Таємні переговори Реткліффа у Кремлі: Україна, Іран чи нова війна — що відомо про візит

Візит директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до Москви породив численні припущення серед експертів і політиків. Американський високопосадовець відвідав Росію у той момент, коли Вашингтон активізував дипломатичні контакти щодо війни РФ проти України, а сам факт поїздки тривалий час офіційно не підтверджували ні в Кремлі, ні в американському посольстві.

Про те, що наразі відомо про переговори Реткліффа в Москві та які сигнали він міг залишити російській стороні, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Таємний візит

Американський військово-транспортний Boeing приземлився у столиці країни-агресорки у вівторок вранці. Про високий статус гостя свідчили перекриті московські вулиці та кортеж, однак речник Кремля й американське посольство заперечували інформацію про візит американського високопосадовця аж до моменту його завершення.

Втім, натяків на рівень гостя було достатньо. Ще напередодні візиту заговорили про активізацію американського дипломатичного фронту. Одразу кілька ЗМІ повідомили, що Вашингтон попросив Київ від 24 до 26 серпня не завдавати ударів по певних регіонах Росії. Насамперед йшлося про Москву, Санкт-Петербург та північні регіони країни-агресорки.

Тоді ж стало відомо, що з американської авіабази Ендрюс вилетів військово-транспортний Boeing. Такі літаки зазвичай використовують для перевезення американських високопосадовців до потенційно небезпечних країн.

Спочатку серед можливих пасажирів називали спецпредставників президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, які так і не з’явилися в Києві. Однак рівень секретності навколо цього борту та масштаб заходів безпеки вказували на те, що йдеться про значно важливішого американського представника.

Високий гість

Про те, що до Москви прибув саме директор ЦРУ Джон Реткліфф, стало відомо практично одразу після того, як його літак залишив Росію. Візит американського посадовця такого рівня став першим майже за п’ять років.

Востаннє глава американської зовнішньої розвідки відвідував Росію ще до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Тоді директором ЦРУ був Вільям Бернс. Під час тієї поїздки Вашингтон попереджав Москву, що знає про її плани щодо нападу на Україну, та застерігав російське керівництво від таких дій і можливих наслідків.

Принаймні саме так ці контакти описували публічно. Водночас експерти припускають, що за зачиненими дверима американська сторона могла намагатися з’ясувати, наскільки далеко Росія готова зайти у конфлікті та де проходять її так звані «червоні лінії».

На цьому тлі нинішня поїздка Реткліффа виглядає особливо цікавою — передусім через те, з ким саме він зустрічався у Москві.

Учасники переговорів

Джон Реткліфф вважається людиною, яка має довіру Дональда Трампа. Водночас ще минулого року глава ЦРУ пішов усупереч позиції президента США у питанні України.

Коли Трамп у 2025 році призупинив американську допомогу Україні, у Вашингтоні планували також зупинити обмін розвідувальними даними з Києвом. Однак Реткліфф виступив проти такого рішення. Як писала The New York Times, одним із його аргументів була небезпека для американських агентів, які працюють в Україні.

Згодом глава ЦРУ зробив для України ще більше. За даними ЗМІ, його відомство почало допомагати Силам оборони планувати удари по російських нафтопереробних заводах. Зокрема, йшлося про вибір цілей на підприємствах, відновлення яких після ураження потребувало б значного часу, замість ударів безпосередньо по резервуарах із паливом.

Пізніше ЦРУ також передало Києву розвідувальні дані для операцій проти російського «тіньового флоту».

Тому одним із головних питань після візиту Реткліффа до Москви стало те, які саме повідомлення він міг привезти російському керівництву та кому саме їх передав.

Практично одразу стало відомо, що з Володимиром Путіним глава ЦРУ не зустрічався. Першим його співрозмовником, який публічно прокоментував контакт, став керівник російської зовнішньої розвідки Сергій Наришкін. Лише через добу після візиту він назвав переговори звичайною розвідувальною роботою та не став розкривати їхніх деталей.

Водночас The New York Times назвала ще одного можливого співрозмовника Реткліффа — директора ФСБ Росії Олександра Бортнікова.

Це може мати особливе значення, оскільки американська розвідка тривалий час ставить під сумнів те, наскільки об’єктивну інформацію російські радники надають Путіну щодо перебігу війни. Тому, на думку журналістів, Реткліфф міг прагнути безпосередньо оцінити позиції тих людей, у чиїх руках фактично перебувають важелі управління Росією.

Натяки глави ЦРУ

Про зміст переговорів у Москві американські та західні медіа міркували протягом кількох днів. Однак не менш показовими можуть бути деталі маршруту самого Реткліффа.

