Від "Запоріжсталі" до "Нової пошти": як РФ знищує економічний тил України

З початку серпня активізувалися удари росіян по великих підприємствах, складських приміщеннях та магазинах відомих українських торговельних мереж. У четвер, 27 серпня, п'ять російських ракет влучили в "Запоріжсталь", а один із найбільших лікеро-горілчаних заводів Global Spirits — завод "Хортиця" у Запоріжжі — вчора був знищений російським ударом і відновленню не підлягає, повідомили у пресслужбі компанії. Частина продукції згоріла повністю, частина — оплавилася і підлягає утилізації. У Київській області було знищено склад компанії Roshen, розподільчий центр мережі "Аврора" та об'єкт мережі "Varus", а також знову постраждала "Розетка". До цього під атакою опинилися склади найбільших торговельних мереж — АТБ, NOVUS, "Сільпо" та "Фора" — і не тільки продовольчих, а й магазинів побутової техніки та електроніки.

Удари тривали й 28 серпня. Під Києвом постраждав розподільчий центр "Нової пошти". Близько 90 % складів торговельних мереж в Україні знищено російськими ударами, заявив міністр аграрної політики Тарас Висоцький.

Водночас, за даними співзасновника Українського інституту майбутнього Анатолія Амеліна, своїми ударами росіяни підривають податкову базу, з якої фінансується армія. За словами аналітика, у 2025 році ми вже втратили 79,3 млрд грн податків (вперше за чотири роки бюджет не виконав план доходів). Але відновити втрачене та повернути сплату податків коштує менше — близько 65 млрд грн, з яких безповоротних лише 20 млрд. А відновлені підприємства працюватимуть не один рік, а десятиліттями.

А зруйновані склади "Нової пошти", "Епіцентру", "Розетки", АТБ, металургійні підприємства, "Укрзалізниці" — це не помста за Wildberries, як дехто це подає. Це операція проти нашої здатності платити за безпеку. Адже грантова допомога партнерів за правилами воєнного часу не може безпосередньо спрямовуватися на зарплати військовим або на озброєння. На оборону спрямовуються фактично всі внутрішні доходи держави.

"У бюджеті на 2026 рік Міністерство оборони отримало 1 924,6 млрд гривень, з яких 1 143,2 млрд — на грошове забезпечення військових. Понад трильйон гривень на зарплати тим, хто воює, виплачується за рахунок податків. Зупинений комбінат не сплачує податків. Згорілий склад не генерує ПДВ. А звільнений працівник переходить на інший бік бюджету: замість джерела надходжень держава отримує отримувача соціальної допомоги за рахунок податків", — підкреслює Амелін.

До того ж, за словами експерта, якщо ліквідується робоче місце, це не просто недоотримання до бюджету досить значних коштів, а й додаткове навантаження на державну скарбницю у вигляді допомоги по безробіттю.

"Середня зарплата у вакансіях у липні — 30 039 гривень. З неї до бюджетів надходить 18% ПДФО, 5% військового збору та 22% ЄСВ — разом близько 13 500 гривень на місяць з кожного працівника. За рік з тисячі людей це 162 млн, за три роки — 486 млн. Плюс 30 млн зекономлених витрат на допомогу по безробіттю, якщо вони втратять роботу. У металургії одне робоче місце забезпечує ще 7,6 робочих місць у суміжних галузях (за даними Eurofer) — реальні втрати в рази більші", — зазначає Амелін.

Крім того, за словами аналітика, кінцевим платником ПДВ є громадянин: підприємство отримує відшкодування свого податкового кредиту, а людина — ні. Тобто із зарплати, з якої вже сплачено ПДФО, військовий збір та ЄСВ, працівник сплачує ще 20% ПДВ у ціні майже кожної покупки.

Але головне, зазначає Амелін, — знищені підприємства та склади є джерелами, з яких виплачують зарплати військовим.

Удари по українських складах: "це дуже негативно позначиться на всьому житті в країні"

Зруйнування складів та торговельної інфраструктури порушує логістичні ланцюги та безпосередньо негативно позначається на економіці й ВВП, пояснює в розмові з Фокусом економіст Олег Устенко. Навіть якщо товар вироблено, але його неможливо доставити чи продати, економіка втрачає в обсягах, а бізнес — у виручці. Особливо болісно це для України, де значна частина ВВП формується у сфері послуг.

"Що буде, якщо ВВП зменшиться? Виникає проблема, пов’язана з робочою силою: де ці люди знайдуть собі роботу? Це створює додатковий тиск на ринок праці. А якщо виникає тиск на ринок праці, держава має думати про додаткові соціальні програми підтримки людей, які раніше працювали, а тепер залишилися без роботи. Отже, треба вирішувати питання соціальної підтримки та виплати грошей", — зазначає економіст.

Таким чином запускається цілий ланцюжок наслідків: падіння ВВП призводить до скорочення робочих місць, державі доводиться збільшувати видатки на соціальну підтримку, а це, у свою чергу, посилює дефіцит бюджету. Виникає головне питання — де брати додаткові кошти.

За словами Устенка, Україна в цьому питанні значною мірою залежить від фінансової допомоги союзників і партнерів. Однак розраховувати на те, що в середині бюджетного року можна просто звернутися до них із новим проханням про додаткові мільярди, не доводиться.

