Скасування 22 предметів та перехід на 12-річку: як зміниться життя старшокласників

Зміни у системі старшої школи покликані розвантажити учнів та дати їм можливість сфокусуватися на тих предметах, які дійсно потрібні для майбутньої професії. Навчання у дванадцятому класі фактично замінить перший курс університету, дозволивши підліткам якісніше підготуватися до здобуття вищої освіти.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Логіка профільного навчання

Масштабна реформа повноцінно стартує у 2027 році, проте вже зараз 150 навчальних закладів починають пілотне впровадження нових правил. Головна ідея інновацій полягає в тому, щоб діти не розпорошували увагу на понад 20 дисциплін одночасно, а вивчали базові предмети та поглиблювали знання за обраним профілем.

Співзасновниця ГО «Смарт освіта» Іванна Коберник наголошує на важливості оптимізації шкільного навантаження. «Запитайте дітей, чи подобається їм вивчати 22 предмети одночасно. Головна зміна стосується організації навчання та його якості», — зазначила експертка.

Базові предмети для складання національного мультитесту залишаться обов’язковими, а решту дисциплін учні обиратимуть відповідно до профілю ліцею.

«Якщо ви вибираєте профільне навчання, наприклад, біолого-хімічне, відповідно у вас з’являються біологія, хімія, фізика, плюс додаткові предмети за профілем. Це дає можливість сфокусуватися і вивчати те, що вам дійсно цікаво», — пояснює принципи вибору директор ліцею №57 Олександр Артеменко.

Оптимізація мережі: чи будуть закривати школи

Батьки часто побоюються закриття навчальних закладів, однак школи будуть просто переформатовувати. Загалом система працюватиме так:

• Гімназії — для навчання учнів з 1 по 9 клас;

• Профільні ліцеї — виключно для старшокласників (10–12 класи).

Для забезпечення якісної освіти у старшій школі держава та місцеві громади вже зараз створюють сучасні освітні простори, закуповуючи нові меблі та обладнання для лабораторій.

Заступниця керівника Офісу з впровадження НУШ Антоніна Макаревич заспокоює батьків щодо кількості місць, нагадуючи про поточну демографічну кризу.

«Мережа, яку зараз напланували громади, насправді навіть із запасом достатня для того, щоб покрити всіх учнів, які прийдуть у старшу школу», — запевнила посадовиця.

Вирішення логістичних проблем

Питання доїзду дітей до опорних ліцеїв турбує багатьох мешканців сіл та невеликих містечок. Проте держава активно вирішує цю логістичну проблему: лише починаючи з 2024 року для територіальних громад закупили нових шкільних автобусів на суму понад 4,5 мільярда гривень.

Експерти визнають, що найскладнішою ситуація із доступом до освіти залишається поблизу лінії фронту. Іванна Коберник зазначає: «Єдине місце, де я бачу величезну проблему і вважаю, що потрібні інші адміністративні рішення, — це прифронтові регіони. Там справді неможливо реалізувати те, що реально зробити на Закарпатті, у Вінниці чи в Умані».

Як альтернативне логістичне рішення в Україні вже створюють спеціальні пансіони при великих навчальних закладах, де діти можуть безпечно проживати та вчитися. Антоніна Макаревич наводить успішний приклад такого закладу на Буковині: «У нас є в Чернівцях пансіон. Оскільки це доволі безпечне місто, там зараз вчаться учні буквально з усієї країни».

Для успішної реалізації масштабної реформи необхідна максимально прозора та якісна комунікація між владою, освітянами та родинами школярів. Тільки завдяки злагодженій співпраці вдасться подолати страхи батьків та дати дітям можливість свідомо обрати своє успішне майбутнє.