Що зміниться у школах і дитсадках із 1 вересня 2026 року: головне для батьків

Новий навчальний рік — це не лише новий розклад, а й нові правила для всіх: від вихованців дитсадків до випускників. Частина з них уже набрала чинності, частина почне діяти у вересні, але саме тепер батьки відчують усі зміни на практиці.

ZN.UA зібрало найважливіше: чого очікувати, як мають працювати нові норми й куди звертатися, якщо вони залишаться тільки на папері.

Англійська в дитсадках стає обов’язковою

Із 1 вересня 2026 року вивчення англійської мови стає обов’язковим для дітей старшого дошкільного віку — п’яти-шестирічних вихованців дитсадків. Це передбачає Закон «Про застосування англійської мови в Україні». Це важливий крок, адже англійська перестає бути додатковою платною послугою, доступною не для всіх, і стає частиною державної освітньої політики.

Але головне питання для батьків — не лише в тому, чи з’явилася англійська в розкладі, а й у тому, хто і як її викладатиме. Майте на увазі, що для дошкільнят це не повинні бути звичайні шкільні уроки з підручниками й домашніми завданнями. Навчання має відбуватися через гру, рух, пісні та спілкування — відповідно до віку дитини.

Проблемою для дитсадочків може стати пошук викладачів англійської. Врахуймо, що типові штатні нормативи передбачають лише 0,25 ставки вчителя англійської мови на кожну групу дітей старшого дошкільного віку. Це невелика оплата й невелике навантаження. Тож черги охочих викладати навряд чи можна очікувати. Водночас реальні можливості садочків залежатимуть від спроможності громади організувати та профінансувати навчання для вихователів, які хочуть і можуть викладати англійську.

Новий Закон «Про дошкільну освіту» також змінює саму філософію дитсадка. Дошкілля дедалі чіткіше визначається не як місце, де за дитиною просто доглядають, поки батьки працюють, а як окремий рівень освіти зі своїми стандартами, програмами та правами дитини.

Батьки не завжди можуть заходити до приміщення школи

Ще навесні Міністерство освіти і науки затвердило Типові правила доступу до шкіл (наказ МОН від 11 лютого 2026 року №243, який запрацював із 17 квітня). По суті держава узаконила те, що багатьом батькам уже й так знайоме з 2022 року: охорона на вході до школи, турнікети, зачинені від сторонніх двері. Тепер відвідувачі навчального закладу мають пред’являти документи, а доступ батьків до приміщення школи може здійснюватися лише за погодженням із адміністрацією.

До 1 вересня кожна школа має розробити власні правила на основі типових, узгодити їх із засновником (місцевим органом влади), ухвалити колективом і обов’язково оприлюднити — наприклад, на своєму сайті. Тому якщо ви не бачите таких правил безпеки у своїй школі — обов’язково запитайте про них у класного керівника або, за потреби, в адміністрації. Це допоможе уникнути непорозумінь у майбутньому.

Безпека навчального закладу важлива, особливо під час війни. Головне, щоб нововведення не перетворилося на формальну бюрократичну процедуру, яка віддалить школу від батьків і призведе до конфліктів.

Школи жорсткіше реагуватимуть на насильство та булінг

У серпні МОН затвердило новий порядок реагування на випадки насильства та булінгу (Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу).

Тепер кожне повідомлення про випадки насильства в закладі освіти має бути зареєстроване негайно: у день його надходження або у перший робочий день (якщо це вихідний). Керівник закладу повинен розглянути зареєстроване повідомлення протягом доби. Якщо встановлено ознаки насильства, директор школи має невідкладно, але не пізніше, ніж за три години, повідомити про це Національну поліцію та службу у справах дітей.

Зверніть увагу: шкільна комісія не встановлює, чи був випадок булінгом, — це є компетенцією суду. Завдання комісії у школі — з’ясувати обставини, оцінити потреби дитини, організувати допомогу й надалі контролювати виконання ухвалених рішень щодо захисту постраждалого від булінгу.

Оновлений порядок реагування на булінг також гарантує право дитини бути вислуханою відповідно до її віку та рівня зрілості. Уперше чітко зафіксовано перелік ознак, які можуть свідчити про насильство. Серед них: економічний тиск (зокрема позбавлення майна чи перешкоджання доступу до освітніх послуг), психологічне насильство (образи, погрози, приниження, переслідування, залякування), небажана вербальна, невербальна або фізична поведінка сексуального характеру (жести, жарти, прізвиська, поширення матеріалів інтимного змісту) та будь-які небажані фізичні дії — від штовхання до завдання ударів.

У нових документах детальніше й чіткіше описано критерії, за якими насильство можна вважати систематичним: якщо його вчиняють двічі або частіше протягом 12 місяців із дня реєстрації повідомлення про перший випадок або з дня його вчинення, навіть якщо про перший випадок офіційно не повідомляли.

Також розширено коло осіб, на яких поширюється дія порядку — тепер він стосується не лише школярів, а й усіх працівників школи (навіть тих, хто безпосередньо не залучений до освітнього процесу).

Батькам варто знати, що повідомити школу про можливе насильство можна буде, зокрема, електронною поштою, телефоном, письмово або анонімно.

Списування та використання ШІ в навчанні відтепер регулюватиме окремий закон

Із 31 липня 2026 року діє Закон «Про академічну доброчесність». Для шкіл це означає, що питання списування, плагіату, фабрикації чи фальсифікації результатів навчання відтепер регулюють не лише внутрішні правила, а й окремий закон. Він установлює спільні засади для всієї системи освіти й визначає, що вважається списуванням, плагіатом, фабрикацією, фальсифікацією та іншими порушеннями, а також установлює процедури реагування.

