Росія платить за війну дедалі вищу ціну: вибір стає жорсткішим

У квітні 2026 року Єдиний казначейський рахунок Росії, на якому зберігаються всі доходи й видатки федерального бюджету, пішов у мінус на 5 трлн рублів. Це близько 65 млрд доларів. Про це з посиланням на людей, близьких до уряду, повідомляє Les Echos.

За інформацією видання, міністр фінансів Антон Силуанов попереджав прем'єра Михайла Мішустіна, що держава може не встигнути вчасно провести всі поточні платежі.

«Це доволі незвичайна ситуація, адже російська влада зазвичай дуже обережна й готова до подібних сценаріїв», зазначила економістка Інституту економік, що розвиваються, Банку Фінляндії (BOFIT) Гелі Сімола.

За її словами, це один із сигналів того, що ситуація для російського уряду та державних фінансів стає дедалі складнішою.

За перші сім місяців року дефіцит федерального бюджету вже сягнув 6,5 трлн рублів. Це 2,8% ВВП. Показник майже вдвічі перевищує орієнтир у 1,6% ВВП, який російська влада заклала на весь 2026 рік.

Щоб зупинити подальше погіршення ситуації, уряд із квітня почав жорстко скорочувати видатки. Витрати на «непріоритетні» напрямки урізали на 35%. Федеральним відомствам також доручили підготувати скорочення штату на 15% і відкласти видатки, які вважаються несуттєвими.

Найбільше це зачіпає сфери, не пов'язані безпосередньо з війною. «Інфраструктура, підтримка економіки, а також охорона здоров'я та освіта можуть постраждати ще більше, якщо скорочення триватимуть», зауважила Сімола.

При цьому Москва продовжує витрачати великі кошти на набір військових. Виплати новим контрактникам суттєво підвищили, щоб заохотити людей іти на фронт. Добровольців стає дедалі менше.

Ситуація могла бути ще напруженішою, якби не весняне зростання цін на нафту через блокаду Ормузької протоки. Втім, за словами Сімоли, «зростання ціни на нафту приносить полегшення… але не вирішує ситуації». Відтоді котирування знизилися, а ф'ючерсні ринки очікують нижчих цін, ніж навесні. Додатково експорт ускладнюють українські удари по нафтопереробній інфраструктурі Росії.

У Москви ще залишаються резерви, однак ліквідна частина Фонду національного добробуту скорочується, тож держава дедалі активніше вдається до внутрішніх запозичень — хоча високі процентні ставки роблять таке фінансування особливо дорогим. Як крайній варіант уряд може розраховувати на Центробанк, але це рішення небезпечне: «Якщо просто продовжувати друкувати гроші в економіці, де інфляційний тиск і так високий, це, очевидно, створить інші проблеми», – попередила економістка.

Аналітики не очікують негайного фінансового краху чи різкого припинення війни через брак грошей. Проте, за оцінкою BOFIT, російська економіка входить у фазу тривалої стагнації через високі процентні ставки та інфляцію.

Російська економіка поступово втрачає запас міцності, який дозволяв Кремлю фінансувати війну без різкого скорочення інших видатків. На початку 2026 року дефіцит бюджету РФ уже перевищував запланований рівень, а економіка вперше з 2023 року скоротилася. Високі процентні ставки стримують ділову активність, а падіння нафтових доходів створює додатковий тиск на бюджет.

Тим часом Кремль збільшує витрати на залучення військових. Виплати контрактникам постійно зростають, але це не гарантує достатнього набору людей. Додатковий удар по доходах від нафти завдають зміни на світовому ринку: після весняного стрибка цін через кризу довкола Ормузької протоки вони почали знижуватися, а Росія поступово втрачає свої нафтові надприбутки.

Докладніше про проблеми російської економіки, бюджетний дефіцит і скорочення резервів у статті ZN.UA «Руйнація російської економіки — передумова для переговорів» розповідає директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк.