/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F69%2Fc9e2be23a5ef751446fe6b2af97818c0.png)
Польська логістика не готова до зростання транзиту українського зерна — Frontier Logistics
Транзит українського агроекспорту в Польщі наразі обмежують три фактори - наявність потужностей для зберігання сипучих вантажів і перевалки контейнерів у портах, доступність спеціалізованих вагонів, а також пропускна здатність прикордонних переходів. Про це заявив власник та голова правління компанії Frontier Logistics Бартош Пенчковський, повідомила пресслужба УКАБ.
За словами експерта, після початку повномасштабного вторгнення й блокування портів у 2022 р. польські інвестори розширили портову інфраструктуру, додавши близько 250 тис. тонн потужностей для зберігання. Теоретично це дозволяло б обробляти 6-8 млн тонн українського експорту. Проте коли у 2024-2025 рр. українські вантажі повернулися до портів Великої Одеси, ця інфраструктура залишилася без роботи. Аби уникнути збитків, польські компанії переорієнтувалися на інші вантажі.
«Як наслідок, вільних потужностей для накопичення великих партій зерна (суднами від 30 тисяч тонн) у польських портах наразі фактично немає. Для можливого рішення Frontier Logistics ініціює проєкт будівництва спеціалізованого термінала та шукає українських співінвесторів для створення своєрідного "страхового поліса" для агроекспорту», - сказав Б. Пенчковський.
Другою суттєвою проблемою є гостра нестача спеціалізованих вагонів-хоперів. Польська логістика історично не мала потреби у великій кількості таких вагонів: якщо у 2022 р. державний перевізник мав близько 200 зерновозів, то сьогодні загальний парк разом із приватним становить близько 800 одиниць, що є «краплею в морі» від реальної потреби. Тому Б. Пенчковський закликав українських партнерів не уникати альтернатив і ширше використовувати напіввагони зі спеціальними тентами, а також сипучі контейнери. Досвід компанії підтверджує надійність цього методу без жодних втрат чи скарг на зниження якості.
«Третій виклик – це пропускна здатність кордонів, яка загалом використовується нижче свого потенціалу через нерівномірне навантаження. На одному з найпопулярніших переходів утворилася віртуальна черга з понад 50 потягів, оскільки 80% пропускної здатності там займає імпорт пального. Щоб збільшити транзит зерна, необхідно виділити більше графіків саме для агровантажів. Водночас інші пункти пропуску працюють не на повну потужність і здатні обробляти втричі більше. Рішення лежить у перенаправленні частини потягів з перевантажених напрямків на вільні», – резюмував експерт.