До важкої зими готувалися, до такого - ні: як жити в системі безперервних повітряних тривог

Життя під час війни перейшло у нову реальність: лише за 27–30 серпня 2026 року в Києві пролунало 46 повітряних тривог, загальний стан небезпеки, оголошений кожного дня, перевищував половину доби. Ніч і день 31 серпня пройшли в тому ж режимі. Абсолютний рекорд - 13 тривог - припав на п’ятницю. Через перекриття окремих смуг на мостах фактично було паралізоване сполучення між лівим та правим берегом Дніпра, наземна гілка метро працювала короткими інтервалами, люди годинами стояли в автомобільних заторах та чергах на зупинках тролейбусів чи маршруток.

Довелось навіть на вищому рівні керівництва країни визнати - в колишньому режимі існування великих міст неможливе. Що пропонує влада і про що просять люди - в огляді Коротко про.

Як наказують поводитися під час тривог і що в реальності

«Повітряна тривога. Прямуйте до укриття та чекайте на відбій», - сповіщає застосунок «Київ цифровий». До цього ж зводяться і вказівки від Державної служби з надзвичайних ситуацій: негайно прямувати до найближчого укриття - не відкладати, бо жодні справи не важливіші за безпеку - перебувати в укритті до офіційного сигналу відбою. Іншого не дано, однак реальність не співпадає з настановами.

Про ситуацію з укриттями в Києві казано-переказано. За п’ять років війни столична влада не спромоглася встановити навіть найпростіші модульні наземні бетонні споруди, не кажучи про будівництво підземних. Сьогодні за укриття правлять звичайні підвали з відкритими комунікаціями в багатоквартирних будинках, паркінги на цокольних поверхах, підземні переходи. Коли в світлу пору доби тривоги тривали до години-півтори, хто хотів, міг перебитися цими хоча б умовними схованками. Простояти весь робочий день у підземному переході чи просидіти в паркінгу нереально. Тому в п’ятницю через зупинки наземного метро та затори люди мусили йти пішки через Дніпро і запізнювалися на роботу на дві-три години. А потім так само повертались додому.

У соцмережах пишуть, що в тривогу таксисти правили 2000 гривень за переправу з лівого берега на правий, а маршрутники, які підбирали людей на мостах, просили за послугу 200 гривень.

Більше пощастило працівникам офісних центрів, які мають власні укриття і живуть неподалік від роботи. Але й тут новий формат тривог вніс свої корективи.

- За внутрішнім протоколом під час сирени ми маємо спускатися в підвал. Там тісно, але трохи можна попрацювати на ноутбуці. З відбоєм я піднімаюся на свій третій поверх. Знову тривога - знову спускаємося. Коли так раз чи два на день, то терпимо. Але якщо 5  тривог протягом 8 робочих годин, то третина з них піде на те, щоб ходити по сходах, - каже Олеся, яка працює психологом у великій корпорації.

Найгостріше питання: як починати навчальний рік? Директорка Київської гімназії східних мов № 1 Оксана Проскура підрахувала, що в режимі «п’ятниця 27-е» уроки можуть початися не раніше 11.00, на навчання лишиться приблизно 15–20 хвилин, далі знову в укриття, далі - в кабінети, в укриття… Проміж цим усім треба якось втиснути харчування, яке має свій графік.

- І це не питання директорської винахідливості чи бажання працювати. Це реальність, у якій звичайний шкільний розклад просто перестає працювати, - доходить висновку Заслужений працівник освіти України.

Що каже столична влада

У Київській міській державній адміністрації планують, що перший тиждень навчального року школи розпочнуть в очно-дистанційному форматі.

- А далі все залежатиме від безпекової ситуації та можливостей конкретного закладу, - повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

За його словами, готується кілька сценаріїв, щоб кожна школа могла швидко адаптуватися до ситуації, а батьки - обрати доступний у межах запропонованих моделей формат. Наприклад, організувати в укритті очне навчання для молодших школярів, а для частини учнів середніх і старших класів передбачити можливість продовжувати онлайн-навчання під час тривоги.

