ШІ перехоплює до 95% ворожих дронів: український defense tech налічує понад 5000 розробок

Українська оборонна промисловість за роки великої війни змінилася кардинально. Як пише Nenka.info з посиланням на матеріал NV, інженери перейшли від екстреного виробництва FPV-дронів у невеликих майстернях до створення систем, де штучний інтелект дедалі більше бере на себе роботу оператора.

Серед найбільш незвичних розробок — турель із комп'ютерним зором, яка автоматично виявляє та знищує FPV-дрони, і магнітна система для наземного роботизованого комплексу, що провокує спрацювання мін ще до наближення самої машини.

Скільки розробок уже в системі

За даними державного оборонного кластера Brave1, у його системі зареєстровано понад 2500 компаній та більш ніж 5000 розробок. З них понад 500 виробників безпілотників, понад 300 команд у сфері РЕБ і радіоелектронної розвідки, понад 200 розробників наземних роботів і понад 200 команд, які працюють зі штучним інтелектом.

Окремими напрямами вже стали ракети, морські дрони та боєприпаси. Війна переходить у фазу, де вирішальними є автономність, швидкість реакції та мінімізація участі людини в найнебезпечніших операціях.

ШІ проти FPV: перехоплення на 95%

Невеликі ударні безпілотники стали одним із наймасовіших засобів ураження на фронті. Час між виявленням FPV і ударом часто вимірюється секундами, тож людина фізично не завжди встигає зреагувати. Тому частину циклу передають машині: автоматизовані турелі постійно контролюють сектор, знаходять малі рухомі цілі й наводять зброю.

У червні український оборонний сектор повідомив про успішні бойові випробування технології, яка автоматизує до 95% процесу перехоплення ударних безпілотників. Оператору вже не потрібно вручну вести дрон-перехоплювач від старту до контакту з ціллю. До кластера Brave1 вже входять понад 100 розробників дронів-перехоплювачів, а стратегічна співпраця з Повітряними силами охоплює так зване «мале ППО».

Роботи й «магнітний щуп» проти мін

Наземні роботизовані комплекси дедалі частіше використовують для доставки вантажів, евакуації поранених і вогневої підтримки. Але перед ними стоїть проблема мінних полів. Команда Trinity Robotics створила магнітне рішення: воно створює магнітне поле попереду платформи і провокує спрацювання мін із магнітними датчиками до того, як до них доїде сам робот.

Це не універсальний засіб розмінування, адже різні міни мають різні принципи спрацювання. Але навіть часткове зменшення ризику на мінованій ділянці для наземних роботів має велике значення.

Цифри зростання: 1300 зразків за рік

Лише у 2025 році Міністерство оборони допустило до експлуатації понад 1300 нових українських зразків озброєння та військової техніки — на 25% більше, ніж роком раніше. Найбільшу групу становили безпілотні авіаційні комплекси: понад 550 зразків. Ще понад 270 припало на боєприпаси.

У травні 2026 року Міноборони допустило до експлуатації 175 нових зразків, майже 93% з них створені українськими виробниками. Brave1 тим часом розширив фінансування: у липні визначили 53 технологічні пріоритети у дев'яти напрямках, а максимальний грант для окремої розробки збільшено до 8 млн грн. За перші три роки кластер профінансував майже 1000 грантів на суму понад 5,8 млрд грн.

Чому український досвід вивчає НАТО

Заступниця генерального секретаря НАТО Радміла Шекерінська ще в липні заявила, що Україна перетворилася з отримувача допомоги на «постачальника безпеки». Країни Альянсу та ЄС переймають український досвід, знання і технологічні рішення. Для цього в Польщі створили окремий центр JATEC, де українські військові та експерти разом із представниками НАТО систематизують уроки війни.

Головна зміна українського defense tech — це перехід до роботизованого та алгоритмічного поля бою. Людина визначає завдання, а дедалі більшу частину небезпечної роботи виконують машини: якщо дрон сам знаходить ціль, оператору не треба стояти біля кулемета під FPV, а якщо міну можна підірвати перед платформою — до неї не відправляють сапера.