Дрони замість танків: чим Україна здивувала світ на першому параді роботів

На День Незалежності України, 24 серпня, у Києві відбувся перший в історії країни парад військових роботів і безпілотних систем. Замість традиційної демонстрації танків та ракет Україна показала технології, які вже безпосередньо змінюють характер сучасної війни — у небі, на морі та на землі.

Про можливості українського оборонно-технологічного сектору та роль роботів на фронті йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Відповідь на реактивні «Шахеди»

Коли Росія почала масово застосовувати ударні безпілотники типу «Шахед», перед Україною постало завдання знайти відносно дешевий спосіб їхнього знищення. Так з’явилися дрони-перехоплювачі, які нині виробляють уже десятки українських компаній.

Один із таких апаратів — P1-SUN компанії Sky Fall, який українські військові жартома називають «пісюном». За перші десять місяців бойової роботи цей дрон знищив понад 10 тисяч ворожих безпілотників.

Олександр Ярмак, засновник і командир батальйону Darknode у 412-й бригаді Nemesis, яка спеціалізується саме на перехопленні «Шахедів», називає результати роботи українських дронів-перехоплювачів надзвичайно високими.

«На травень-червень ми дійсно вийшли на показник збиття більше 90% всіх „Шахедів“. Але зараз новий виток цієї боротьби. Зараз реактивні „Шахеди“ з’явилися в надзвичайно великій кількості», — зазначив він.

За даними Головного управління розвідки, Росія нарощує виробництво реактивних безпілотників «Герань-4» і «Герань-5», і їхній випуск уже перевищив виробництво звичайних «Шахедів». Щомісяця російська промисловість виготовляє близько 3 тисяч реактивних і приблизно 2800 старих ударних дронів «Герань-2».

Якщо гвинтові «Шахеди» розвивають швидкість близько 180 км/год, то нові апарати оснащені турбореактивними двигунами й летять приблизно втричі швидше. Через це звичайні дрони-перехоплювачі фізично не здатні їх наздогнати.

«Ворог покращив і ускладнив свою технологію, цілі досить швидкі, цілі більше нагадують крилаті ракети, і цілі літають на великій висоті, де для дронів-перехоплювачів це іноді велика проблема — досягати таких висот. Тобто зараз ми бачимо цілі у великій кількості на висотах 7–8 тисяч метрів», — пояснив Ярмак.

На таких висотах переносні зенітно-ракетні комплекси вже не можуть ефективно працювати. Німецькі самохідні установки «Гепард» здатні збивати подібні цілі, однак їхній радіус дії становить лише близько 5 км. Тому для боротьби з новою загрозою поки доводиться залучати дорогі засоби — зенітні ракети малого та середнього радіуса дії, а також авіацію. Однак протистояти таким чином кількості безпілотників, яку зараз виробляють російські підприємства, недостатньо.

Українські виробники вже шукають нові рішення. Одним із них є дрон «Зірка» — «розумний» безпілотник, здатний самостійно виявити повітряну ціль, взяти її на супровід і здійснити наведення.

Офіційно «Зірку» презентували лише наприкінці червня. Вона оснащена однією з найкращих, як зазначається у сюжеті, систем донаведення у світі. Проте стрімкий розвиток дронових технологій змушує виробників удосконалювати навіть новітні системи практично одразу після їхньої появи.

«Відбуваються десятки збиттів реактивних „Шахедів“ цими засобами, але й вони дуже швидко зробили свій технологічний стрибок, підвищили швидкість. Це значно складніша історія для нас, зараз всі в пошуках нового рішення», — сказав Ярмак.

Парад, якого раніше не бачив світ

Наскільки технологічною та масштабною стала українська оборонна промисловість, цього тижня продемонстрував перший в історії парад дронів.

Стрій бойових наземних роботизованих комплексів на Хрещатику, морські дрони на Дніпрі та рої безпілотників в українському небі виглядали настільки футуристично, що вразили навіть західних партнерів. Деякі з них спочатку вирішили, що оприлюднені кадри були створені за допомогою штучного інтелекту.

«Дуже важко показати звичайному громадянину, як нашому, так і багатьох інших країн, різницю між полем бою 4 роки назад і нинішнім. А от парад — це цілком зрозуміла, прийнятна матерія, на якій видно, наскільки далеко ми пішли від того, де знаходилися 4 роки назад», — зазначив заступник командувача Сил безпілотних систем Олександр Тарасенко.

Уперше в історії головними учасниками такого параду стали не танки чи ракети, а дрони — системи, які вже сьогодні безпосередньо впливають на перебіг бойових дій у повітрі, на землі та на морі.

Серед наземних роботизованих комплексів, які пройшли Хрещатиком, був НРК «Змій». Проте його головне призначення — не демонстрація, а виконання бойових завдань на передовій, де він допомагає зберігати життя українських військовослужбовців.

Сама концепція його розроблена так, що він виживає на піхотних мінах. Він підривається, але навіть, якщо три колеса підірвуть, він все одно доїжджає. В нього база зроблена така, що він затримує осколочні боєприпаси.

При цьому робот має значну вантажопідйомність. Формально відповідно до технічних умов вона становить 700 кг, однак на практиці на «Змія» завантажують тонну, тонну двісті, а іноді він ще й тягне за собою причіп.

