Таємний візит глави ЦРУ до Москви залишив більше запитань, ніж відповідей — Euronews

Поодинокий візит глави ЦРУ до Москви посилив побоювання щодо можливого випробування Росією НАТО. Представники країн Балтії наполягають, що їхні оцінки загроз не змінилися. Але чи не покликані ці запевнення передусім стримати суспільну тривогу? Якщо таємна поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви мала заспокоїти побоювання щодо можливого протистояння між Росією та НАТО, то, схоже, вона дала майже протилежний результат. Про це йдеться у матеріалі Euronews.

Його несподіваний приїзд до російської столиці цього тижня спричинив кількаденні спекуляції щодо того, які саме розвіддані могли змусити Вашингтон відправити свого керівника розвідки до Москви з особистим посланням і чи варто країнам Балтії непокоїтися.

Американські ЗМІ повідомили, що Реткліфф застеріг Росію від нападу на членів НАТО, зокрема Естонію, Латвію та Литву, на тлі розвідувальних оцінок, згідно з якими Москва може спробувати випробувати Альянс, поки її війна проти України залишається у глухому куті.

Американський аналітичний центр Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що обставини візиту свідчать: Вашингтон вважав отримані розвіддані достатньо терміновими та чутливими, щоб Реткліфф особисто вирушив до Москви.

«Візит директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до Москви свідчить про те, що Росія, можливо, готується у відносно близькій перспективі здійснити акт агресії проти члена НАТО, щоб знецінити статтю 5 НАТО», — заявили в ISW.

Водночас вашингтонський аналітичний центр наголосив на важливій відмінності: немає жодних ознак масштабного нарощування російських військ поблизу країн Балтії, подібного до того, яке передувало повномасштабному вторгненню в Україну в лютому 2022 року.

Натомість, на думку ISW, будь-які дії Росії в найближчій перспективі можуть бути значно обмеженішими: авіаційний, ракетний або дроновий удар чи невелике наземне вторгнення. Його метою було б не захоплення значної території, а перевірка того, чи відреагують союзники по НАТО колективно відповідно до статті 5.

Колишній президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес, однак, поставив під сумнів саму версію про те, що причиною поїздки Реткліффа були країни Балтії.

В ексклюзивному інтерв'ю Euronews Ільвес заявив, що має «серйозні сумніви» щодо того, що місія директора ЦРУ була пов'язана з побоюваннями за країни Балтії. На його думку, більш нагальною проблемою для Вашингтона була підтримка Росією Ірану.

«Яка насправді головна проблема для Сполучених Штатів зараз? Справжня проблема — Іран і те, що росіяни надають іранцям інформацію для наведення на цілі», — сказав Ільвес.

Він так само скептично поставився до припущень про посилення російської військової загрози для країн Балтії, назвавши їх «суцільною розкруткою».

«Навіщо їм зараз щось робити в країнах Балтії?», — сказав він, зазначивши, що Москва навряд чи має причини ризикувати конфронтацією з НАТО, поки її війна проти України залишається у глухому куті.

Занепокоєння у європейських військових колах

Європейське військове джерело повідомило Euronews, що розвідувальні служби вже протягом кількох місяців фіксують сигнали, які свідчать: Москва може спробувати скористатися зміною підходу адміністрації Трампа до європейських союзників по НАТО, щоб здійснити ще одну атаку в регіоні, поки Вашингтон підштовхує Європу брати на себе більшу відповідальність за власну оборону.

Співрозмовник наголосив, що це не є доказом того, що Росія вже ухвалила рішення діяти. Однак занепокоєння полягає в тому, що увага Вашингтона, розпорошена між іншими проблемами, у поєднанні з перекладанням більшої відповідальності на Європу може створити для Москви вікно можливостей.

Якщо дивитися на ситуацію з цього погляду, поїздка Реткліффа могла бути спробою усунути будь-які сумніви Москви щодо наслідків випробування НАТО в момент, коли Вашингтон значною мірою зайнятий іншими питаннями й водночас переосмислює свою роль у європейській обороні.

