Чому санкції не зупинили постачання електроніки для ракет Х-101

Корпорація «Тактическое ракетное вооружение» (КТРВ) — центральна ланка російського повітряного терору: на її підприємствах виробляють більшість високоточного ракетного озброєння повітряного базування, яким РФ б’є по цивільній та критичній інфраструктурі України. До номенклатури належать крилаті Х-101, надзвукові протикорабельні Х-22 та їхня модернізація Х-32, тактичні Х-59МК2, протирадіолокаційні Х-31, а також ракети квадратного перерізу Х-69 для внутрішніх відсіків Су-57.

Фото 1. Ракета Х-101, знищена над Україною

Facebook Командування Повітряних сил

Окрім ракет, підприємства КТРВ пов’язують із масовим випуском модулів планування та корекції (УМПК), які перетворюють радянські фугасні бомби на керовані боєприпаси. Попри грубе виконання, крила та блоки супутникової навігації дали армії РФ дешевий засіб ураження, яким компенсують дефіцит дорогих ракет.

КТРВ створено указом Путіна у січні 2002 року на базі підмосковного заводу та КБ «Звезда-Стрела» в Корольові. Нині корпорація об’єднує чотири десятки майданчиків і заводів зі штатом близько 60 тисяч працівників, серед яких МКБ «Радуга», МКБ «Вымпел», «НПО машиностроения» та ДНВП «Регион».

Як ми з’ясували, виробнича система КТРВ спирається не лише на імпортні технології, а й на клептократичну схему — ключові логістичні й фінансові ланцюжки контролює родина багаторічного керівника корпорації Боріса Обносова.

Фото 2. Боріс Обносов

ТАСС

Монополія та логістика

Головний вузол забезпечення конгломерату — АТ «ТРВ-Инжиниринг» (ОДРН — 5018205784), класичний приклад приватизації держпотоків. 2012 року Обносов зобов’язав усі заводи холдингу закуповувати виключно через ТОВ «Торговый дом «Звезда-Стрела», яке згодом перейменували на «ТРВ-Инжиниринг» і реорганізували в акціонерне товариство.

Після повномасштабного вторгнення «ТРВ-Инжиниринг» засекретило звітність, склад засновників і прибрало із сайту згадки про зв’язок із КТРВ. Утім, виручка стабільно зростала: 2,91 млрд руб. 2020-го, 3,39 млрд — 2021-го, а судові матеріали фіксують різке збільшення фінансування оборонного замовлення після 2022 року. Сьогодні структура замкнула на собі майже всі матеріальні потреби корпорації — від будпідрядів (ремонт корпусу №37 Смоленського авіазаводу) та спецсталі для бойових частин ракет на АТ «ГосНИИмаш» до критичної мікроелектроніки.

Оскільки КТРВ і «ТРВ-Инжиниринг» під санкціями Заходу, прямі закупівлі технологій стали неможливими. Щоб обійти бар’єри, «ТРВ-Инжиниринг» керує постачанням через мережу фірм-прокладок і дистриб’юторів другого-третього ешелонів, які буферизують зв’язок між міжнародними ринками та російськими заводами й довго залишалися поза увагою регуляторів.

Один із ключових постачальників — ТОВ «НПП Вариант Групп» (ОДРН — 9729210267). У червні 2024-го компанії уклали контракт на 5,71 млн дол. на постачання інерціальних модулів GNI11AY (IMU), які поєднують акселерометри й гіроскопи та дають змогу ракетам і дронам визначати траєкторію без GPS / ГЛОНАСС, що критично важливо в умовах радіоелектронної боротьби.

Модулі GNI11AY виробляє китайська Guanxingnav. Лише за 2024 рік «НПП Вариант Групп» ввезло до Росії компонентів на 7,3 млн дол., із яких 7,2 млн — продукція Guanxingnav; компанія також декларує постачання Analog Devices, Texas Instruments, Intel і Microchip. Навіть після обмежень окремих європейських країн фірма уникала блокуючих санкцій OFAC і зберігала доступ до транзакцій.

Коли специфікації не дають змоги замінити деталі азійськими аналогами, у хід іде паралельний імпорт автентичних західних мікросхем. За документами контрагента ТОВ «Микролаб-Айси» (ОДРН — 7722470777), для «ТРВ-Инжиниринг» постачали діоди й транзистори нідерландської Nexperia та мікросхеми американської Analog Devices (серії OP177GSZ, OP249GSZ) — загалом на суму понад 2,1 млн дол., разом із продукцією NXP Semiconductors (Нідерланди), Infineon Technologies (Німеччина), Harwin (Велика Британія) і TE Connectivity (США—Ірландія).

