Втрати 90% складів: чому дефіциту продуктів вдалося уникнути?

На початку повномасштабного вторгнення Росії, країна-агресор почала систематично атакувати складську інфраструктуру та продовольчу логістику України. Цілеспрямовані удари призвели до знищення значної частини сучасних потужностей для зберігання товарів, у деяких випадках втрати сягали до 90%.

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький запевнив, що попри ці руйнування, українці не залишаться без продуктів. Він наголосив, що загрози системного фізичного дефіциту базових продуктів харчування немає, хоча споживачі можуть стикатися зі змінами асортименту або тимчасовою відсутністю окремих товарів у магазинах.

У відповідь на атаки, ритейл і постачальники оперативно перебудовують свої логістичні процеси. Це передбачає переміщення запасів, зміну маршрутів та форматів зберігання. Хоча такі зміни роблять постачання складнішим, довшим та дорожчим, система активно адаптується до нових умов. Постачання продукції «з коліс» стає реалістичною альтернативою, замінюючи традиційне зберігання на складах.

Окрім поточних викликів, постало питання компенсації за знищену продукцію. Тарас Висоцький висловив думку, що відповідальність за такі втрати має розподілятися між усіма учасниками продовольчого ланцюга. Він запропонував паритетний розподіл ризиків, враховуючи маржинальність, умови співпраці та економічний результат для кожної товарної категорії.

Подібний принцип, за словами міністра, має застосовуватися і до додаткових витрат, що виникають через перебудову логістики. Хоча держава не є учасником цих господарських та договірних відносин, вона працює над системними механізмами страхування воєнних ризиків. До їхнього повноцінного запуску бізнесу доведеться самостійно домовлятися про розподіл збитків.

Незважаючи на складну ситуацію, Міністерство аграрної політики та продовольства України прогнозує, що ціна на гречку може зрости приблизно на 15%, потенційно перевищивши 85 гривень за кілограм. За даними «Мінфіну», середня споживча ціна гречки у липні становила 75,17 грн/кг, і наразі роздрібні мережі ще не фіксують різкого подорожчання. Проте керівник аналітичного відділу УКАБ Максим Гопка допускає подорожчання, що відповідає верхній межі прогнозу міністерства, при цьому проблем із наявністю гречки не очікується, оскільки планується виробництво понад 80 тисяч тонн цього року.

Масштабні удари Російської Федерації по логістичній інфраструктурі вплинули на мережу терміналів «Нової пошти» та великих торговельних центрів, таких як «Епіцентр» у Запоріжжі, а також склади «Comfy», «Будинку іграшок» та «ROSHEN» на Київщині. Ці атаки підкреслюють цілеспрямованість ворога у знищенні цивільної інфраструктури, що ускладнює постачання товарів у всі регіони країни.

Паралельно з руйнуваннями, які продовжуються, бізнес стикається з необхідністю переміщати свої потужності та адаптуватися до нових умов, що є складним завданням, оскільки російські атаки вже фіксуються і на переміщених об'єктах. Це створює додаткові виклики для забезпечення стабільності постачань та вимагає від підприємств постійної гнучкості та інноваційних рішень у логістиці.

«Ритейл і постачальники перебудовують логістику, переміщують запаси, змінюють маршрути та формати зберігання. Це складніше, довше і дорожче, але система адаптується», — повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

«Загрози системного фізичного дефіциту базових продуктів сьогодні немає. Можуть бути зміни в асортименті або доступності окремих товарів у конкретних магазинах, але продовольче забезпечення країни зберігається», — заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Незважаючи на значні втрати складських потужностей і постійні виклики через агресію, український продовольчий ринок демонструє стійкість. Адаптація логістики та спільні зусилля бізнесу та держави дозволяють забезпечувати країну основними продуктами, водночас потребуючи нових підходів до розподілу ризиків та компенсації збитків.