Київ у багатогодинних тривогах: як нова тактика РФ може завдати удару по економіці України

Росія розтягує атаки в часі, змушуючи бізнес годинами простоювати. Експерти пояснили, чи може така тактика паралізувати економіку України.

Багатогодинні повітряні тривоги стають новою реальністю для Києва. Росія розтягує в часі атаки на столицю та міста-супутники, використовуючи запуски невеликої кількості реактивних безпілотників.

На час тривоги закриваються великі торговельні центри, призупиняють роботу банки та частина мережевого бізнесу, виникають обмеження у роботі транспорту, а підприємства втрачають робочий час. Якщо подібні тривоги повторюються день у день, окремі втрати починають складатися в більш серйозний економічний ефект.

Чи може Росія паралізувати економічне життя Києва багатогодинними тривогами, скільки втрачає бізнес під час таких зупинок, що завдає більшої шкоди - простої чи руйнування, чи загрожує українцям дефіцит товарів і які довгострокові наслідки можуть виникнути для інвестицій, робочих місць та економіки країни - з’ясовував "Главред".

Навіщо Росія розтягує тривоги на багато годин

Причину тривалих тривог у Києві голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко пов’язує з новою тактикою російських атак.

За його словами, супротивник запускає невелику кількість реактивних безпілотників хвилями. Можливості масового застосування саме таких БПЛА у Росії, за оцінкою Коваленка, обмежені, тому ставка робиться на розтягування загрози у часі.

"Ворог запускає невелику кількість реактивних БПЛА хвилями з метою паралізувати Київ. На велику кількість дронів у ворога немає ресурсів. Мета - виснажити ППО та населення", - заявив Коваленко.

Він також зазначив, що рішення для протидії цій російській тактиці будуть.

Водночас, як пояснив у коментарі Главреду військовий експерт Іван Киричевський, нинішні удари Росії по логістичній, торговельній та інфраструктурній об’єктах не можна розглядати як принципово нову тактику Москви або виключно як відповідь на українські атаки на російські НПЗ, логістичним об’єктам та іншим цілям, оскільки подібні об’єкти росіяни почали атакувати ще в перші тижні повномасштабного вторгнення.

"Росія нічого принципово нового не хоче досягти, починаючи з 24 лютого 2022 року. Вони просто хочуть знищити життя в нашій країні. Питання лише в наборі та кількості засобів ураження, які вони використовували на різних етапах війни", - зазначив Киричевський.

Тому нинішню концентрацію ударів на логістиці експерт розглядає скоріше як продовження цієї стратегії, ніж як окрему кампанію, що виникла у відповідь на дії України. Киричевський також застерігає від встановлення причинно-наслідкового зв’язку між українськими ударами на великі відстані та російськими атаками на цивільну інфраструктуру. На його думку, припущення про те, що відмова України від ударів по російських об’єктах могла б знизити інтенсивність атак РФ, є помилковим.

"Якби ми не завдавали їм ударів, вони б зараз ще ефективніше знищували нас. Тоді питання було б не в тому, що росіяни наближаються до певного порогу, щоб паралізувати життя у нас, - у нас би воно, в принципі, вже було паралізоване", - підкреслив експерт.

При цьому удари України по російській логістиці, за словами Киричевського, мають зовсім іншу військову логіку. Зокрема, атаки на склади російських маркетплейсів він пов’язує з тим, що така інфраструктура використовується, зокрема, для забезпечення російських окупаційних військ.

"Удари по Wildberries, як на мій погляд, - це скоріше саме про те, щоб підірвати можливість швидко екіпірувати й оснастити те поповнення, яке росіяни готують після виборів до Держдуми РФ", - пояснив він.

Експерт звертає увагу й на те, що російські атаки на українську логістичну інфраструктуру почалися задовго до того, як Україна отримала нинішні можливості для нанесення дальнобійних ударів. Зокрема, за час повномасштабної війни неодноразово фіксувалися удари по об’єктах "Нової пошти".

Киричевський переконаний, що стратегічна мета РФ залишається незмінною - завдавати максимальної шкоди здатності країни функціонувати в умовах війни та чинити постійний тиск на цивільне населення. У випадку Києва одним із наслідків такої стратегії стають не лише безпосередні руйнування, а й тривалі зупинки роботи бізнесу, транспорту та інших елементів міського життя під час багатогодинних повітряних тривог.

Чому кілька годин тривоги є особливо болючими для Києва

За оцінкою виконавчого директора Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського, на області України, що перебувають у зоні досяжності російської балістики та регулярних дронових атак, припадає близько 72% ВВП країни.

