Домовитися з Путіним: Іран, імпічмент Трампу та перемир’я в Україні — чому насправді директор ЦРУ літав до Москви

Україна, за словами Володимира Зеленського, отримала від США інформацію щодо зустрічей у Москві. Про які саме зустрічі йдеться президент не уточнив. Проте майже напевно мова про таємний візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, який породив хвилю конспірологічних теорій і здогадок. І подальше мовчання адміністрації Трампа лише множить кількість різноманітних версій про цю поїздку.

Якщо підсумувати все, що з’явилося за ці кілька днів у ЗМІ, Джон Реткліфф обговорював у Москві Іран, війну Росії проти України та плани Кремля напасти на східний фланг НАТО, зокрема країни Балтії. Прем’єр Польщі Дональд Туск вже заявив про підготовку Росії до ескалації. Тож, за його словами, найближчі 7-8 місяців можуть стати критичними для безпеки України, Польщі, та всього регіону.

«Росія дуже серйозно готується до ескалації напруженості, як у війні з Україною, так і в усьому регіоні, і для Росії ця осінь та зима мають бути ключовими», — додав Туск.

Всі порівнюють таємний візит Джона Реткліффа до Москви з поїздкою до російської столиці його попередника Вільяма Бернса за три місяці до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тоді Путіна це не зупинило. А зараз очільник російського МЗС Сергій Лавров каже, що Москва хоче домовитися з Трампом «по-пацанськи», знову нагадуючи про «дух Анкоріджа» — якісь домовленості Трампа та Путіна під час їхньої зустрічі на Алясці рік тому.

Тож про що Реткліфф говорив у Москві? Як це пов’язано з пропозиціями, які Україна передавала через американців? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Пакетна домовленість: Іран та вибори до Конгресу

За інформацією The Wall Street Journal, деякі високопосадовці Білого дому не знали про поїздку директора ЦРУ до Москви. Настільки делікатною була ця місія. Переважна більшість західних ЗМІ та аналітиків вважають, що Реткліфф міг привезти Путіну попередження не починати війну проти східного флангу НАТО, зокрема країн Балтії. Ще однією важливою метою цього таємного візиту міг бути Іран — скорочення військової та економічної підтримки Тегерана з боку Росії.

Проте що такого Реткліфф міг реально обговорювати в Москві, чого США не могли передати захищеними каналами зв’язку? Як пише The Washington Post, нові американські розвідувальні дані свідчать, що Кремль вважає Сполучені Штати ослабленими війною з Іраном на тлі зниження боєготовності військ та дефіциту боєприпасів, що дає Росії можливість йти на ескалацію проти американських інтересів та союзників в Європі.

«Керівник ЦРУ застеріг Москву від посилення війни проти України, стверджуючи, що такий крок матиме зворотний ефект», — зазначає WP.

ТСН.ua вже неодноразово писав, що наприкінці лютого США починали чергову війну проти Ірану, розраховуючи на те, що вона буде швидкою й переможною. Проте Сполучені Штати не лише самі програли в цьому конфлікті, а й втягнули світ в енергетичну кризу через заблоковану Тегераном Ормузьку протоку. Про критично низький рівень запасів озброєння на складах Пентагону пишуть всі світові ЗМІ. Саме через це європейські союзники не можуть закупити у США ракети-перехоплювачі до систем Patriot для України через натовський механізм PURL, щоб ми могли збивати російську балістику.

Це не є секретом для Росії та Китаю, які економічно та військово допомагають Ірану. КНР є найбільшим покупцем підсанкційної іранської нафти. Крім того, Пекін постачає Тегерану окремі компоненти для виробництва ракет. Росія, використовуючи Каспійське море, постачає Ірану вантажі військового призначення, зокрема боєприпаси, вибухівку та компоненти до безпілотників.

До того ж, Росія надавала Ірану розвіддані для ударів по американським об’єктам на Близькому Сході в березні-квітні цього року. Після цього, як відомо, спецпосланець Путіна Кирило Дмітрієв, який минулого року передав через спецпредставника Трампа Стіва Віткоффа черговий московський план капітуляції України, запропонував пакетну домовленість: Росія не передає Ірану розвідувальну інформацію в обмін на припинення передавання Сполученими Штатами розвідданих Україні.

