Гора, де ростуть в'язи: чим може здивувати Ельферсберг — найменший клуб Бундесліги

Останньою із чемпіонатів «Великої п'ятірки» вперше в новітній історії стартувала у п'ятницю німецька Бундесліга. А в суботу в її межах свій дебютний матч проведе її 59-й новачок — провінційний Ельферсберг, що базується неподалік німецько-французького кордону.

Клуб представляє громаду Шпізен-Ельферсберг, населення якої лише 13 000 осіб, і це найменший регіон (навіть менший за Зінсгайм із 35 тисячами), що має клуб Бундесліги. Стадіон Ельферсберга розрахований на 10 000 місць, а середня відвідуваність команди минулого сезону становила 9113 глядачів. Зараз на стадіоні тривають роботи зі збільшення місткості до 17 000, і очікується, що на старті сезону-2027/28 арена зможе вмістити на 70% більше глядачів, ніж зараз. Але навіть за сучасної кількості виходить, що 2/3 населення громади не пропускали футбольних матчів! Хоча, звичайно, насправді подивитися футбол приїжджали і вболівальники гостьових команд, і, звісно, мешканці навколишніх міст.

Уперше з цією командою познайомився у липні 2022 року, коли працював на Megogo на кубковому матчі Ельферсберг – Байєр. Ельферсберг, на той момент дебютант третьої Бундесліги (!), не просто дав бій топклубу, а обіграв його 4:3! І обіграв заслужено. Команда грала, з одного боку, дуже пристрасно, емоційно, а з іншого — неймовірно грамотно тактично, розумно і, як не дивно звучить поєднання цих прислівників, холоднокровно.

Вже в ході того матчу виникла думка, що у цієї команди за всієї скромності бюджету велике майбутнє. Щось подібне мені здавалося стосовно Аугсбурга і Гоффенгайма, хоча фінансові можливості клубів, особливо з останнім, непорівнянні.З точки зору організації справи Ельферсберг десь скидався на знаменитий тандем Шальке кінця 90-х, коли Хуб Стевенс був тренером, а Руді Ассауер м— менеджером.Такий собі варіант тренерсько-менеджерської команди.

Зрозуміло, почав стежити за цим клубом, тим паче робити це стало легше, адже за підсумками того сезону Ельферсберг із першої спроби піднявся до Бундесліги 2. Притому що, повторюся, на відміну від Гоффенхайма і Лейпцига, які перли напролом нижчими бундеслігами, у «чорно-білих» вельми скромний бюджет, який не виділявся у порівнянні з іншими клубами ешелону. Ні в рази, ні загалом.

У першому сезоні команда влаштувалася в середині таблиці, посівши 11-те місце, у другому стала третьою та грала у стикових матчах. Там їй не вистачило чи то досвіду, чи то удачі. Суперником був Гайденгайм, і в першому матчі Ельферсберг втратив перемогу, ведучи 2:0, а у відповідь удома за рахунку 1:1 пропустив вирішальний гол на 90+5-й хвилині.

Перед стартом минулого (третього у БЛ2) сезону головний тренер Ельферсберга Хорст Штеффен, який працював у клубі з 2018 року, пішов у Вердер. Чесно кажучи, думав, що після цього прогрес команди зупиниться, але молодий, 39-річний Вінсент Вагнер, який до цього ніколи не очолював професійну команду, працював асистентом у Рот-Вайсі і головним у другій команді Гоффенгайма, підхопив розпочате Штеффеном і за один сезон вивів команду в еліту німецького футболу! Вперше в її історії!

Наприкінці сезону на Ельферсберг впала нова напасть. У березні пішов спортивний директор, який по суті зібрав цю команду. Нільс-Оле Бок спочатку працював у селекційному відділі Ельферсберга, потім його очолив, а з 2022 року був спортивним директором у клубі. І ось наприкінці березня він у терміновому порядку зібрав речі і перебрався до Дортмунда на місце звільненого Себастьяна Келя. Туди його покликав легендарний Ларс Ріккен, призначений керуючим директором клубу, і саме Бок став першим його підписанням. Сам Бок ніколи не приховував, що є фанатом дортмундської Боруссії, і навіть наполіг на тому, щоб в його контракті був пункт про те, що він може перейти до Боруссії будь-якої миті. Чим він і скористався.

Не уявляю, яким чином, але Боку вдавалося залучати до цього сільського регіону найперспективніших гравців. Саме в Ельферсберзі почав запалювати Нік Вольтемаде, нині форвард Ньюкасла та збірної Німеччини, який у Вердері й близько не проходив до складу, чи австрієць Пауль Ваннер із Баварії, який, як і Вольтемаде, грав на останньому ЧС. Саме в Ельферсберзі при Боку розкрилися й інші нападники. Мова йде про косовара Фісніка Аслані, який нині забиває за Гоффенгайм, а в січні цього року клуб заробив рекордні 8 млн євро на трансфері гравця, продавши у франкфуртський Айнтрахт Юнеса Ебнуталіба, який у першому колі минулого сезону забив 12 голів за Ельферсберг.