«Тобто дві тони перевозить», — зазначив представник Сил безпілотних систем.

Разом зі «Змієм» у колоні були НРК «Терміт», «Рись», «Сімба», «Ардал» та «Ратель». Від початку 2026 року наземні роботи вже виконали понад 100 тисяч місій. Вони доставляли на передову боєприпаси, воду та їжу, а також евакуювали поранених.

Лише у липні кількість таких місій зросла майже до 20 тисяч, тоді як у січні їх було близько 7,5 тисячі. Міністерство оборони вже законтрактувало понад 22 тисячі наземних роботизованих комплексів. Відтак таких машин-помічників у війську ставатиме дедалі більше.

Морські дрони змінили ситуацію в Чорному морі

Технологічна перевага України проявляється не лише на суші. Морські безпілотники Sea Baby, Magura та Sargan уже довели, що для протистояння значно більшому флоту необхідні передусім технології та нестандартні рішення.

Саме завдяки таким системам Україна змогла позбавити Росію домінування у Чорному морі. Морські дрони стали одним із ключових інструментів боротьби з російським флотом.

«Дроненосець» ЛФ-400 і бомбер «Лазер»

У повітряній частині параду взяв участь, зокрема, ЛФ-400. Це не просто розвідувальний безпілотник, а своєрідний «дроненосець», здатний доставляти у глибокий тил щонайменше два бойові FPV-дрони.

Ще одна його особливість — вертикальний зліт, що розширює можливості застосування апарата.

Розвідувальний ЛФ-400 працює у зв’язці з бомбером «Лазер». Останній називають одним із найтехнологічніших українських бортів. У його основі використовується система зв’язку Starlink, а сам апарат може доставляти різні типи боєприпасів — кумулятивні, фугасні або уламкові — залежно від характеру цілі.

Таким чином, йдеться вже не просто про допоміжний засіб, а про повноцінну бойову одиницю. За наведеними у сюжеті даними, нині саме дрони завдають противнику більше уражень, ніж піхота.

Обидва апарати є власною розробкою одного з найрезультативніших безпілотних підрозділів українського війська — Lasar’s Group. За час роботи його дрони, як зазначається, знищили російської техніки більш ніж на 15 млрд доларів.

Лише на особистому рахунку пілота з позивним «Мозок» — 250 знищених одиниць техніки, понад 1100 бойових вильотів і 600 годин, проведених у повітрі.

«Баба Яга» за менш ніж $10 тисяч

Ще одним учасником параду став важкий ударний дрон Vampyr, який російські військові прозвали «Бабою Ягою».

Цей безпілотник здатний мінувати територію, завдавати бомбових ударів і переносити до 15 кг вантажу. Він може працювати вночі, а однією з його ключових переваг стало здешевлення виробництва — вартість апарата вдалося знизити до менш ніж 10 тисяч доларів.

«Vampyr вже виконав понад 7 мільйонів бойових вильотів. У 2025 році він став найрезультативнішим засобом на фронті, за даними державної програми „Армія дронів Бонус“», — розповів речник оборонної компанії Sky Fall із позивним «Арес».

Далекобійні дрони б’ють по російському тилу

У повітряному параді також взяли участь далекобійні безпілотники «Морок» і «Січень». Саме вони та інші українські дрони забезпечують проведення далекобійних ударів по об’єктах, які живлять російську військову машину.

Йдеться про нафтопереробні заводи, військові підприємства, склади боєприпасів і пального, логістичні вузли та аеродроми.

Ця робота не припиняється. Цієї ночі українські безпілотники знову атакували аеродром Міллерово, де базується 31-й винищувальний авіаційний полк. Саме звідти російські війська запускають «Шахеди» по Україні.

Крім того, українські далекобійні дрони атакували аеродром «Єйськ», де також повідомлялося про потужні вибухи та детонацію.

Протягом цього тижня українські безпілотники також уражали великі логістичні склади на території Росії та щонайменше три нафтопереробні заводи.

Зокрема, під удар потрапив великий НПЗ у Киришах Ленінградської області, розташований приблизно за 800 км від українського кордону. Це одне з найбільших нафтопереробних підприємств європейської частини Росії, яке переробляє близько 6% усієї російської нафти.

У восьмий раз від початку року атакували НПЗ у Ярославлі. Підприємство має стратегічне значення, оскільки забезпечує пальним Московський регіон і військову логістику. Після атаки там зафіксували щонайменше два осередки займання.

А в ніч на 25 серпня українські дрони знову атакували найбільший нафтопереробний завод на півдні Росії — Афіпський НПЗ у Краснодарському краї.

Загалом у серпні українські безпілотники понад два десятки разів атакували російські нафтопереробні підприємства.

Найновіші розробки залишилися за кадром

Попри масштабну демонстрацію технологій, українська сторона не розкривала під час параду стратегічних секретів. Глядачам показали лише ті платформи, характеристики яких уже відомі противнику, а ефективність яких російські війська встигли відчути на собі.

Натомість найновіші модифікації, інноваційні рішення та перспективні розробки залишилися за межами публічної демонстрації.

Їхню справжню ефективність Україна та її партнери оцінюватимуть не за видовищністю параду, а за регулярністю і масштабами нових ударів по території держави-агресора та по російських військах на фронті.