Аналогічну роль виконує ТОВ «Интегра», за якою — щонайменше 179 партій вантажів на близько 1,8 млн дол.: комутаційне обладнання, датчики тиску швейцарської Keller Druckmesstechnik AG, перетворювачі японської Nisshinbo Micro Devices, прилади й компоненти американських National Instruments й Qorvo.

Подвійні стандарти та корупція під маскою патріотизму

У російському ВПК простежується парадокс: держресурси для оборонного виробництва водночас живлять приватне збагачення осіб, пов’язаних із керівництвом підприємств. У випадку КТРВ фінансові потоки держзамовлення й бізнес-інтереси родини Обносова виявилися тісно переплетеними.

Ключовий елемент системи — структура власності АТ «ТРВ-Инжиниринг»: 20% акцій належали доньці Боріса Обносова Ользі Зоріковій.

Фото 3. Ольга Зорікова та її «хобі-прикриття»

Скриншот: «Новая газета»

Компанія була посередником у постачанні матеріалів для КТРВ, отримуючи агентську винагороду 12% від вартості угод — стабільний дохід, прямо прив’язаний до масштабів держзамовлення корпорації.

«ТРВ-Инжиниринг» не обмежувалася посередництвом: у 2012–2017 роках компанія отримала близько 12 млрд руб. виручки, причому майже половину — за прямими контрактами з КТРВ. Це показовий конфлікт інтересів: частку компанії тримала родичка керівника корпорації, яка водночас видавала їй значні замовлення.

Другий рівень моделі — трансформація цих коштів в активи поза Росією. Значну частину майна родини Обносова зосереджено в Чехії: чоловік Ольги Зорікової Ростіслав Зоріков розгорнув там діяльність з управління нерухомістю, отримав ПМП й акумулював портфель нерухомості вартістю понад 8 млн євро — багатоповерховий будинок у празькому Жижкові, пентхаус і низку квартир. Так доходи оборонного сектору РФ було конвертовано в активи в державі НАТО та ЄС.

Фото 4. Чотириповерховий особняк Зорікових у районі Жижков, Прага

The Insider.ru

Ситуація змінилася після розголосу: 2023 року чеська влада й громадськість звернули увагу на нерухомість і бізнес-структури Зорікових, після чого Прага заблокувала їхні активи — не лише нерухомість, а й корпоративні права, а щодо Ростіслава Зорікова застосували міграційні обмеження.

Усі чеські об’єкти залишаються під арештом. Автоматичної конфіскації немає, адже за законодавством ЄС потрібне окреме судове доведення злочину, але власники повністю втратили право розпоряджатися майном: продаж, переоформлення, застава чи оренда заблоковані на весь час санкцій.

Змінився й правовий статус родини в Європі: на тлі вуличних акцій біля їхнього празького помешкання посвідки на проживання анулювали, а дані фігурантів внесли до Шенгенської інформаційної системи (SIS), що забороняє в’їзд у весь Шенгенський простір. Самі Зорікови перебувають на території Росії.

Чеська сторона передала досьє Єврокомісії, ініціювавши внесення родичів Обносова до загального санкційного списку ЄС — це закриє для них фінансовий простір Євросоюзу. Сам Боріс Обносов уже під санкціями США, ЄС, Великої Британії, Канади, Японії й Австралії.

Замість висновків

Корупція в російському ВПК хронічна. Улітку 2024 року за привласнення понад 420 млн руб. Міноборони засудили давнього партнера родини Обносова, ексгендиректора таганрозького заводу «Звезда-Стрела» Владіміра Маслєнського. Його співпраця зі слідством призвела до арешту гендиректора «ТРВ-Инжиниринг» Міхаїла Колєснікова за виведення 40 млн руб. через фіктивні договори на металопрокат і купівлю будинку в Сочі.

Але ці переслідування зачіпають лише менеджерів середньої ланки. Сам Боріс Обносов понад два десятиліття очолює холдинг і входить до найближчого кола довіри Кремля, тому зловживання йому прощають через політичну лояльність.

Історія родини Обносова оголює подвійну мораль російського панівного класу: декларувати ворожнечу до Заходу й водночас виводити статки до європейських міст. Заблоковані активи в Празі чекають на правові рішення, які дадуть змогу спрямувати їх на відбудову України. Тому посилення санкційного тиску та вилучення російських активів у Європі — практика, яку варто масштабувати.

Цей матеріал підготовано в межах співпраці між аналітичним центром StateWatch і UNITED24 Media.