Росія щомісяця втрачає 6 тисяч солдатів, яких не може замінити

На фронті, де кожен день відзначається втратами, російські окупаційні війська зіштовхнулися з виснажливою реальністю. Західні посадовці та розвідка свідчать, що щомісячні втрати агресора, які включають вбитих та важкопоранених, сягають щонайменше 36 тисяч осіб. Ця цифра значно перевищує здатність Росії залучати нових рекрутів, яких вдається набрати близько 30 тисяч щомісяця, або приблизно 1000 осіб на день.

Ця негативна тенденція, що поглибилася протягом останніх двох місяців, вже не може бути прихована за фінансовими стимулами. Одноразові виплати за підписання контракту, які колись приваблювали добровольців у регіонах, втратили свою ефективність. Потік охочих йти на війну практично вичерпався, створюючи дефіцит живої сили, який безпосередньо впливає на перебіг бойових дій.

З огляду на брак піхоти, Москва була змушена переглянути свою стратегію. Виснажливі піхотні штурми, відомі як «м'ясні атаки», виявилися надто дорогими в умовах дефіциту людських ресурсів. Західні аналітики вважають, що саме цей брак піхоти частково пояснює посилення масованих повітряних ударів по цивільній та критичній інфраструктурі України. Кремль, ймовірно, намагається зламати моральний дух українців та їхню спроможність до спротиву, руйнуючи енергетичну систему.

Однак навіть за таких умов, Володимир Путін вагається оголошувати нову хвилю примусової мобілізації. Цьому рішенню перешкоджає низка критичних ризиків. Після «часткової мобілізації» восени 2022 року Росію залишили близько мільйона громадян, переважно висококваліфікованих фахівців та молоді, що спричинило рекордний дефіцит робочої сили в цивільному секторі. Крім того, примусовий призов створює високі політичні ризики всередині російського суспільства.

Іншою перешкодою є брак техніки та офіцерів. Навіть якщо сотні тисяч осіб будуть примусово мобілізовані, російська військова система не має достатньої кількості озброєння, інструкторів та молодшого офіцерського складу для їхнього якісного навчання та формування нових підрозділів. У липні, заступник голови ОП, зазначив, що верифіковані втрати росіян становили 43 тисячі поранених і вбитих, тоді як до війська залучили лише 37 тисяч людей. Ця тенденція, що триває з лютого, показує, що нинішні темпи рекрутингу вже не дозволяють Росії компенсувати втрати.

Західні джерела підтверджують, що Росія щомісяця втрачає на 6 тисяч солдатів більше, ніж здатна завербувати, що створює значний виклик для її військових можливостей. Ця ситуація змушує Москву коригувати свою стратегію на полі бою, віддаючи перевагу повітряним ударам замість дорогих піхотних штурмів. В умовах цих втрат, російське керівництво розглядає мобілізацію 300 тисяч осіб цього року та ще 300 тисяч у першій половині наступного. Ці кроки, на думку українських чиновників, необхідні для підтримки наступальних операцій, зокрема на Донбасі, і можуть бути використані також проти країн Балтії та інших членів НАТО. Згадування про це є також у дописі телеграм-каналу.

Загальні втрати ворога з початку повномасштабного вторгнення, за оцінками, перевищили 1,48 мільйона осіб. За даними української розвідки, лише за перші сім місяців року безповоротні втрати російської армії сягнули щонайменше 140 тисяч осіб. Ці дані свідчать про те, що Росія веде війну на виснаження, розраховуючи на послаблення підтримки України союзниками, водночас прагнучи уникнути прямої конфронтації з НАТО. Однак, за даними The Guardian, навіть набір приблизно тисячі людей щодня виявляється недостатнім для заміни вбитих і поранених.

Така стратегія, що ґрунтується на дефіциті людських ресурсів, може призвести до непередбачуваних наслідків як для військової кампанії, так і для внутрішньої стабільності Росії. Майбутнє її військових амбіцій залишається під питанням, оскільки ресурсний голод продовжує впливати на її здатність вести тривалу війну.