Після вильоту з американської авіабази Ендрюс його літак спочатку приземлився не в Москві, а в Ризі — столиці Латвії, союзника США по НАТО. Причому літак сів не на військовій базі, а на цивільному летовищі. Західна преса звернула увагу, що технічної необхідності в такій зупинці, судячи з усього, не було.

Наступного дня літак глави ЦРУ вирушив до Москви, де знову приземлився у цивільному аеропорту. Після завершення переговорів Реткліфф також не полетів безпосередньо до США, а знову зробив зупинку в Ризі.

Саме ці деталі деякі оглядачі розцінюють як можливий сигнал щодо однієї з тем переговорів — потенційної російської агресії проти НАТО.

Про ризик гібридних операцій Росії проти Альянсу країни Північно-Східної Європи попереджають уже тривалий час. Про це говорять балтійські та скандинавські держави, зокрема в контексті необхідності продовжувати підтримувати Україну та надавати їй усі необхідні засоби для боротьби з Росією.

Показово, що про нові пакети допомоги Україні європейські союзники оголосили саме в той час, коли глава ЦРУ перебував у Москві.

Західна преса припускає, що Реткліфф міг передати російській стороні попередження щодо потенційної атаки на країни НАТО. Після повернення до США він вирушив до Білого дому разом із керівниками американського Міністерства оборони.

Політолог Вадим Денисенко також припускає, що під час переговорів могли порушувати тему східного флангу НАТО, хоча не вважає, що Росія найближчим часом наважиться на прямий напад на країни Альянсу.

«Трамп любить казати, що за нього нападу на Україну не сталося би. Але, якщо за нього станеться напад на Балтію, що він казатиме тоді? У Трампа три місяці до виборів — вважаю, що у цей час Росія не нападе», — сказав Денисенко.

Українське питання

Сам Дональд Трамп спочатку неохоче коментував поїздку глави американської розвідки до Росії. Спершу президент США намагався применшити значення візиту, заявляючи, що йшлося про звичайний обмін розвідувальною інформацією. Згодом він усе ж визнав, що покладає на поїздку певні надії.

Трамп заявив, що його адміністрація «дуже наполегливо працює» над припиненням війни в Україні, а також зазначив, що «можливо, щось вийде» з візиту директора ЦРУ до Москви.

Таким чином, американський президент фактично підтвердив, що Україна могла бути однією з тем московських переговорів. Згодом Вашингтон поінформував про результати візиту й українську сторону.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав від американської сторони інформацію про зустрічі, які відбулися у Москві.

«Ми сьогодні отримали інформацію від американської сторони по зустрічах у Москві, які відбулися цими днями. Там був ряд зустрічей. І ми говорили напередодні, ми говорили й зараз з американською стороною. Я дякую за інформацію і за необхідну тональність розмови з Росією. Ми цінуємо узгодженість кроків і те, що Америка просуває цілком реалістичне бачення, що треба робити й що треба зробити. Росія має закінчити свою війну, треба створити всі умови, щоб це було», — заявив Зеленський.

Повністю виключати можливість того, що Реткліфф привіз до Москви конкретні американські пропозиції щодо завершення війни, наразі не можна.

Американські ЗМІ також припускали, що однією з тем могла бути анонсована Росією мобілізація 300 тисяч військовослужбовців. У такому разі Вашингтон міг передати Кремлю застереження не вдаватися до такого кроку.

На світ чекає велика війна?

Ще однією можливою темою переговорів могло бути завершення війни в Ірані. Москва давно підтримує союзницький для себе іранський режим не лише політично, а й зброєю та розвідувальною інформацією.

Про те, що іранське питання могло обговорюватися під час переговорів Реткліффа в Москві, писала низка західних ЗМІ.

Після від’їзду глави ЦРУ до Росії відбувся ще один показовий візит. До Москви приїхав самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко. Це також привернуло увагу на тлі попередніх дискусій про можливі провокації або загрозу для країн НАТО.

Водночас країни східного флангу Альянсу не демонструють особливого оптимізму щодо можливих результатів переговорів у Москві. Причина — зокрема досвід попередніх контактів із Кремлем. Свого часу Володимир Путін уже запевняв іншого директора ЦРУ, що не нападатиме на Україну.

На тлі невизначеності щодо результатів московських переговорів європейські країни продовжують посилювати власну оборону.

Глава польського МЗС Радослав Сікорський заявив, що Варшаві необхідно й надалі працювати над зміцненням обороноздатності країни.

Про розширення оборонної співпраці цього тижня домовилися також Швеція та Фінляндія. Шведські військові літаки патрулюватимуть фінський повітряний простір, а корвети — морський. Такі заходи планують здійснювати щонайменше до кінця року.

Ще менш оптимістичний прогноз зробив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він заявив, що наступні сім-вісім місяців можуть стати критичними для безпеки України та всієї Європи, оскільки, за його словами, Росія готується до серйозної ескалації.