Важливо, що закон стосується не лише учнів: вимоги академічної доброчесності поширюються на всіх учасників освітнього процесу, зокрема й на вчителів. Батькам важливо знати, що закон передбачає не лише відповідальність за порушення, а й обов’язок закладів освіти формувати культуру доброчесності. Тобто школа має не просто карати дитину за списування, а й створити зрозумілі правила, пояснювати їх учням і забезпечувати процедуру розгляду випадків порушень.

Особливо актуальним це стає в умовах масового використання штучного інтелекту, коли школі доведеться чітко розмежовувати самостійну роботу учня, допустиме використання цифрових інструментів і привласнення чужого результату.

150 ліцеїв розпочинають пілот: що це дасть старшокласникам

Україна переходить до профільної старшої школи: 10–12-х класів. І вже з 2026 року починається черговий етап пілотування цієї моделі: 150 академічних ліцеїв тестуватимуть нові підходи.

Учні цих закладів зможуть обирати профілі, предмети й курси відповідно до своїх інтересів та майбутніх освітніх планів. У ліцеях також посилюватимуть профорієнтацію.

Для цього педагогів із пілотних закладів уже навчають виконувати функції кар’єрних освітніх радників. Вони мають допомагати старшокласникам визначати власні інтереси та здібності, обирати профіль, формувати освітню траєкторію і за потреби коригувати професійні плани.

Для більшості родин реформа наразі не означає негайних змін. Але батькам учнів 8–9-х класів уже варто з’ясувати, які ліцеї працюватимуть у їхній громаді, які профілі вони пропонуватимуть і як буде організовано підвезення дітей.

Буде більше уроків історії

У Державному стандарті освіти збільшили кількість годин на історію та громадянську освіту для 7–9-х класів. Проте це не означає, що уроків стане на два більше щотижня в кожному класі. Йдеться про дві додаткові години на тиждень загалом, які розподілять на всі три роки навчання (із 7-го до 9-го класу). Як саме їх додадуть до розкладу — у 7-му, 8-му чи 9-му класі, — вирішуватиме сама школа у своєму навчальному плані.

Що все це означає для батьків?

2026/2027 навчальний рік — це перехід від освіти, яка багато років змінювалася окремими формами, до системи, де ці зміни починають перетинатися. Це стосується навчання, безпеки дітей і навіть організації харчування (як відомо, з вересня гарячим харчуванням будуть забезпечені учні 1–11 класів державних шкіл, які навчаються очно). Дитсадок отримує нову модель і англійську. Школа — нові правила безпеки.

Але варто пам’ятати, що між урядовою постановою й дитиною завжди стоїть конкретна громада з її фінансовою спроможністю та пріоритетами. Конкретний директор школи й дитсадка. Конкретний учитель. І конкретний бюджет.

Тому головний ризик нового навчального року — нерівність у реалізації нововведень. В одній громаді дитина матиме сучасне укриття, якісне харчування, англійську, сильний ліцей і широкий вибір профілів. В іншій — ті самі права існуватимуть переважно на папері.

Саме тому 1 вересня 2026 року варто оцінювати не за кількістю нових наказів, а за простим критерієм: чи стало конкретній дитині безпечніше, якісніше й справедливіше вчитися? Це і буде справжнім тестом усіх освітніх змін.

Пам’ятка для батьків: що робити, якщо правила не працюють

Нові накази та закони визначають, як мають працювати школи і дитсадки. Але якщо встановлених правил не дотримуються, батькам важливо знати, куди звертатися, аби захистити свої права та права дитини.

Коли щось іде не так, дотримуйтеся чіткого маршруту.

Крок 1. Вирішуємо питання в закладі освіти. Перший контакт — це завжди директор школи чи садочка. Звертайтеся письмово (із фіксацією вхідного номера заяви).

У разі насильства чи булінгу можна також скористатися кнопкою «Повідомити про булінг» у системі АІКОМ.

Питання доступу до приміщення, інклюзивного навчання, академічної доброчесності, організації освітнього процесу та харчування також спочатку має розглянути адміністрація закладу.

Крок 2. Якщо не вдалося вирішити проблему на місці, звертаємося до засновника освітнього закладу — це управління чи департамент освіти вашої громади. Якщо школа чи садочок не реагують, а питання стосується коштів, якісного харчування, штату вчителів чи підвезення дітей — все це також відповідальність місцевої влади.

Крок 3. Якщо результату немає, залучаємо профільні державні інстанції.

Харчування, якість продуктів і санітарія у їдальні: Держпродспоживслужба: 050 230 04 28, 044 244 82 02 | info@dpss.gov.ua | dpss.gov.ua

Порушення освітніх прав та принципів доброчесності: Освітній омбудсмен: 095 143 87 26 | ez@eo.gov.ua | eo.gov.ua

Права дитини та захист від насильства: Урядова гаряча лінія з протидії насильству: 1547

Уповноважений ВРУ з прав людини: 1678 | hotline@ombudsman.gov.ua | ombudsman.gov.ua

Національна дитяча гаряча лінія (психологічна та правова підтримка): 116 111

Зарахування, переведення, організація освітнього процесу: Міністерство освіти і науки України: 044 481 47 57 | ez@mon.gov.ua | mon.gov.ua

Безоплатна юридична допомога: Консультації та правовий захист коштом держави: legalaid.gov.ua

Універсальний орієнтир: Якщо ви не впевнені, до чиєї саме компетенції належить ваше питання, телефонуйте на Єдину урядову гарячу лінію за номером 1545 (або звертайтеся через сайт ukc.gov.ua).