швидке руйнування еритроцитів.

27 серпня норвезький королівський палац повідомив, що стан здоров’я монарха погіршився до "дуже важкого".

Останнім часом Гаральда турбувало чимало проблем зі здоров’ям – у 2003 році йому зробили операцію з приводу раку сечового міхура, а у 2024-му встановили кардіостимулятор. Але він завжди виключав можливість зречення престолу, заявляючи, що склав довічну присягу перед норвезьким парламентом. 

Тоді як король перебував на лікарняному, обов’язки регента виконував його 53-річний син, спадковий принц Гокон. Саме він став наступним королем Норвегії – четвертим з часу здобуття країною незалежності від Швеції у 1905 році.

Зміна короля в Норвегії відбувається на тлі неспокійного періоду в житті королівської родини. 

Зокрема, у січні з’ясувалося, що норвезька кронпринцеса Метте-Маріт (дружина майбутнього короля Гокона) вела листування зі скандальним сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном у період з 2011 по 2014 рік, тобто вже після того, як його засудили.

Крім того, 29-річний Маріус Борг Хойбі, син Метте-Маріт від попередніх стосунків, також опинився в центрі скандалу після того, як у червні його засудили до чотирьох років ув’язнення за два зґвалтування. Загалом йому висунули 38 різних обвинувачень, зокрема за насильство над колишньою партнеркою. 

А у самої Метте-Маріт виявили серйозне захворювання, через що у липні їй зробили операцію з пересадки легенів.

На тлі низки скандалів громадська підтримка монаршої родини впала.

Зокрема, видання The Guardian зазначає, що згідно з лютневим опитуванням рівень підтримки королівської родини знизився до 54% порівняно з 72% у 2024 році. Кілька опитувань показали, що майже половина населення не бажають бачити Метте-Маріт королевою.

Згідно з опитуванням Norstat, рівень підтримки монархії в лютому 2026 року знизився до 60% з 70% у попередньому місяці, хоча у травні дещо зріс – до 64%.

Водночас покійний Гаральд незмінно користувався популярністю серед норвежців. Згідно з лютневим опитуванням, він був членом королівської родини, який найкраще представляв норвезьку королівську сім’ю, отримавши оцінку 9,2 за шкалою від 1 до 10.

Тож новий норвезький монарх ризикує зіштовхнутися з не найбільш сприятливим ставленням з боку свого ж народу.

Народний король і загальний улюбленець

Перш ніж перейти до майбутнього норвезького короля, варто зупинитися на особі покійного Гаральда.

Як глава конституційної монархії Норвегії, він виконував переважно церемоніальні функції. Однак завоював прихильність 5,6-мільйонного народу своєю емоційною відкритістю, а також підтримкою різноманітності та релігійної толерантності. 

Він прагнув модернізувати монархію та зробити її прозорішою, даючи інтерв’ю для різноманітних ЗМІ та публікуючи щорічні фінансові звіти.

Народження Гаральда – праправнука британської королеви Вікторії – 21 лютого 1937 року стало приводом для загальнонаціонального святкування: він був першим королівським спадкоємцем, який народився в Норвегії за майже 570 років. Протягом століть і аж до 1905 року цією скандинавською країною правили данські та шведські монархи.

Коли майбутньому королю було три роки, нацистська Німеччина вторглася в Норвегію. 

Тодішні король Гокон і кронпринц Олаф втекли до Великої Британії, де очолювали уряд Норвегії у вигнанні, тоді як трирічний Гаральд разом із матір’ю, кронпринцесою Мартою, поїхав до нейтральної Швеції, а потім – до Сполучених Штатів. 

Вже через багато років після війни Гаральд з теплотою згадував проведений у США час (зокрема, під час зустрічі у 1999 році з тодішнім президентом Біллом Клінтоном) і дякував країні за наданий прихисток.

Шлюб у 1968 році з жінкою з простого народу – Сонею Гаральдсен – порушив традиції та став наслідком дев’ятирічного протистояння з батьком. 

Гаральд пригрозив, що краще ніколи не одружиться, ніж відмовиться від Соні.

На цьому протистояння завершилося.

