Росія готує наступ ще в 2 області України: в ОП попередили про нову фазу війни

Росія почала планувати наступ на Київ та Чернігів. Заступник керівника ОП розповів про загрозу, ситуацію на Донбасі та нову фазу війни.

Про що йдеться у матеріалі:

• Які сценарії нового наступу готує Росія
• Який дедлайн поставили в Кремлі для окупації Донбасу
• В яку нову фазу переходить війна РФ проти України

Країна–агресорка Росія готує кілька сценаріїв нового наступу в напрямку Києва та Чернігова. Водночас українське командування поки не бачить сформованого ударного угруповання для атаки на столицю чи Чернігів. Про це заявив заступник глави Офісу президента України Павло Паліса під час спілкування з журналістами.

Главред з'ясував, чи готує Росія наступ на Київ і Чернігів та коли окупанти хочуть захопити Донбас.

Росія готує наступ на Київ і Чернігів

За словами заступника керівника Офісу президента, українська сторона отримала дані розвідки про те, що російське військово-політичне керівництво розглядає можливість проведення нової операції на півночі України. Однак йдеться саме про планування та підготовку різних варіантів, а не про вже розпочате формування сил для наступу.

"Ми дійсно отримували інформацію від розвідок, причому верифіковану з кількох джерел, про те, що військове керівництво Збройних Сил Російської Федерації отримало завдання від політичного керівництва спланувати проведення подібної операції у кількох варіантах у напрямку Києва та Чернігова. Я прошу зауважити: спланувати і підготувати. Тобто, дійсно, там розглядалося кілька варіантів", - каже Паліса, передає Укрінформ.

Сили оборони готують відповідь на можливий розвиток подій

Українське командування, за словами Паліси, не чекає, доки російські плани перейдуть у практичну площину.

"Відповідно, Генеральним штабом Збройних Сил України напрацьовані можливі варіанти відповіді, оборони, захисту і протидії цим заходам", - пояснює Паліса.

Водночас головним завданням української сторони є не лише реагування на можливий наступ після його початку. У Києві розраховують діяти на випередження та не допустити створення Росією необхідних передумов для формування повноцінного ударного угруповання.

"На даний момент створення наступального угруповання на цих напрямках ми не бачимо", - наголосив Паліса.

Росія планує створити 20-кілометрову буферну зону на півночі України

Окремим напрямком російського планування, за словами Паліси, залишається спроба створити так звану "буферну зону" вздовж північного кордону України. У Кремлі, за його словами, не відмовилися від намірів розширювати зону контролю поблизу прикордонних територій.

"Залишаються ті самі плани щодо створення буферної зони у Харківській і Сумській областях, Чернігівській – частково, на глибину до 20 кілометрів і з можливістю подальшого її нарощування", - каже Паліса.

Він пояснив, що мова йде про плани, які охоплюють одразу кілька північних і північно-східних регіонів. При цьому Чернігівський напрямок розглядається частково, тоді як Харківська та Сумська області залишаються ключовими територіями для реалізації концепції, яку російська сторона називає "буферною зоною".

"Збільшення цієї буферної зони пов'язане, в першу чергу, зі змінами технічних і тактико-технічних характеристик безпілотних апаратів. Умовно кажучи, кілзона росте, можливості безпілотників ростуть", - пояснив Паліса.

Який дедлайн поставила Росія для окупації Донбасу

Водночас плани щодо північних областей поєднуються з масштабнішим завданням Кремля на сході України. Бригадний генерал Павло Паліса повідомив, що політичне керівництво РФ продовжує вимагати від військових виходу на адміністративні межі Луганської та Донецької областей.

"Політичне керівництво РФ ставить військовому керівництву завдання вирішити питання Донбасу, тобто вийти на адміністративні межі Луганської та Донецької областей, до 31 грудня цього року", - констатує Паліса.

Водночас між політичним і військовим керівництвом Росії, за його словами, існує різниця в оцінках реалістичності такого плану. Російські військові не вважають, що поставлене Кремлем завдання можна виконати у визначені строки, і пропонують продовжити термін.

Паліса зазначив, що російське військове керівництво, за наявною інформацією, просить відкласти дедлайн до 31 березня. Проте навіть за такого сценарію він не вважає повну окупацію Донбасу реалістичною.

