"Він знищував усіх": розповідаємо про Аюба Буадді — вундеркінда, який приєднався до Манчестер Сіті

Є талановиті юнаки, а є Айюб Буадді. Уже у три роки батьки почали водити його на заняття з гімнастики. Хлопчик швидко проявив здібності до цього виду спорту, а згодом почав досягати успіхів також у велоспорті, гандболі, тенісі та бадмінтоні.

У п’ять років він приєднався до місцевого футбольного клубу АФК Крей. Буадді регулярно виступав за команди, де гравці були на рік старшими за нього, а у 10 років став капітаном команди Крей U-12. Ще через три роки він перебрався до Лілля.

У жовтні 2023 року, у віці 16 років і трьох днів, Буадді став наймолодшим футболістом в історії клубних турнірів УЄФА. Він вийшов на заміну у виїзному матчі Лілля проти фарерського КІ Клаксвіка в Лізі конференцій.

За кілька тижнів його дебют у Лізі 1 проти Бреста зробив Буадді наймолодшим гравцем, який виходив на поле в елітному дивізіоні Франції з 1981 року. А на свій 17-й день народження у жовтні 2024-го довговолосий півзахисник видав блискучий матч, допомігши Ліллю сенсаційно перемогти Реал Мадрид у Лізі чемпіонів — 1:0. Після фінального свистка ультрас клубу привітали юного героя хором із "Happy Birthday".

Відео та вправа для шиї:

І це далеко не все, на що здатен Буадді. За даними французької газети L’Equipe, у березні минулого року Буадді мав середню оцінку 18,5 із 20 з усіх шкільних предметів — результат, практично нечуваний для французької системи освіти.

У 15 років він переміг у конкурсі ораторського мистецтва серед юних французьких футболістів — так, такий конкурс справді існує. Змагання проходило в Єлисейському палаці в Парижі, а у фінальному виступі Буадді розмірковував над питанням: "Чи важливіший результат за спосіб його досягнення?" — перед першою леді Франції Бріжит Макрон.

Старанний та здібний студент, Буадді у червні 2024 року на рік раніше за однолітків склав випускні іспити та отримав французький науковий бакалаврат із відзнакою "Дуже добре". Зараз він навчається за математичною спеціальністю в Марсельському університеті.

І все це паралельно з виступами в центрі півзахисту Лілля, який нещодавно гарантував собі пряму путівку до наступного розіграшу Ліги чемпіонів, посівши третє місце в Лізі 1.

У травні цього року Буадді змінив спортивне громадянство: замість Франції він обрав Марокко, звідки походять його батьки. На чемпіонаті світу він став лише другим 18-річним футболістом в історії збірної цієї північноафриканської країни, після свого нинішнього партнера по національній команді Білала Ель-Ханнуса.

Його зрілі виступи в центрі поля у зв’язці з Нілом Ель-Айнауї допомогли команді Мохамеда Уахбі дійти до чвертьфіналу, де на Марокко чекала Франція — країна, у якій Буадді народився та зробив перші кроки у футболі.

Марокко поступилося французам, а тепер Буадді вирушає до Прем’єр-ліги. Манчестер Сіті погодив трансфер півзахисника, сума якого з урахуванням бонусів може сягнути 100 млн євро (близько 85 млн фунтів).

Буадді народився у забезпеченій та амбітній родині в Крейї — місті на півночі Франції з населенням близько 36 тисяч людей, приблизно за годину їзди від Парижа. Найбільше воно відоме тим, що звідси родом гангстер і майстер втеч із в’язниць Редуан Фаїд.

Його батько працює керівником у банківській сфері, а мати обіймає посаду HR-менеджера в авіаційній галузі. Обоє завжди прагнули високих результатів, тому подбали про те, щоб Айюб та його три сестри з дитинства серйозно ставилися до навчання.

"Родина Айюба — виняткова, — розповідає The Athletic президент його першого клубу АФК Крей Сліман Лаяді. — Батьки подбали про те, щоб усі діти отримали чудову освіту. Наприклад, одна з його сестер має докторський ступінь у фармації. У цій родині дуже серйозно ставляться до важливості праці та наполегливого навчання, адже саме це допомагає досягати успіху в житті".

