Перший дзвоник без дзвоника: як починається навчальний рік у Швейцарії

1 вересня в Україні — день особливий. Це свято з багаторічними традиціями: урочисті лінійки, квіти, промови та зустрічі. Останніми роками формат святкування змінюється, проте перший день навчання однаково залишається особливим.

У Швейцарії навчальний рік починається інакше. Тут немає єдиного дня, коли всі діти повертаються до школи. В одному кантоні навчання починається у перших числах серпня, в іншому — у середині місяця, а десь школярі сідають за парти лише наприкінці серпня або на початку вересня.

Дати канікул визначають кантони, а іноді й окремі громади. Відрізняється також тривалість літніх канікул. У багатьох кантонах вони тривають п’ять або шість тижнів. Тому коли в одному місті діти вже навчаються, в іншій частині країни родини ще можуть пакувати валізи у відпустку.

Конкретні традиції щодо початку навчального року залежать від школи й від кантону. Проте звичного для України Свята першого дзвоника у швейцарських школах немає. Не проводять лінійок, не читають урочистих промов і не запрошують усіх батьків на шкільне подвір’я.

Перший день — майже звичайний

Для більшості учнів перший день виглядає майже як звичайний навчальний. Діти приходять із наплічниками, зустрічаються з учителем і починають заняття. Ніхто не несе великих букетів. Святкового одягу також немає: школярі вдягають те, в чому їм буде зручно сидіти на уроках, гратися й виходити надвір.

Проте це не означає, що вчителі зовсім не готуються до першого дня, особливо у початковій школі. Вони можуть залишити на парті невеликий подарунок для своїх учнів: олівець, гумку, листівку, солодощі або якусь дрібницю для навчання.

Більшість матеріалів для навчання швейцарським учням видає школа: зошити, папки, підручники, а також простий олівець, гумку і клей. Проте батьки також щось купують: здебільшого це розрекламовані ручки, олівці чи пенал — тобто те, що приносить дитині радість, що вона обрала сама. Також якщо протягом року буде недостатньо того, що видала школа (загубилося, зламалося або закінчилося), родина це докуповує.

Як і в українських школах, у перший день навчання учитель пояснює дітям розклад і розповідає, як працюватиме клас протягом року. І, звісно ж, частину цього дня часто присвячують знайомству. Діти грають в ігри, розповідають про канікули, разом складають правила класу.

Особливий день для наймолодших

Трохи інакше починається навчальний рік для першокласників і дітей, які вперше йдуть до дитячого садка. Адже у Швейцарії дитсадок є частиною обов’язкової шкільної освіти. Зазвичай він триває два роки, а діти починають відвідувати його у чотири роки. І хоча тут заняття відбуваються в ігровій формі, діти вже з цього віку залучені до шкільної системи.

Для наймолодших перший день може мати офіційну частину, адже він особливий. До школи запрошують батьків, учитель знайомиться з родинами та розповідає про головні правила. Батькам пояснюють розклад, порядок спілкування зі школою, вимоги до одягу та інші щоденні речі.

Першокласники й діти з дитячого садка часто приходять трохи пізніше за інших учнів. Завдяки цьому вчитель може зустріти їх окремо, а у школі в цей час уже спокійніше. Після короткої зустрічі батьки йдуть, а діти залишаються з учителем.

Відкриття навчального року без батьків

У багатьох школах протягом першого тижня все ж таки проводять спільне відкриття навчального року. Але це подія насамперед для дітей та вчителів. Батьків на неї зазвичай не запрошують.

Учні всієї школи можуть зібратись у спортивній залі (якщо дощить) або на подвір’ї. Директор чи директорка коротко вітає дітей, і після цього учні можуть грати у спільні ігри, виконувати завдання або снідати разом. Кожна школа обирає власний формат. Десь зустріч триває пів години, а десь для неї відводять майже весь ранок.

Це не велике свято для гостей, а спосіб зібрати всю школу разом після канікул.

Останній тиждень важливіший за перший

Набагато більше подій у швейцарській школі відбувається наприкінці навчального року. Останнього дзвоника у звичному розумінні також немає. Проте останній тиждень рідко нагадує звичне навчання.

Класи ходять у походи, їздять на екскурсії, влаштовують пікніки та проводять час надворі. Учні можуть разом прибирати клас, повертати книжки й завершувати спільні проєкти.

Це також час прощань. Діти прощаються з учителями, які залишають школу, або самі переходять до іншого класу, адже здебільшого у початковій школі учитель змінюється що два роки.

Учні пишуть педагогам листівки, роблять спільні подарунки або готують невеликі виступи. Учителі теж можуть залишити дітям лист, фотографію класу чи маленький подарунок на пам’ять.

Тому початок і кінець навчального року у Швейцарії мають різну вагу. Перший день минає спокійно: без квітів, сцени та довгих промов. Натомість останній тиждень наповнений походами, спільними сніданками й особистими прощаннями. Шкільний рік тут починається майже непомітно, а завершується великою кількістю маленьких подій.

Та хоч би якою була культура святкування, суть залишається єдиною. Перший день навчального року для дітей — це завжди зустріч після канікул, новий клас, нові враження, а для когось — перший день у школі. Мабуть, саме це й робить його особливим.