Що відомо про ситуацію на фронті

На фронті, за словами заступника керівника ОП, зберігається тенденція до зниження темпів просування російських окупаційних військ. При цьому протяжність активної лінії зіткнення залишається надзвичайно великою, що продовжує створювати серйозне навантаження на українські сили.

Він визнав, що ситуація на різних ділянках фронту суттєво відрізняється, однак загальна динаміка, на його думку, дозволяє говорити про обережні позитивні сигнали. Паліса назвав свій оптимізм обмеженим, але зазначив, що на окремих напрямках розвиток подій дає підстави для позитивніших оцінок.

Він також нагадав про нещодавню поїздку президента до підрозділів, які виконують завдання на Олександрівському напрямку. Там, за його словами, були обговорені та затверджені подальші дії українських сил разом із військовим командуванням.

"Активні дії на певних ділянках фронту все одно плануються і будуть продовжуватися. Філософія активної оборони зберігається", - запевнив Паліса.

Війна переходить у нову фазу

Україна за роки війни суттєво розширила можливості завдавати ударів на великій відстані. Паліса зазначив, що ще два роки тому Україна не мала такого набору засобів впливу на цілі в глибині території Російської Федерації.

Заступник керівника Офісу президента наголосив, що дедалі більшу роль відіграють далекобійні операції, ефект від яких може накопичуватися та послаблювати можливості Москви фінансувати продовження війни.

"Противник відступати не готовий. Політичне керівництво РФ розуміє: поразка в Україні для них - це, з високою ймовірністю, початок ефекту доміно. Відмовлятися від цих дій, від досягнення своїх цілей вони не готові", - сказав він.

За його словами, нинішні далекобійні удари мають не лише безпосередній тактичний ефект. Вони дозволяють тиснути на ключові точки, від яких залежить функціонування російської військової машини, та поступово формують довгостроковий накопичувальний результат.

Паліса наголосив, що Україна продовжує розвивати такі можливості безпосередньо під час війни та у складних умовах. Значну роль у цьому процесі, за його словами, відіграє підтримка міжнародних партнерів.

"Зараз ефект від них відчуває населення Російської Федерації. Ми демонструємо успіхи, у першу чергу у спроможності тиснути на больові точки, на центри гравітації, з певними пріоритетами і певною логікою", - зазначив Паліса.

Він також прогнозує поступове зміщення війни до нової фази, у якій дедалі більшого значення набуватимуть удари по цілях, що можуть не давати миттєвого результату на лінії фронту, але завдавати противнику тривалих стратегічних втрат.

До таких цілей він відніс інфраструктуру, яка прямо або опосередковано забезпечує фінансові можливості Росії продовжувати війну. Особливе значення має експорт енергоносіїв, що формує значну частину доходів російського бюджету.

Крім того, українська сторона розглядає як важливі цілі логістичні системи, транспортні маршрути та інші об'єкти, від яких залежить переміщення ресурсів і функціонування воєнної економіки РФ.

"Удари по суднах "тіньового флоту", по об'єктах логістичної інфраструктури ворога. По мережах і об'єктах, які забезпечують функціонування логістики Російської Федерації. Вони теж несуть і первинний, і вторинний ефект", - наголосив посадовець.

Росія збільшує кількість реактивних дронів

Ще одним фактором, який може вплинути на характер наступних етапів війни, Паліса назвав розвиток російських реактивних безпілотників. За його словами, окупанти суттєво наростили застосування такого озброєння та можуть продовжити збільшувати його кількість через оцінку його бойової ефективності.

Україні, відповідно, доведеться адаптувати систему протидії. Паліса визнав, що наявні дрони-перехоплювачі поки не демонструють очікуваного результату проти реактивних БпЛА, хоча пошук технологічних рішень продовжується.

"Нам, безумовно, треба буде адаптуватися. Це займе час", - пояснив Паліса.

Що буде зі штурмовими підрозділами

На тлі зміни характеру бойових дій та заміни головнокомандувача ЗСУ, військово-політичне керівництво також розглядає майбутнє штурмових підрозділів. Павло Паліса повідомив, що зараз існує кілька варіантів їхнього подальшого використання та підпорядкування.