Тоді США відмовилися, а згодом обмін розвідданими між Вашингтоном та Києвом повернувся до колишнього високого рівня, що дозволило Україні завдавати ударів глибоко всередині Росії, зокрема й по енергетичній інфраструктурі. Проте зараз перед адміністрацією Трампа постала набагато серйозніша проблема — це проміжні вибори до Конгресу. Війна проти Ірану суттєво похитнула рейтинги Трампа та Республіканської партії. Тож у листопаді республіканці можуть втратити більшість як у Палаті представників, так і в Сенаті.

«Вони (демократи — Ред.) оголосять мені імпічмент», — ще раз днями повторив Дональд Трамп.

Наступ на Київ і НАТО: війна на двох фронтах

У середині серпня Володимир Зеленський повідомив, що Україна передала США чергові пропозиції щодо врегулювання війни. Деталей президент не розкрив, проте зауважив, що Америка може допомогти нашому захисту, передусім із ППО, й тиснути на Росію. Пізніше у коментарі ТСН.ua керівник Офісу президента Кирило Буданов сказав, що найближчим часом тема переговорів з Росією може знову активізуватися.

«Я вам скажу, що ми будемо намагатися найближчим часом, скажімо так, трошки оживити тематику перемовин. Сподіваюся, що в нас щось з цього вдасться. Як мінімум, певні сигнали про це існують», — сказав Буданов.

Йдеться про основу для початку переговорів — перемир’я у повітрі та в енергетичній сфері, і заморожування війни по лінії фронту. Також Україна пропонувала Росії домовитися про припинення атак на цивільні судна в Чорному морі, насамперед з аграрною продукцією. Проте Кремль не погодився. За словами президента Зеленського, натомість Москва вимагала розширити домовленість ще й на припинення українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі, зокрема НПЗ.

Після доповіді керівника ГУР МО Олега Іващенка президент Зеленський заявив, що лише за серпень окремі складові експорту з Росії скоротилися на 80%. Проте в України ситуація теж критична. В серпні загальний український зерновий експорт впав на близько 75% у річному вимірі. При цьому близько 90% українського експорту зернових, олійних та пов’язаних аграрних товарів йде саме через Чорне море. На додачу, за словами міністра аграрної політики Тараса Висоцького, останні російські атаки знищили близько 90% сучасних місць зберігання товарів в Україні.

Ба більше, за словами заступника керівника ОПУ Павла Паліси, військове керівництво ЗС РФ отримало завдання від Кремля спланувати кілька варіантів проведення операції у напрямку Києва та Чернігова. Дані Міноборони та ГУР свідчать, що в планах Росії провести мобілізацію після виборів до Держдуми 18-20 вересня й набрати 600 тис. протягом 2026-2027 років. Не виключено, що їх можуть кинути не лише на війну проти України. Путін може випробувати дієвість статті 5 НАТО про колективну оборону. Зокрема із цим може бути пов’язаний раптовий візит Лукашенка до Путіна одразу після таємної поїздки директора ЦРУ до Москви.

Абсолютно всі західні ЗМІ писали, що Джон Реткліфф закликав главу ФСБ Олександра Бортнікова не починати конфлікт із союзниками США по НАТО, зокрема з Естонією, Латвією та Литвою. Водночас, адміністрація Трампа надіслала ще один сигнал Кремлю про слабкість Сполучених Штатів, коли на наступний день після візиту директора ЦРУ до Москви до штаб-квартири НАТО в Брюсселі приїхав заступник глави Пентагону Елбрідж Колбі обговорювати скорочення американської військової присутності на європейському континенті.

До того ж, не варто забувати й про попередження генсека Альянсу Марка Рютте, яке він повторює вже більше року, — Китай і Росія можуть одночасно напасти на Тайвань та Європу.

«Китай придивляється до Тайваню. І я переконаний, якщо Китай розпочне там військові дії, він чинитиме тиск на свого молодшого партнера, Росію, під керівництвом Путіна, щоб вона тримала нас у напрузі тут, в Європі. Ось чому ми повинні бути готові», — заявляв Марк Рютте.