Після того як у п’ять років Буадді приєднався до Крейя, його майже одразу перевели до старшої вікової групи. Хоча він народився у 2007 році, регулярно грав проти футболістів на один-два роки старших за нього.

"Зовсім юним він уже був одним із найкращих гравців у своїй віковій категорії, — згадує Лаяді. — Його футбол, розуміння гри та вміння спілкуватися з партнерами на полі вже тоді вирізнялися зрілістю.

Найбільше вражав його футбольний інтелект. Рух, передачі — усе, що потрібно півзахиснику, у нього вже було. І він справді був лідером. Це від початку було важливою частиною його гри".

Зрілість та лідерські якості Буадді принесли йому чимало прихильників у клубі — зокрема серед батьків його партнерів по команді.

"Інші батьки казали своїм дітям: "Беріть приклад з Айюба", — згадує Софіан Хаїр, координатор дитячо-юнацького футболу Крейя, який тренував Буадді у віці від дев’яти до 11 років. — Коли ми їздили на турніри й залишалися десь на два-три дні, я розподіляв дітей по кімнатах. Батьки інших хлопців завжди хотіли, щоб їхні сини жили в одній кімнаті з Айюбом. Уже тоді він був для них прикладом".

Мабуть, не дивно, що Буадді, який завжди серйозно ставився до навчання, у юному віці уникав багатьох речей, які захоплювали його однолітків. Він майже не цікавився соцмережами, довгий час не мав Instagram і створив там сторінку лише у травні цього року. Нині на його акаунт уже підписані 1,8 мільйона людей, хоча сам футболіст опублікував лише дев’ять дописів.

У Крейї тренери були вражені дисципліною Буадді поза футбольним полем. Ще до підліткового віку, задовго до того, як професійний футбол почав привертати до нього дедалі більше уваги, він уже свідомо стежив за харчуванням і намагався достатньо спати.

"Він був одержимий ідеєю прогресувати, — розповідає Лаяді. — Для нього було важливо бути справжнім спортсменом. Він працював над собою індивідуально, приділяв увагу всім деталям, а вдома стежив за харчуванням і режимом сну. Він працював над усім".

І тут підхід Буадді знову відрізняв його від однолітків.

"Він не їв бургерів, піци та подібної їжі, — каже Хаїр. — Коли ми їздили на турніри й добре виступали, то після матчів могли зайти у фастфуд. Але Айюб нічого там не їв. Він обирав лише здорову їжу. Також він не грав у відеоігри. У нього ніколи не було ні PlayStation, ні Nintendo. Він не сидів у соцмережах і майже не користувався телефоном. Натомість багато читав".

Спочатку, попри те що як футболіст він помітно випереджав свій вік, Буадді залишався поза увагою скаутських відділів провідних французьких клубів. Втім, ті, хто регулярно з ним працював, розуміли: талант цього високого, статного півзахисника міг розкритися не одразу.

"У його поколінні, особливо в Паризькому регіоні, було чимало футболістів, які у дев’ять, 10 і 11 років виглядали яскравіше за Айюба, — згадує Хаїр. — Він не був гравцем, який робив щось ефектне. Не обігрував суперників один в один і не вирізнявся якоюсь особливою фантазією. Подивившись на нього, ви навряд чи подумали б: "Вау, цей хлопець занадто хороший!"

Його помічали лише люди, які справді розуміли футбол. У нього були спокій і вміння відбирати м’яч. Технічно він був майже бездоганним. А ще мав лідерські якості. Ти відчував, що в нього є талант, але щоб це побачити, потрібно було трохи розумітися на футболі".

"Він проходив перегляди в деяких клубах, але вони не стали продовжувати співпрацю. В одному матчі його можна було навіть не виділити серед інших. Проте чим старшим він ставав, тим більше вирізнявся.

Пам’ятаю, ми грали на турнірі в Нанті й стали найкращою командою. Нам протистояли Інтер, Челсі та інші гранди. Він знищував усіх. На іншому турнірі в Нормандії ми перемогли Вест Гем у чвертьфіналі, а у фінальному заліку стали другими, поступившись Страсбуру. Йому тоді було лише 10, але саме після цього про нього почали говорити значно більше".

Одним із клубів, який звернув увагу на талант Буадді, став Лілль.

