Непридатні для життя регіони вже до кінця століття: кліматологи попередили про наслідки Ель-Ніньйо

Нові дані свідчать, що між явищем Ель-Ніньйо та глобальним потеплінням формується небезпечне замкнене коло: потужні Ель-Ніньйо посилюють нагрівання планети, а зростання температури, своєю чергою, робить самі Ель-Ніньйо сильнішими.

Про це йдеться в дослідженні команди кліматологів під керівництвом Джудіт Коул (Judith Cole) з Університету Мічигану, на яке звертає увагу видання CleanTechnica.

Коул зазначає, що нинішній Ель-Ніньйо вписується у чітку тенденцію до посилення цих подій і вже не схожий на те, що спостерігалося до індустріальної епохи. Це, за її словами, погана новина для регіонів, які найбільше страждають від кліматичних ризиків, але найменше причетні до викидів парникових газів.

Корали як архів тисячолітньої історії Ель-Ніньйо

Щоб з’ясувати, як змінювався Ель-Ніньйо, дослідники провели детальний аналіз великих скам’янілих коралових утворень на Галапагоських островах. Ці «блоки» коралів формувалися протягом понад тисячі років, а їхній хімічний склад зберіг інформацію про температуру поверхні океану в період, коли корали були живими.

За аналогією з річними кільцями дерев, які відображають умови росту, хімічні «відбитки» в коралах дозволяють реконструювати давні кліматичні коливання. Галапагоські острови розташовані біля узбережжя Еквадору, у самому центрі зони, де формується Ель-Ніньйо, тому вони є ідеальним місцем для такого аналізу.

Назва El Niño («дитя» іспанською, мається на увазі Немовля Христос) з’явилася ще в XIX столітті, коли перуанські рибалки помітили, що періоди аномально теплої води в океані часто збігалися з різдвяними святами.

Що змінилося з початком індустріалізації

За результатами роботи команди Коул, протягом більшої частини останнього тисячоліття сила та мінливість Ель-Ніньйо залишалися відносно стабільними. Однак ситуація почала змінюватися наприкінці XIX століття, коли світ швидко індустріалізувався, а викиди парникових газів різко зросли.

Особливо різкий злам відбувся після Ель-Ніньйо 1982 року. З цього часу, за словами Коул, коливання стали значно екстремальнішими і не мають аналогів у попередні тисячу років. Команда змогла виключити випадкові або суто природні причини такої зміни, що посилює підозру на вплив антропогенного потепління.

За оцінками, наведеною в матеріалі, мінливість Ель-Ніньйо нині приблизно на 37% вища, ніж у доіндустріальний період. Це означає, що сильні події трапляються частіше й мають більш руйнівні наслідки.

«Супер Ель-Ніньйо» та попередження Джеймса Гансена

Окремо на поточний стан Тихого океану звертає увагу відомий кліматолог Джеймс Гансен (James Hansen). У спільній публікації на платформі Substack він із колегами пише, що нинішній Ель-Ніньйо вже «вийшов за всі рамки» попередніх спостережень.

За їхнім улюбленим показником — аномалією тепла у верхніх 300 метрах екваторіальної частини Тихого океану — поточна подія вже перевищила знаменитий «супер Ель-Ніньйо» 1997–1998 років, хоча максимальний вплив ще попереду.

Гансен і його колеги попереджають, що багато регіонів, заселених з огляду на клімат XX століття, можуть стати непридатними для комфортного проживання до кінця XXI століття, якщо тенденції потепління не змінити. Вони згадують про посилення спеки й посух у Середземномор’ї та сусідніх європейських регіонах, а також у південно-західних штатах США, де рівні води у водосховищах, зокрема в озерах Мід і Пауелл, продовжують падати.

Особливо вразливими, за їхніми словами, є густонаселені регіони Південної Азії, країни Перської затоки та частини Африки, де поєднання спеки й вологості може зробити умови життя для мільйонів людей майже нестерпними.

Чи посилює кліматична криза Ель-Ніньйо

Одне з ключових питань кліматології — чи змінює глобальне потепління силу подій Ель-Ніньйо. Нове дослідження дає вагомі підстави вважати, що так. Співавторка роботи Саманта Стівенсон-Карл (Samantha Stevenson-Karl) з Університету Каліфорнії в Санта-Барбарі називає результати сильним свідченням того, що кліматична криза вже може підсилювати ці явища.

Якщо це справді так, то дуже потужні Ель-Ніньйо, подібні до того, що зараз формується в тропічній частині Тихого океану, можуть стати значно частішими в майбутньому. Це означає більше екстремальних опадів, посух, хвиль спеки та інших погодних аномалій у різних частинах світу.

Наслідки для погоди та продовольчої безпеки

Поточний Ель-Ніньйо, за прогнозами, принесе сильніші дощі та повені в окремі регіони Південної Америки та півдня США. В Індії роки з Ель-Ніньйо зазвичай супроводжуються слабшим мусоном, тоді як Індонезія та Австралія частіше стикаються з посухами та дефіцитом води.

За оцінками Всесвітньої продовольчої програми ООН, масштабна подія Ель-Ніньйо, що триває зараз, може штовхнути близько 50 мільйонів людей у світі до гострої продовольчої небезпеки до кінця наступного року через вплив на врожаї та виробництво їжі.

Коул наголошує, що розуміння ролі кліматичної кризи в посиленні Ель-Ніньйо має стимулювати країни активніше готуватися до таких подій. Прикладом вона наводить Індію, яка вже створює додаткові запаси продовольства на випадок невдалого мусонного сезону.

Фосильне паливо як корінь проблеми

Попри важливість адаптації, дослідниця підкреслює, що без усунення першопричини — масового спалювання викопного палива — масштаби ризиків лише зростатимуть. Вона закликає якнайшвидше відмовлятися від технологій, що супроводжуються викидами парникових газів.

Кліматолог Ендрю Десслер (Andrew Dessler) з Техаського університету A&M, який не брав участі в дослідженні, назвав роботу важливим підтвердженням прогнозів кліматичних моделей про посилення Ель-Ніньйо в умовах глобального потепління. На його думку, значна частина шкоди від майбутніх подій Ель-Ніньйо має прямо пов’язуватися з економікою, що досі спирається на викопне паливо.

Десслер вважає, що результати ще раз підкреслюють нагальну потребу переходу до відновлюваних джерел енергії, безпечних для клімату. Водночас автор матеріалу звертає увагу, що політичні рішення в окремих країнах досі часто суперечать науковим попередженням, підтримуючи інвестиції у викопне паливо замість розвитку чистої енергетики.