Гаральд зійшов на престол у 1991 році й поступово запроваджував сучасні елементи, завдяки яким ця церемоніальна посада, що сприймалася переважно як символ національної незалежності, увійшла у XXI століття. Він майже одразу став народним улюбленцем, оскільки міг втішити своїх жителів у найскладніші періоди норвезької історії.

Коли у 2011 році ультраправий антиісламський фанатик Андерс Беринг Брейвік вбив 77 людей в Осло та на острові Утея, король виступив з потужною телевізійною промовою. Голосом, що тремтів від емоцій, він сказав, що "свобода сильніша за страх".

У 2016 році Гаральд став інтернет-сенсацією завдяки своїй палкій промові на садовій вечірці в королівському палаці на підтримку різноманітності, релігійної толерантності та прав ЛГБТ. 

"Норвежці – це молоді ентузіасти і мудрі люди похилого віку. Норвежці – це одинокі люди, розлучені, сім’ї з дітьми та старі подружні пари. Норвежці – це дівчата, які кохають дівчат, хлопці, які кохають хлопців, а також дівчата й хлопці, які кохають одне одного. Норвежці вірять у Бога, Аллаха, Всесвіт і ні в що. Іншими словами, Норвегія – це ви", – звернувся він тоді до присутніх.

Після повеней, штормів та інших катастроф він вирушав на місце події в гумових чоботях і зношеній куртці, щоб зустрітися з тими, хто втратив домівки чи близьких.

Як і його батько Олаф, Гаральд був прихильником спорту та автомобілів і часто їздив на власному авто, особливо на неформальні заходи.

Як яхтсмен, він керував власною яхтою, вигравши титул чемпіона світу, та брав участь у кількох Олімпійських іграх, але не зміг повторити подвиг свого батька – завоювання олімпійського золота.

Гаральд також виявляв великий інтерес до охорони природи. У віці 76 років провів чотири дні в глибині бразильських джунглів Амазонії, жив разом з народом яномамі та спав у гамаку. Він також є першим королем, на честь якого в Арктиці названо частину території.

Підтримував покійний король і Україну.

У 2023 році під час візиту до Норвегії президент Володимир Зеленський подякував за особисту підтримку з боку королівської родини українських громадян, які знайшли в Норвегії прихисток від війни.

Зокрема, згадав, що у перші дні повномасштабного вторгнення Гаральд особисто відвідав центр розміщення українських біженців.

У 2024 році король Гаральд оголосив про постійне скорочення своїх обов’язків, посилаючись на проблеми зі здоров’ям, але виключив можливість зречення престолу – заявив, що складена ним присяга "діє довічно". 

"Для мене все дуже просто. Ми продовжуватимемо до самого гіркого кінця", – казав Гаральд.

Тож після цього регентом став син Гаральда Гокон.

Хай живе новий король!

Одразу після смерті Гаральда 28 серпня кронпринц Гокон автоматично став новим королем Норвегії.

Відбулося надзвичайне засідання уряду, після якого Гокон оголосив своє королівське ім’я (Гокон VIII) та девіз: "Все для Норвегії", такий самий, як у його батька, діда та прадіда.

Його дружина, кронпринцеса Метте-Маріт тепер є Її Величністю Королевою, тоді як їхня донька Інгрід Александра стала кронпринцесою.

Вдова Гаральда Соня зберігає титул королеви, але більше не є "Її Величністю".

Гокон народився у 1973 році як спадкоємець престолу. В останні роки він поступово перебрав на себе дедалі більше обов'язків королівської родини та часто виконував офіційні завдання разом із батьком.

Король Гаральд називав свого сина та спадкоємця престолу другом і соратником. Тим, з ким він радився і до кого звертався за порадою. Тим, хто, як він був впевнений, гідно продовжить його справу.

"Наші стосунки стають дедалі тіснішими. Він мудра людина. З ним усе буде гаразд, коли настане час. Приємно це знати. Гадаю, мій батько хвилювався більше, ніж я. Мені так пощастило, що наслідний принц Гокон продовжить цю справу", – писав Гаральд про свого наступника у книзі "Король розповідає".

Здобував освіту Гокон у Каліфорнійському університеті в Берклі, оскільки, як говорив майбутній король, хотів опинитися "якнайдалі" від дому.