"У його віковій групі вже було багато технічних футболістів, але Айюб вирізнявся чудовим баченням поля, дуже добре обирав позицію та грав зріло, — розповідає The Athletic представник Лілля на умовах анонімності. — Він не був прихильником фінтів і обіграшів, зате чудово бачив передачу та розумів, коли потрібно підстрахувати партнера. Він був радше Тьяго Моттою, ніж Неймаром".

У Лілля було кілька вагомих аргументів на свою користь, коли клуб намагався підписати Буадді.

Їхня академія мала чудову репутацію, клуб славився тим, що давав молодим футболістам шанс, а незадовго до цього несподівано став чемпіоном Франції, випередивши ПСЖ у сезоні-2020/21. Останнім аргументом для батьків Буадді стала відстань: від сімейного будинку в Крейї до Лілля — лише близько 90 хвилин автомобілем.

"Ми знали, що в Ліллі є хороший проєкт, — продовжує представник клубу. — У нас була чудова інфраструктура, сильна академія та президент Олів’є Летанг, який давав молодим футболістам шанс. До того ж Крейї та Лілль розташовані досить близько.

Але до цього ми давно не бачили гравця такого рівня, який би прийшов до Лілля. Напевно, ще з часів Едена Азара".

Батьки Буадді жили буквально за кілька кварталів від домашнього стадіону Крейя, тож у клубі розуміли: вони ще не раз побачать Айюба. Водночас там майже не сумнівалися, що невдовзі про нього не лише говоритимуть, а й писатимуть.

"Я не вмію передбачати майбутнє, але було очевидно, що все, що сьогодні відбувається з ним, рано чи пізно мало статися, — каже Лаяді. — У нього був справжній талант".

Як і в Крейї, у Ліллі Буадді дуже швидко пройшов усі щаблі академії. Спочатку його перевели до команди U-17, а невдовзі — до U-19.

У серпні 2023 року, коли йому було лише 15, він підписав свій перший професійний контракт. На той момент Буадді вже почав тренуватися з резервною командою Лілля. Тодішній головний тренер клубу Паулу Фонсека почув про здібності юного футболіста й запросив його до тренувань із першою командою. Майже одразу наставник зрозумів: хлопець готовий до дорослого футболу.

"На полі він зовсім не виглядає 16-річним — можна подумати, що йому за 20, — казав Фонсека невдовзі після дебюту Буадді в матчі проти КІ Клаксвіка на початку сезону-2023/24. — Кілька тижнів тому він дуже добре грав за резервну команду, тож я вирішив запросити його на тренування з першою. І був неймовірно здивований його якістю. Я випустив його проти Клаксвіка і мені дуже сподобалося те, що побачив. Я вже не сприймаю його як молодого футболіста — це гравець першої команди, якому я довіряю".

На полі Буадді демонстрував чудове розуміння позиції та спокійно ухвалював рішення, чим переконав значно досвідченіших партнерів у своїй готовності грати на їхньому рівні. Водночас їх не менш приємно здивувало, наскільки легко він адаптувався у роздягальні.

"Досвідчені футболісти команди, зокрема Бенжамен Андре, нинішній 35-річний капітан Лілля, цінували Айюба за те, що він розумів своє місце, — розповідає джерело, близьке до першої команди.

Іноді молодий гравець потрапляє до першої команди, у нього з’являється завелика впевненість у собі, і він починає думати, що вже всього досяг. Старшим футболістам таке зазвичай не подобається. Інші молоді гравці, навпаки, приходять, показують готовність працювати й боротися, але при цьому не виходять за межі своєї ролі. Саме це подобається досвідченим футболістам. Айюба дуже швидко прийняли в першій команді".

Буадді провів 18 матчів за основну команду в усіх турнірах у сезоні-2023/24. Більшість із них він розпочинав на лаві запасних, однак п’ять разів виходив у стартовому складі в Лізі конференцій, де Лілль дійшов до чвертьфіналу. Його особлива любов до єврокубків стала ще помітнішою наступного сезону, коли у свій 17-й день народження він блискуче дебютував у Лізі чемпіонів у стартовому складі проти мадридського Реала — чинного на той момент переможця турніру.

