Поселення без доріг і постійного світла: де на Азорах люди досі живуть майже без цивілізації

Фаха-да-Кальдейра-де-Санту-Крісто розташована на півночі острова Сан-Жорже, в самому серці Азорських островів. Населений пункт простягнувся приблизно на 700 метрів між океаном і високими скельними стінами. До будинків тут не веде автомобільна дорога. Потрапити до фажі можна двома гірськими маршрутами, повідомляє Idealista.com.

Чому ця фажа – не просто мальовничий берег?

Назва Fajã da Caldeira de Santo Cristo пояснює її характер майже без слів. Fajã – це рівна прибережна платформа, утворена обвалами або потоками лави, а caldeira тут відсилає до великого природного амфітеатру, яким спускається стежка із Serra do Topo.

На відміну від деяких інших азорських фаж, ця територія, як і Cubres, має уламкове походження: вона сформувалася з матеріалу, що сходив зі схилів, особливо після сильних землетрусів 1757 і 1980 років, які ще більше розширили її площу.

Саме тут, у Santo Cristo, поруч із морем збереглася одна з двох унікальних для Азорів прибережних лагун. Її від океану відділяє валунний гребінь, а місцеві мешканці підтримують канал, який з'єднує лагуну з морем. У результаті виникає особливий водоймний мікс прісної та солоної води.

Як виглядає територія Фаха-да-Кальдейра-де-Санту-Крісто: дивитись відео

Уся ця територія входить до Área de Paisagem Protegida das Fajãs do Norte, є пріоритетним геосайтом Geoparque Açores, визнаного ЮНЕСКО, а також належить до мережі Natura 2000. Від 2011 року Parque Natural de São Jorge охоплює майже чверть острова та зобов'язує берегти спадщину його фаж.

Що тримає тут життя, попри ізоляцію?

Наприкінці 19 століття тут жило понад сотню людей, а ще працювала початкова школа. Лише у 1960 році сюди дійшов громадський телефон, пізніше з'явилася невелика електромережа на генераторах, а також внутрішній причал, де човни можна було витягати на берег без старого важкого способу через гальку.

Усе змінив землетрус 1980 року – один із найруйнівніших в історії Азорів. Він спричинив обвали на двох підходах, знищив телефонну мережу та фактично відрізав фажу від зовнішнього світу. Евакуацію проводили гелікоптерами Португальські ВПС, і багато мешканців уже не повернулися.

Із приблизно 50 традиційних будинків частину відновили, частина ж залишилася покинутою. Сьогодні електрика тут усе ще залежить від генераторів, які зазвичай вимикають у сутінках, тож ніч справді повертає територію до первісної темряви.

Що приваблює сюди мандрівників і вчених?

Серце Santo Cristo – це лагуна. Її спокійні та теплі води підігріваються також джерелами, що стікають зі схилу. У 1984 році лагуну оголосили природним заповідником, а невдовзі – об'єктом Ramsar міжнародного значення. Нині вона входить до Reserva da Biosfera das Fajãs de São Jorge. Саме тут в усьому архіпелазі природно розмножується лише один вид молюска – almeja, і він став не лише екологічним символом, а й локальною гастрономічною принадою.

Влітку лагуна стає місцем для купання та прогулянок на каяках. Навколо можна побачити крижнів, чирянок, жовтоногих мартинів, звичайних і рожевих крячків, а також два ключові захищені види: атлантичного буревісника та петеля Феа.

У прибережних водах водяться морські вугрі, мурени, сальпи, кефалі та інші риби, яких і досі ловлять вудками та традиційними сітями. Неподалік не раз помічали афалін, а пляжі довкола належать до місць гніздування морської черепахи-бобо в Азорах.

Які стежки обирають туристи для прогулянки?

Дорога сюди сама по собі вартує окремої прогулянки. Офіційний маршрут PR1SJO спускається з Serra do Topo через схил Caldeira de Cima приблизно на 10 кілометрів, проходячи крізь ліси з ендемічною рослинністю та давні ущелини. Посеред шляху є Cascata da Fajã de Santo Cristo, де вода утворює природний басейн перед падінням до моря.

Тим, хто хоче менш складну мандрівку, радять поєднати цей маршрут із Fajã dos Cubres, де тріли традиційних стежок відновили у 2023 році. Багато хто проходить обидва відрізки як один замкнений маршрут.

Фаха-да-Кальдейра-де-Санту-Крісто з висоти пташиного польоту: дивитись відео

Уже на самій фажі працює відзначений нагородами Centro de Interpretação, що коротко та наочно розповідає про геологію, природу і людську історію цієї землі. А духовним центром залишається ermita de Santo Cristo: першої неділі вересня тут проходить свято покровителя з месою, процесією та народними аукціонами.

На межі з Fajã dos Tijolos лежить ще одна дивовижа – Furna do Poio, вулканічна печера завдовжки понад 30 метрів, давній лавовий тунель із невеликим пляжем і прісною лагуною, рівень якої змінюється разом із припливами. Місцеві легенди про неї передаються з покоління в покоління.

А перед узбережжям Атлантика перетворює Santo Cristo на справжній притулок для серфінгу та bodyboard: сюди щороку з'їжджаються спортсмени з різних країн світу, шукаючи хвилю без декорацій і без прикрас.