В ЄС без черги: Ісландія хоче до Євросоюзу — чому її приймуть швидше за Україну

Мрія Чорногорії стати 28-м членом ЄС у 2028 році на межі краху. До Євросоюзу терміново зібралася Ісландія, яка випередить і Чорногорію, і Україну з Молдовою. Сьогодні на острові референдум про початок переговорів з ЄС. Коротко відповідаємо на запитання: навіщо це потрібно Ісландії, чому вона піде «поза чергою» і, звісно, — до чого тут Трамп.

29 серпня 2026 року 400 тисяч ісландців дадуть відповідь на запитання: чи потрібно розпочинати переговори про вступ до ЄС. Якщо більшість скаже «так», переговори почнуться, а вже після них ісландцям доведеться ще раз прийти на референдум і вирішити, чи приймати готову угоду, — повідомляє про процедуру Euronews.

Для Брюсселя ЄС такий кандидат — як подарунок: ні корупції, ні війни, ні засилля мігрантів. Плюс — форпост в Арктиці, між інтересами США та Росії.

Ісландія хоч і не є членом ЄС, але входить до Європейської економічної зони, Європейської асоціації вільної торгівлі та Шенгенської зони. Через ЄЕЗ ісландці вже мають доступ до єдиного європейського ринку та вільного переміщення людей, товарів, послуг і капіталу. Тобто Рейк'явік практично готовий.

Трохи Трампа: чому Ісландія терміново захотіла до Європи

Коли президент США Дональд Трамп рік тому заявив, що йому потрібен «шматок льоду, холодний і невдало розташований», і чотири рази назвав Гренландію Ісландією, — то, звичайно, ісландці занепокоїлися, повідомляє агентство AP.

Гаразд, якби тільки Трамп ніс нісенітниці. Додав вогню і Вільям Лонг, нещодавно призначений послом США в Рейк'явіку: він одного разу пожартував, що Ісландія стане 52-м штатом США, а він — його губернатором. Посол, звісно, вибачився, але осад залишився.

Через це чи ні, але уряд Ісландії планував провести голосування наступного року, а потім переніс його на більш ранній термін. А міністерка закордонних справ Ісландії Торгердюр Гуннарсдоттір заявила, що войовничі заяви Трампа підкреслили важливість об'єднання малих і великих країн ЄС в єдине ціле разом із Гренландією та Данією. 

Не в Трампі справа, справа, як завжди, — у грошах

Насправді Трамп міг прискорити процес, додати голосів одній зі сторін (найімовірніше — прихильникам ЄС), але, як би образливо це не звучало для президента №1 у світі, справа не в ньому.

Референдум був запланований після зміни уряду Ісландії у 2024 році, ще до повернення Трампа до Білого дому та нинішнього загострення навколо Арктики й Гренландії. Як пояснює професор політики Університету Біфреста Ейрікюр Бергманн, рішення провести референдум пов'язане насамперед зі зміною політичного курсу всередині самої Ісландії. Великий вплив на острів'ян, які не мають власної армії, хоча є членом НАТО, справило й вторгнення Росії в Україну.

Але першочерговим було економічне питання: у Рейк'явіку хочуть євро. Ісландська крона залишається невеликою та нестабільною валютою. Висока інфляція та дорогі кредити змусили багатьох ісландців замислитися про переваги євро. Прихильники ЄС вважають, що тісніша інтеграція здатна зменшити валютні ризики, полегшити торгівлю та знизити вартість життя. А вартість життя в Ісландії — Норвегія жахнеться.

Ісландія вже намагалася вступити до ЄС, але відмовилася — чому?

Першу заявку на вступ до ЄС Ісландія подала у 2009 році, після важкої фінансової кризи. Переговори почалися у 2010-му і спочатку просувалися досить швидко. До 2013 року було відкрито 27 із 33 переговорних розділів, а 11 уже тимчасово закрито.

Але потім влада в країні змінилася. Новий уряд вирішив зупинити переговори, а у 2015 році Ісландія попросила ЄС більше не розглядати її як країну-кандидата. Ісландці злякалися, що в ЄС їх змусять буквально ділитися рибою, квотами на вилов.

У 2024 році рибальство забезпечувало близько 8% ВВП країни і залишалося однією з найбільших експортних галузей: 40% експорту. Для ісландців це не просто галузь, а частина національної ДНК. У прибережних містах рибальство — це робота, доходи сімей і спосіб життя.

Мігруючі косяки скумбрії, путасу та тріски не визнають державних кордонів. Риба переміщується між районами, якими розпоряджаються різні країни.

Євросоюз має спільну політику у сфері рибальства. У разі вступу Ісландії доведеться узгоджувати свої квоти з європейськими, особливо коли йдеться про запаси, які мігрують через води кількох держав.

Ісландія ж створила власну складну систему управління рибними ресурсами: квоти розраховуються з урахуванням наукових даних, розподіляються між суднами та можуть передаватися між власниками.

Коли Ісландія зможе стати членом ЄС?

Якщо 29 серпня переможе «так», Ісландія все одно не стане членом ЄС одразу. Спочатку відновляться переговори. Уряд розраховує, що вони можуть розпочатися вже наприкінці 2026 року. За оцінками ісландського МЗС та єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, процес може тривати максимум 18–24 місяці.

Але потім знадобиться договір про вступ, його схвалення на європейському рівні та ратифікація країнами ЄС. І головне — ще один референдум.

І ось тут починається інтрига: перевага «єврооптимістів» — мінімальна!

Ісландія в ЄС: соцопитування говорять, що ісландці сумніваються

За останнім опитуванням Maskina, проведеним 21–25 серпня, 51,3% опитаних підтримують поновлення переговорів, а 48,7% виступають проти, повідомляє Reuters. Різниця настільки мала, що передбачити результати голосування 29 серпня неможливо.

Більше того, якщо переговори почнуться і будуть успішно завершені, підтримки реального членства на другому референдумі вже не вистачає. Підтримка самого членства помітно нижча — близько 40–46%.

Причому противники переговорів зовсім не обов'язково виступають проти Європи як такої. Багато хто просто вважає, що Ісландія вже отримала від ЄС практично все необхідне через ЄЕЗ і Шенген.

За оцінкою Euronews, Ісландія вже входитиме в переговори на крок попереду багатьох інших кандидатів. Один із представників ЄС прямо назвав країну демократичним партнером, який поділяє європейські цінності та відіграє важливу роль у безпеці Північної Атлантики.

І отже Рейк'явік легко обійде за термінами інші країни, з якими ЄС зараз веде переговори: Чорногорію, Албанію, Україну та Молдову. Успішне повернення Ісландії за стіл переговорів показало б, що розширення залишається привабливим навіть для вже багатих європейських країн.

Втім, у цій історії все дійсно залежить не від Трампа, не від Росії і навіть не від євро. А від скумбрії.