По накатаній без Бока (команду вже було зібрано) Ельферсберг завершив сезон на другому місці і пробився до Першої Бундесліги. Але БЛ1 — це зовсім інший рівень. Як правило, команди, що підвищилися в класі, влітку проводять дуже активну трансферну кампанію: з одного боку, намагаючись утримати своїх лідерів, з іншого — підписати гравців, які суттєво посилять команду на новому рівні. І тут дуже багато залежить саме від спортивного директора. Новим спортдиром став Крістіан Вебер із дюссельдорфської Фортуни. Його підписали в середині квітня, тому він мав час вивчити клуб і команду, зсередини познайомитися з футболістами та тренерським штабом. Проте тільки новий сезон покаже, чи впорався він із першим і відразу найскладнішим завданням.

Влітку клуб, нікого не продавши, підписав новачків на 12,1 млн євро. Ставку було зроблено на молодих. 20-річний правофланговий американець з ісландським паспортом Коул Кемпбелл, куплений у Дортмунді за 6 мільйонів євро, став найдорожчим новачком в історії клубу. Його лівофланговий ровесник Моріс Краттенмахер (Баварія, 2 млн.) та 26-річний польський опорник Лукаш Поремба (Гамбург, 1,6) увійшли до трійки найбільших витрат. З одного боку, це підтверджує скромність бюджету клубу (що за рекорди за сучасними мірками?!), з іншого — говорить про активність клубу на трансферному ринку.

Не менш важливим є й те, що всі лідери команди збережені. Це і австрійський воротар Ніколас Крістоф, який зіграв у минулому сезоні всі матчі від дзвінка до дзвінка (єдиний у команді), і капітан команди — центральний захисник Лукас Пінкерт, і той же Лукаш Поремба, який минулий сезон провів в оренді, а влітку його контракт був викуплений (він теж в усіх матчах виходив із самого початку), і його напарник по зоні опорного хавбека Амар Конде. Ну і непогані гравці атаки, насамперед болгарський правий край Лукас Петков (теж усі матчі у стартовому складі) – він був найкращим бомбардиром команди та найкращим за системою гол+пас – 13+7 та французький центрфорвард Давид Моква (трансфер №4 в історії клубу — 1,5 млн. Гоффенхайму). Проблема з лівим крайнім, найкращим асистентом команди Томом Циммершидом, який теж залишився в команді, але поки що травмований. Втім, купили на цю позицію Краттенмахера, а також можливо, що або Кемпбелл, або Петков підуть на лівий фланг.

І звичайно, було б несправедливо, розповідаючи про Ельферсберг не згадати прізвище Гольцер. Саме родина Гольцерів дуже вплинула на розвиток клубу.

Найстарший — Франк Гольцер. Нині йому 73 роки. У минулому він зіграв 39 матчів і забив 3 голи у БЛ1 за Айнтрахт Брауншвайг. Також він зіграв за цю команду три матчі у Кубку УЄФА. У ті роки Айнтрахт навіть вибив київське Динамо у 1/32 фіналу (1:1 у Києві, 0:0 удома), але у тих матчах Франк навіть до заявки не потрапив. Він грав на правому фланзі атаки й основним був хіба що у сезоні-1976/77. Свою кар'єру Гольцер розпочав саме в Ельферсберзі, а восени 1989 року став президентом клубу, водночас будучи головним тренером команди. Його батько Альбрехт був одним із засновників фармацевтичної компанії Ursapharm, а сам Франк отримав диплом фармацевта і потім цю компанію очолив. Ursapharm спеціалізується на офтальмологічних засобах і має річний оборот 350 млн. євро.

Потроху Франк Гольцер відійшов від футбольних справ, і у 2011 році президентом клубу став один із двох його синів Домінік. 44-річний Домінік Гольцер теж колишній футболіст, щоправда, на відміну від батька, до БЛ1, він не дістався, а грав у тоді ще аматорському Ельферсберзі. Потім спробував свої сили у суддівстві. Заодно теж отримав диплом фармацевта і був керуючим директором Ursapharm. Саме Домінік став ініціатором приходу до клубу Бока та Штеффена, саме під його керівництвом Ельферсберг різко пішов вгору німецькими футбольними лігами і дістався максимально високого рівня, а стадіон перетворився на по-справжньому футбольну арену з відповідними підтрибунними приміщеннями й роздягальнями не в сусідній автомайстерні, як було раніше. 

Ну і саме він призначив новим спортивним директором Крістіана Вебера, тож шанувальники мають надію, що Ельферсберг затримається в БЛ1 не на один сезон.