- Це значить, що під час тривоги ми муситимемо відпускати старших дітей додому? А якщо дрони над головами літатимуть? Більшість батьків ще у вихідні писали в шкільних чатах, що треба переходити на дистанційне навчання. Коли тривога лунає щопівгодини, сама дорога до школи є небезпечною. До важкої зими ми готувалися, до такої ситуації - ні, зараз всі трохи розгублені, - поділася з нами одна із вчительок.

Щодо роботи наземної гілки метро, то в разі її зупинки столична влада обіцяє посилити перевезення іншими видами транспорту. Про це Громадському радіо розповіла речниця КМДА Катерина Поп. Чи вистачить того рухомого складу, зараз перевіряє «Київспецтранс».

Втім, якщо зважити на коментарі у соцмережах, то більшість містян просять відновити рух метро, бо влучання в рухомий потяг менш ймовірне, ніж в натовпи, що збираються біля станцій «Лівобережна» чи «Чернігівська», коли волають сирени.

- Логіка міської влади зрозуміла: якщо дрон попаде у поїзд, то відповідальність понесе чиновник, який дозволив рух. Якщо в юрбу людей, то ніхто не понесе, бо вони стоять тут із власної волі, - коментує адвокат Віктор Наумчук.

А хто буде винен, коли влучання відбудеться в умовний автобус, який перевозитиме людей під час зупинки метро? Питання відкрите.

Окремий алгоритм обіцяють розробити для дитячих садків та медичних закладів. Поки все йде, як велять чинні накази.

- Ми не можемо працювати, коли лунає тривога. Пропонуємо людям йти в наше укриття. Коли відбій - відновлюємо прийом. Але за безперервних тривог, звичайно, всіх не встигаємо оглянути і вислухати, - каже керівниця поліклініки в Подільському районі Києва.

Щодо масштабних змін в організації роботи столиці під час тривалих повітряних тривог, то Катерина Поп наголосила, що такі рішення  мають бути ухвалена на спеціальному засіданні Ради оборони Києва.

Що кажуть в уряді і про що просять люди

У суботу, 29 серпня, відбулась розширена нарада за участі  президента і представників його офісу, ДСНС, РНБО, міністра внутрішніх справ, мера Києва. Прем’єр-міністр Сергій Корецький доповів, що в масштабах держави готуються нові підходи до роботи підприємств, транспорту та інших об’єктів інфраструктури, логістики. Мають будуть переглянуті правила комендантської години в бік пом’якшення з ймовірністю скасування.  

Тим часом люди шукають свої варіанти виходу із ситуації, яка якщо не паралізує мегаполіс, то дуже ускладнить його життєдіяльність. У багатьох компаніях вже обговорюють повернення до дистанційної роботи.

- У нас таку пільгу дають на один день - у п’ятницю, - каже психолог Олеся. - Чому б не зробити навпаки: один офісний день, решта онлайн. Принаймні ті, кому обов’язково треба бути в офісі, матимуть більше простору для роботи в укритті.

Користувачі соцмереж пропонують поділити Київ та область на зони.

"Якщо "шахед" летить на Бровари, то це не значить, що мають закриватися магазини та банки на Теремках. У дронів є свої маршрути, їх можна передбачити", - прочитали ми в одному з коментарів.

Серед пропозицій - запровадити онлайн-прийоми у терапевтів і повернути право напряму звертатися до вузьких спеціалістів, минаючи сімейних лікарів. Низка цікавих пропозицій міститься в дописах фінансиста Олега Белінського. Зокрема, дати бізнесу право на службові перевезення співробітників спецтранспортом з правом проїзду через мости, впроваджувати  гнучку  погодинну та відрядну оплату праці без бюрократичних тисків за рваний графік. Максимум процесів, що їх здійснюють Пенсійний фонд, соціальні служби та ЦНАП, перевести в онлайн через особисті кабінети.

- Те, що роками вимагало фізичної присутності й стопорилося в чергах, має вирішуватися в кілька кліків, - впевнений підприємець.

Олег Белінський радить не тиснути на торгівлю та сферу послуг вимогами припиняти роботу під час тривог, віддаючи це рішення самому бізнесу, і залишати для непосвячених "в цифру" пенсіонерів кілька працюючих банківських відділень в спальних районах міст.

Життя не можна поставити на абсолютну паузу навіть в системі ризиків.