"Є й інша проблема: підприємства, які продавали свої товари через зруйновані торгові центри, тепер змушені терміново шукати нові канали збуту та перебудовувати логістику. Це тривалий процес. У підсумку їм доведеться вирішувати, куди подіти продукцію та що робити з працівниками. Все це тягне за собою ланцюжок нових труднощів", — констатує економіст.

Однак проблема не обмежується лише макроекономічними наслідками. Удари по складах, торгових центрах та логістиці відчують безпосередньо споживачі. У магазинах може скорочуватися асортимент звичних товарів, а ціни — зростати.

Це створює додатковий інфляційний тиск. Якщо при цьому доходи населення не зростатимуть у міру зростання цін, реальний рівень життя українців продовжуватиме знижуватися.

"Якщо в економіці спостерігаються такі явища, то треба бути готовими до того, що можуть виникнути проблеми, пов’язані з економічною стійкістю всієї країни, державними фінансами, внутрішньою стабільністю, інфляцією та ринком праці. Ці удари є для нас досить болючими. Якщо вони триватимуть, ефект лише посилюватиметься", — вважає Устенко.

При цьому точно оцінити, скільки саме коштів через такі удари недоотримає державний бюджет, наразі неможливо. За словами економіста, будь-які конкретні суми на даному етапі будуть скоріше припущенням, ніж обґрунтованим розрахунком.

Росія атакує склади та логістику: Україна перетворюється на фронтир

Голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин переконаний, що зруйновані склади, зокрема продовольчих мереж, не призведуть до дефіциту продуктів. Єдине, що ціни на деякі товари можуть зрости, і найближчим часом українці ще менше купуватимуть товарів у супермаркетах. При цьому, як вважає Пендзин, нас, навпаки, чекає обвал цін.

"Я зараз цілком обґрунтовано прогнозую здешевлення продуктів харчування в Україні, і це буде дуже суттєве. Яйця вже різко подешевшали. У нас зараз продукти справді серйозно здешевлюються просто тому, що сьогодні у нас надлишок пропозиції. Ми не вивезли дванадцять мільйонів тонн зерна минулого року", — підкреслив експерт

Як зазначив економіст, вони провели дослідження, в ході якого з’ясували, де люди переважно купують продукти харчування. Сорок відсотків — це сільськогосподарські ринки, як організовані, так і неорганізовані. За ринками йдуть великі оптові магазини на кшталт "Ашана" та "Метро". Далі йдуть невеликі крамнички (МАФи). За ними — ярмарки, що проводяться в мікрорайонах. Деякі з них діють постійно. А вже потім — супермаркети, на які припадає всього лише п'ятнадцять-шістнадцять відсотків.

Так, втрата складів супермаркетів, на думку економіста, — це погано, оскільки там знищено великий товарний запас. Але населення України на сьогодні не залежить від них. У маленьких містечках чудово живуть і без них. А в сільській місцевості — тим більше. Там зовсім інша структура формування продовольчого кошика протягом місяця. Ми з вами забули ще про один напрямок. Досить велика кількість людей має присадибні ділянки, дачі, де вирощують досить багато.

"У нас кожна соціальна група в цій країні має свої механізми продовольчого забезпечення. І потрібно чітко розуміти, на яку соціальну групу на сьогодні найбільше вплинуть саме ці обстріли, про які ми з вами говоримо. Якщо бути абсолютно об'єктивним, то, звичайно, це удар по економіці. Це зменшення надходжень від податків. Але сказати, що завтра в країні буде голод, — це повна нісенітниця", — вважає Пендзин.

Водночас, як зазначив експерт, важливо розуміти, що Україна живе в умовах війни на виснаження. І без макрофінансової підтримки партнерів наша економіка вже давно не витримала б такого навантаження. Сьогодні Україна перетворюється на фронтир.

"А фронтир — це прикордонні райони з дикою природою, які існують виключно як захисний щит для цивілізованих територій і фінансуються цими цивілізованими територіями з єдиною метою — бути захисним щитом. Уся економіка фронтиру пов’язана з питаннями безпеки більш цивілізованих територій. На жаль, те, що зараз відбувається, ось, власне, так воно й вибудовується", — зазначає економіст.

За словами експерта, вже сьогодні майже половина українського бюджету, а можливо й більше, формується за рахунок зовнішньої допомоги. При цьому, якщо в перші роки війни значна її частина надавалася у вигляді кредитів, то зараз дедалі більшу роль відіграє безповоротне фінансування. І чим сильніше в Європі побоюються подальшої російської агресії, тим охочіше партнери виділяють Україні додаткові кошти.

Нагадаємо, що російські удари по портах Великої Одеси та цивільних суднах фактично зупинили морський експорт України. Судновласники та трейдери призупинили роботу, а світові перевізники скасували заходження суден. Альтернативні маршрути — Дунай і західний кордон — не можуть замінити глибоководні порти, які у 2024 році перевалили майже 100 млн тонн вантажів.

Росія змінює тактику повітряного терору: поряд із тисячами звичайних "шахідів" у небо дедалі частіше підніматимуться швидкісні реактивні дрони, для перехоплення яких традиційних засобів уже недостатньо.