Джерело назвало Реткліффа одним із найпослідовніших прихильників НАТО, Європи та України в адміністрації Трампа, однак висловило сумнів, що російський диктатор Володимир Путін дослухається до його застереження.

Сам час такого візиту також може бути частиною цих розрахунків.

Співрозмовник наголосив, що країни Балтії, особливо Естонія та Литва, значно краще підготовлені до потенційного протистояння з Росією, ніж більша частина решти Європи.

У міру того як Європа посилює свою оборону, виникає ще одне стратегічне питання: якщо Москва справді розглядає можливість випробувати НАТО, навіщо чекати, поки континент буде краще підготовлений, а у США з'явиться нова адміністрація, яка потенційно може бути більш відданою його захисту?

Болісний спогад про 2021 рік

Майже п'ять років тому попередник Реткліффа Вільям Бернс також вирушив до Москви із застереженням.

Коли він прибув туди в листопаді 2021 року, Росія вже кілька місяців здійснювала масштабне й дедалі помітніше нарощування військ навколо України. Менш ніж через чотири місяці Росія розпочала повномасштабне вторгнення.

Європейське військове джерело провело неприємну паралель між двома місіями.

«Добре, що директор ЦРУ поїхав до Москви, щоб передати попередження, — сказав співрозмовник Euronews. — Не те щоб Путін його послухав».

Проте між цими двома випадками є принципова відмінність. Сьогодні навколо країн Балтії не спостерігається аналогічного нарощування російських військ. Утім, спроба Росії випробувати НАТО не обов'язково потребуватиме такого нарощування.

Для більш обмеженої операції може знадобитися значно менше помітної військової підготовки, ніж для вторгнення в Україну. Якщо метою буде не захоплення території, а перевірка НАТО, то саме невизначеність може бути ключовим елементом задуму.

Оцінка загрози не змінилася

Після візиту Реткліффа представники країн Балтії протягом кількох днів намагалися послабити побоювання, що на східному фланзі НАТО може повторитися ситуація 2021 року.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що до можливості російських провокацій проти НАТО необхідно ставитися серйозно, але наполіг, що оцінка загроз для Естонії не змінилася.

Латвійські посадовці також заявили, що їхня оцінка звичайної військової загрози залишається незмінною, а ризик російського вторгнення є низьким.

Водночас публічні запевнення супроводжуються закликами до значно більшої готовності.

П'ятеро єврокомісарів із країн східного флангу ЄС закликали президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн вжити додаткових заходів у відповідь на те, що вони назвали посиленням безпекових викликів у регіоні.

Серед їхніх пропозицій:

• призначення високопоставленого координатора з питань східного флангу,
• збільшення регіональних запасів і посилення цивільної готовності,
• покращення захисту критичної інфраструктури, 
• прискорення реалізації ініціативи ЄС Eastern Flank Watch для протидії гібридним загрозам.

Представники країн Балтії можуть не бачити доказів неминучого звичайного військового вторгнення, однак підготовка до диверсій, вторгнень дронів, гібридних операцій та більш обмежених російських військових провокацій триває. З багатьма з таких загроз регіон уже стикався.

Від занепокоєння Києва до попередження Вашингтона

У квітні президент України Володимир Зеленський попереджав, що російська підготовка може свідчити про подальшу мобілізацію та можливий наступ — або проти України, або проти країн Балтії.

Естонія тоді публічно не погодилася з такою оцінкою. Цахкна заявив, що попередження не відповідає даним естонської розвідки та власній оцінці Таллінна.

«Ми не бачимо, щоб Росія концентрувала свої сили або якимось чином готувалася у військовому плані до нападу на НАТО чи країни Балтії», — сказав він.

Однак уже в липні Литва та Латвія самі почали попереджати про можливість більш обмежених дій Росії.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що розвіддані свідчать про можливу підготовку Росією обмежених атак на критичну інфраструктуру, зокрема енергетичні та транспортні об'єкти.

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс водночас попередив, що Москва може спробувати перевірити дієвість статті 5 НАТО, не розпочинаючи повномасштабного вторгнення.

Тиждень тому під час саміту в Києві прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що прямої конвенційної військової загрози з боку Росії для країн Балтії чи Північної Європи немає.