Незабаром після повернення до Норвегії в 1999 році він познайомився на музичному фестивалі зі своєю майбутньою дружиною Метте-Маріт. 

Коли про їхні стосунки стало відомо громадськості, ЗМІ одразу ж підхопили той факт, що вона не походила з аристократичної родини та була матір’ю-одиначкою.

Цей резонанс вщух після того, як Гаральд – який сам одружився на жінці незнатного походження попри заперечення власного батька – публічно прийняв Метте-Маріт до родини.

Гокон і Метте-Маріт одружилися у 2001 році й народили двох дітей – кронпринцесу Інгрід Александру та принца Сверре Магнуса, а також виховували сина Метте-Маріт від її попередніх стосунків.

Удару по іміджу королівської родини завдала публікація так званих "файлів Епштейна".

У них, зокрема, було виявлено листування електронною поштою між Метте-Маріт і самим Джеффрі Епштейном (про цедетально йшлосяу статті "Європейської правди").

З опублікованих Мін’юстом США документів справи Епштейна стало відомо, що Метте-Маріт спілкувалася зі скандальним фінансистом у 2011–2014 роках та принаймні раз гостювала у нього кілька днів.

Поширена інформація одразу вдарила по репутації кронпринцеси – Рада з питань психічного здоров'я Норвегії, в якій Метте-Маріт була патронесою, заявила про призупинення співпраці з нею.

Метте-Маріт не давала публічних коментарів протягом семи тижнів, а Гокон виступив із заявою, в якій зазначив, що його дружині потрібен час, щоб оговтатися. ‌Коли в березні вона таки дала 20-хвилинне інтерв’ю громадському мовнику NRK, він сидів поруч із нею, кажучи, що шлюб – це й "хороші дні, й погані".

Одночасно зі скандалом довкола файлів Епштейна син Метте-Маріт Маріус Борг Хойбі постав перед судом за звинуваченнями у зґвалтуванні та домашньому насильстві, які він заперечував. 

У червні Маріус був визнаний винним за двома з чотирьох пунктів звинувачення у зґвалтуванні та за одним пунктом звинувачення у насильстві в сім’ї й засуджений до чотирьох років тюремного ув’язнення.

Через факти спілкування Метте-Маріт з Епштейном, а також гучну кримінальну справу проти її сина, підтримка монаршої родини серед норвежців обвалилась до рекордного мінімуму. До того ж 44% опитаних норвежців у лютому вважали, що кронпринцеса Метте-Маріт не мала б стати королевою.

З позитиву щодо нового королівського подружжя – як і його батько, Гокон переймався Україною, приїздив до неї у 2025 році. Зокрема, відвідав реабілітаційний центр в Ірпені, а також місце запеклих боїв у Мощуні.

Це був перший візит представника королівської родини Норвегії в Україну за час повномасштабної війни та загалом з 2008 року, коли у Києві гостювала кронпринцеса Метте-Маріт.

Тож зі зміною короля Україна не втратить свого прихильника.

* * * * *

Гокон став королем у бурхливий для норвезької королівської родини час.

Монархія залишається досить популярною серед норвежців, оскільки вже давно відома своїм сучасним підходом.

Однак низка скандалів не минули безслідно для королівської родини, і саме те, як Гокон впорається із цими випробуваннями, може визначити характер його правління.

Історик Тронд Норен Ісаксен у коментарі BBC висловив думку, що Гокон буде іншим типом короля, ніж його батько, але не менш шанованим.

"Король Гаральд... [був] дуже харизматичним, у нього [було] чудове почуття гумору, яке всі цінують, а Гокон – трохи стриманіший, трохи більше схожий на свою матір. Але в останні роки він також став трохи розкутішим, дещо відкрився і почав частіше проявляти своє почуття гумору… він вже багато років бере на себе величезний тягар, враховуючи, що його батьки постаріли, а дружина хворіє", – сказав він.

Норвезька преса неодноразово називала Гокона "розсудливим", але лише з часом стане відомо, яким саме він увійде в історію.

Сам Гокон дав таку пораду своїй доньці Інгрід, коли вона стикається з дилемами у своїй ролі спадкоємиці: "Часто все приходить до ладу, якщо дати цьому час".

Авторка: Ірина Кутєлєва,

журналістка "Європейської правди"