При цьому експерт застерігає, що до цієї цифри слід ставитися з обережністю: статистика може бути дещо спотворена через компанії, головні офіси яких зареєстровані в Києві.

Проте мова йде про території, де зосереджена основна частина економічної активності.

"Звісно, не всі припиняють роботу під час тривог, але досить багато підприємств за такого рівня тривог вирішують зупинитися", - каже Вишлінський.

Насамперед йдеться про банки, великі мережеві компанії, бізнес із іноземними інвестиціями. Політику закриття під час тривог зазвичай застосовують і великі торговельні центри.

Особливо вразливим у цій ситуації стає Київ. Вишлінський уточнює, що за даними мобільних операторів, у столиці та Київській області зараз може перебувати до 20 % населення України. При цьому частка столичного регіону в економіці, за його словами, ще вища.

Тому кілька годин тривоги в Києві мають зовсім інший економічний масштаб, ніж аналогічна за тривалістю загроза на території з меншою концентрацією бізнесу.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак описує загальний результат таких зупинок як уповільнення економічних процесів.

"Кожна така повітряна тривога уповільнює та негативно впливає на динаміку економічних процесів у країні", - каже він.

Але це не означає, що на час тривоги економіка повністю зупиняється. Одні підприємства дійсно припиняють роботу, інші обмежують окремі процеси, треті продовжують працювати.

І ця різниця є принципово важливою для оцінки реальних збитків.

Скільки "коштує" година повітряної тривоги в Україні

Універсальної суми, яку Україна втрачає за кожну годину повітряної тривоги, на думку Новака, не існує.

Наслідки залежать насамперед від географії. Тривога в Києві та тривога в іншому регіоні мають різний економічний ефект. І зовсім інші наслідки виникають, коли загроза оголошена в одній області та коли вона одночасно поширюється на значну частину країни.

Ще один фактор - реакція підприємств.

"Хтось зупиняє або призупиняє свої процеси, хтось не реагує і продовжує. Тому щоразу кожна повітряна тривога - це різна реакція у різних суб’єктів", - пояснює Новак головному редактору.

Саме тому спроба визначити вартість однієї години, на його думку, не дасть об’єктивної картини.

Економіст вважає більш коректним аналізувати наслідки хоча б у межах кварталу. Тоді можна оцінити, наприклад, скільки перевезень було скасовано або перенаправлено, як змінилися пасажирські та вантажні потоки, обсяги продажів та інші показники.

При цьому Вишлінський вважає важливим не переоцінювати саме збитки від тривог.

"Я думаю, що все ж, звичайно, руйнування завдають більшої шкоди. Попри мою активну позицію щодо тривог, не варто переоцінювати їхній вплив. Все одно дуже багато людей просто ігнорують їх і працюють", - зазначає він.

Знищено до 90% сучасних складів: що відбувається з торгівлею

Масштаб прямої шкоди особливо добре видно на прикладі складської інфраструктури.

За словами міністра аграрної політики Тараса Висоцького, внаслідок російських атак знищено до 90% сучасних складів для зберігання продуктів.

Рітейлерам і постачальникам доводиться змінювати маршрути, перебудовувати логістичні ланцюги та шукати інші формати зберігання. У результаті нова логістика стає складнішою й дорожчою.

Показовим прикладом того, як російські удари впливають навіть на ще не пошкоджені об’єкти, стала ситуація з "Епіцентром". Після серії атак компанія почала закривати торговельні центри та вивозити товари з магазинів на територіях із високим ризиком нових ударів.

Андрій Новак пов’язує такі рішення не з уже завданими конкретному об’єкту збитками, а з погіршенням очікувань бізнесу. Після того як кілька торгових центрів мережі опинилися під російськими ударами, сама ймовірність повторення атаки стає фактором, який власники змушені враховувати під час ухвалення рішень.

"Чому закрили? Не тому, що там безпосередньо сталося руйнування. Виходячи з досвіду, очікують, що вже кілька "Епіцентрів" потрапили під удар", - пояснює економіст.

За його словами, це і є прямий прояв негативних очікувань: бізнес може закривати або призупиняти роботу навіть неушкоджених об’єктів, скорочувати масштаби діяльності або переносити її в інші місця.