"У нового Головкома є бачення війни, бачення штатної структури Збройних сил України", - сказав Паліса.

За його словами, наразі переглядається місце Об'єднаних сил швидкого реагування як структурної одиниці у складі ЗСУ. Частину наявних підрозділів можуть об'єднати в окреме командування, яке фактично виконуватиме функції резерву Головнокомандувача.

Інший варіант передбачає передачу частини підрозділів у безпосереднє підпорядкування командувачу Сухопутних військ.

"На даний момент триває дискусія стосовно самого застосування, тобто де і які підрозділи варто застосовувати", - зазначив Паліса.

Що відомо про можливе зниження мобілізаційного віку

В Офісі президента, за словами Паліси, не мають інформації про підготовку рішення щодо зниження верхньої межі мобілізаційного віку до 55 років. Він заявив, що йому не відомо про існування таких планів.

"Щодо зменшення верхньої межі мобілізаційного віку до 55 років я нічого не чув. Наразі таких планів, наскільки мені відомо, немає", - сказав Паліса.

Водночас він висловив підтримку ідеї встановлення чіткого та зрозумілого терміну військової служби. За словами посадовця, це питання підтримує також президент, а влада продовжує шукати можливий механізм його вирішення.

Паліса також підтримує поступовий перехід до контрактної моделі армії. Водночас питання зміни правил служби та мобілізації, за його словами, потребують комплексного рішення.

Чи поїде Паліса послом України до США

Заступник керівника Офісу президента також прокоментував чутки щодо можливого призначення послом України у Сполучених Штатах. Він заявив, що не планує залишати військову службу.

"Згідно із законодавством, я не можу водночас виконувати і військову, і дипломатичну службу", - наголосив Паліса.

Він пояснив, що можливе дипломатичне призначення вимагало б зміни його нинішнього статусу. Однак звільнення з військової служби, за словами Паліси, суперечить його особистим моральним і життєвим принципам.

Паліса заявив, що під час війни вважає своїм обов'язком залишатися в Україні. Єдиним варіантом поїздки до США, який він зараз допускає, є навчання.

На якому етапі угода про Drone Deal зі США

Питання підписання угоди зі Сполученими Штатами у межах Drone Deal наразі значною мірою залежить від рішення американської сторони. Україна, за словами Паліси, вже бере участь у процесі надання та демонстрації відповідних зразків.

"У нас є відповідальна особа за весь цей напрямок - це Рустем Умєров. Нині, наскільки мені відомо в силу моєї залученості до процесу, м'яч на полі Сполучених Штатів. Їм дали можливість відібрати певні типи дронів, які їх цікавлять, на конкурсній основі. Вони їх тестують", - відповів Паліса.

Росія змінює тактику ударів по Україні: що відомо

Росія розтягує повітряні атаки по Україні майже на всю добу, поєднуючи нічні удари балістичними ракетами, ранкові хвилі реактивних дронів і денні атаки безпілотниками. Одночасно окупанти комбінують різні типи ракет, намагаючись посилити тиск одразу на кількох напрямках. Про це повідомив генерал-лейтенант, засновник фонду "Закриємо небо України" Ігор Романенко в ефірі 24 Каналу.

За оцінкою військового, зміна ритму атак пов'язана не лише з військовими цілями. Кремль прагне впливати на ситуацію в тилу через регулярні удари по великих містах, цивільній інфраструктурі, економіці та енергетичних об'єктах.

"Їхнє воєнно-політичне завдання – тиснути на громадян нашої країни, передусім на мешканців столиці, завдавати ударів по цивільних об’єктах і житлових будинках, щоб люди тиснули на наше керівництво й воно погоджувалося на їхні ультиматуми", - пояснив генерал-лейтенант.

Окремим елементом нової схеми стали реактивні безпілотники. Вони створюють додаткове навантаження для систем протиповітряної оборони, а їхнє застосування дедалі менше прив'язане лише до нічного часу.

За словами Романенка, російські війська поступово змінювали часові межі запусків і тепер намагаються підтримувати загрозу значно довше, впливаючи на роботу країни протягом дня.

"Якщо раніше вони били вночі, потім почали захоплювати й ранок, то тепер намагаються розтягнути це на всю добу, щоб зривати роботу наших економічних та інших структур", - зазначив він.