Через кадрові проблеми в центрі поля Бруно Женезіо, який влітку змінив Фонсеку, випустив Буадді в центрі півзахисту разом із Андре — футболістом, старшим за нього вдвічі. Попри те, що в Лізі чемпіонів він на той момент провів лише 26 хвилин, юнак зіграв напрочуд зріло та впевнено. Буадді допоміг перекрити центр поля мадридців, де діяли Джуд Беллінгем, Орельєн Тчуамені, Федеріко Вальверде та Едуарду Камавінга.

"Той матч змінив усе, — розповідав Буадді L’Equipe у грудні минулого року. — Реал Мадрид удома в Лізі чемпіонів, у мій день народження, ще й перемога наприкінці — усе склалося так, щоб цей вечір став чарівним. Я майже не вірив, що це відбувається насправді. Я не до кінця усвідомлював, що відбувається.

Інієста та Модрич завжди були моїми футбольними кумирами. А Модрич вийшов на поле, коли Реал намагався зрівняти рахунок… Але після фінального свистка я був настільки в шоці, що навіть не помітив його!"

У тому ж інтерв’ю — першому Буадді для великого медіа — футболіст розповів і про свою любов до математики.

"Це допомагає мені відволіктися від футболу, не зациклюватися на ньому та відкривати для себе щось інше, — пояснив він. — Я обрав навчання, тому що мені це подобається. Але кожен знаходить свій спосіб відпочити головою".

Буадді близько товаришує з іншими молодими футболістами Лілля — Ітаном Мбаппе та Матіасом Фернандесом-Пардо. На початку цього року він переїхав у власний будинок неподалік тренувальної бази, а до цього жив в академії клубу. І, як завжди, не став зволікати: щойно отримавши можливість після 17-річчя, він склав іспит на водійські права.

Наприкінці сезону-2024/25 ігрового часу в Буадді стало менше, однак у наступному сезоні він знову почав регулярно виходити на поле. Влітку минулого року під час передсезонної підготовки йому навіть довіряли капітанську пов’язку. Зазвичай Буадді грає в парі центральних півзахисників, але також продемонстрував універсальність, кілька разів закриваючи позицію правого захисника.

Буадді виступав за збірні Франції всіх вікових категорій аж до U-21, але у травні оголосив, що представлятиме Марокко — країну, з якою пов’язані корені обох його батьків.

На першому фото, яке він опублікував у своєму новому Instagram-акаунті, Буадді ще дитиною сидить на трибуні у футболці збірної Марокко перед одним із матчів команди на чемпіонаті світу-2018.

Його рішення стало розчаруванням для Французької футбольної федерації.

"Для нашої федерації це серйозна втрата, — сказав технічний директор Убер Фурньє The Athletic. — Але це його вибір".

Чвертьфінальний матч між Францією та Марокко у Фоксборо знову привернув увагу до рішення Буадді. У Франції вважали, що він уже був близьким до першого виклику до головної збірної Дідьє Дешама. Втім, люди, які добре його знають, запевняють: Буадді завжди хотів грати саме за Марокко.

"Це був вибір серця, — каже його колишній тренер у Крейї Хаїр. — Айюб обрав не Марокко через чемпіонат світу. Він давно знав у душі, що хоче грати саме за цю збірну. Якби він хотів представляти Францію, у нього все одно було б достатньо часу, щоб це зробити".

Якщо у грі Буадді й є слабке місце, то це дії в останній третині поля. У 96 матчах за першу команду Лілля він досі не забив жодного гола та віддав лише чотири результативні передачі. Женезіо, який залишив клуб після завершення сезону-2025/26, вважає, що в майбутньому півзахисник цілком може додавати до своєї статистики "чотири, п’ять або шість голів за сезон".

У грудні Буадді продовжив контракт із Ліллем до 2029 року, однак мало хто очікував, що він надовго залишиться на стадіоні П'єр-Моруа.

Лілль завжди був готовий розглянути продаж футболіста за прийнятну для клубу суму. Проте оцінка близько 100 млн євро була занадто високою для багатьох потенційних покупців.

Одним із найбільш зацікавлених клубів був Манчестер Сіті. 10-разові чемпіони Англії наполегливо працювали над трансфером Буадді і зрештою сторони домовилися про перехід.

The Athletic