Таким чином, економічний збиток від російських атак не обмежується вартістю зруйнованого магазину чи складу. Ризик нового удару сам по собі здатний змушувати компанії вивозити товари, закривати торгові площі та відмовлятися від подальшої роботи там, де фізичного руйнування ще не сталося.Окреме питання - скорочення персоналу та виплат співробітникам, які також відбуваються на тлі російських ударів по ритейлу. У цьому контексті показовим є й рішення Fozzy Group, де повідомили про призупинення найму співробітників на всі вакансії, виплату премій та перегляд зарплат.

Чи буде дефіцит продуктів і товарів в Україні

Міністр агрополітики Висоцький наголошує, що українці без продуктів не залишаться. Водночас окремі товари можуть тимчасово зникати з асортименту конкретних магазинів.

"Як споживачі, ми вже бачимо певне зменшення асортименту продукції в деяких торговельних точках і деяких торговельних мережах", - каже Новак.

Причина, за його словами, полягає в порушенні звичних маршрутів поставок. Якщо склад пошкоджено або знищено, товар з нього вже не надійде до магазинів, які він обслуговував. Мережам потрібен час, щоб перенаправити поставки через інші об’єкти.

"Якщо удари триватимуть, такі затримки з асортиментом просто збільшуватимуться", - попереджає Новак.

Чи можна зменшити економічний ефект тривог

На думку Вишлінського, одним із варіантів боротьби з наслідками для економіки від багатогодинних тривог могла б стати більш диференційована система попереджень - з кількома рівнями загрози. Потенційна небезпека могла б означати необхідність стежити за ситуацією, тоді як безпосередня загроза конкретній території ставала б підставою для переходу до більш жорстких обмежень.

Економіст вважає, що така система дозволила б бізнесу краще розуміти реальний рівень ризику та приймати відповідні рішення щодо роботи персоналу. На його думку, необхідно розрізняти потенційну загрозу та ситуацію, коли небезпека стає безпосередньою для конкретної території.

"Має бути кілька рівнів тривоги, більш локалізоване оголошення тривоги. Наприклад, умовно червоний рівень, коли є безпосередня загроза. А якщо один БПЛА кружляє над Київським водосховищем і півгодини в Києві триває тривога - це очевидна ситуація умовно жовтого рівня, коли має лунати сигнал: увага, стежте за повідомленнями", - пояснює економіст.

Якщо ж безпілотник починає рухатися в напрямку конкретної території, рівень попередження, на його думку, має змінюватися: "Щоб ви могли вчасно сховатися, якщо він рухається в напрямку місця, де ви перебуваєте, має бути вже, відповідно, червоний рівень тривоги".

Окремою проблемою Вишлінський називає координацію між військовими, державними органами, цивільними адміністраціями та муніципальною владою. Саме відсутність узгодженості між різними структурами він вважає однією з можливих причин, чому більш гнучка система досі не з’явилася.

"Я думаю, що, найімовірніше, як це часто буває в подібних випадках, ДСНС перебуває десь в одному місці, Генштаб - в іншому, Мінекономіки - в третьому, а в четвертому місці - муніципалітет. І проблема насамперед - це проблема координації", - каже Вишлінський.

Економічна логіка такого підходу полягає в тому, щоб не дозволяти порівняно обмеженій кількості російських засобів ураження автоматично зупиняти значну частину економічної активності величезного міста на кілька годин. При цьому сам Вишлінський підкреслює, що не пропонує просто відмовитися від повітряних тривог.

"Я не закликаю просто скасувати оголошення тривог. Але слід вжити всіх заходів для того, щоб між військовими та цивільними адміністраціями визначити, які є можливості запровадити кілька рівнів тривог, зробити їх оголошення більш локалізованим", - зазначає він.

Що зміниться після початку навчального року

Якщо тривалі тривоги збережуться після 1 вересня, Вишлінський звертає увагу ще на один можливий економічний ефект - роботу батьків школярів.

Коли навчальний день через тривогу не починається або діти значну його частину проводять у сховищі, батькам доводиться змінювати власний робочий графік. Особливо, на думку економіста, це може торкнутися матерів школярів. У результаті один і той самий сигнал тривоги здатний одночасно зривати навчальний процес і скорочувати робочий час батьків.

У більш довгостроковій перспективі Вишлінський припускає, що це може стати додатковим стимулом для переїзду частини сімей у безпечніші регіони України через неможливість батьків повноцінно працювати та побоювання щодо якості освіти дітей. Подібний процес Вишлінський передбачає й щодо бізнесу: якщо рівень ризику між регіонами суттєво відрізняється, нові інвестиції та розвиток компаній можуть поступово зміщуватися туди, де працювати безпечніше.