"Київ пахне Краматорськом" чи відсутністю рішень? Як росіяни виснажують столицю, а чиновники пропонують тікати

Росія, через безсилля на фронті, намагається перетворити життя у Києві на пекло. Від 26 серпня противник постійно атакує місто реактивними дронами: повітряні тривоги лунають у місті постійно з перервами на пів години-годину. Путін намагається виснажити Київ, ціль одна — щоб містяни панікували, боялися вийти на вулиці і виїжджали з міста. Ворог прагне зруйнувати місцеву економіку, саме тому завдаються удари по складах логістичних та торгових мереж.

Обстріли Києва: залякування замість конкретних дій

Цілі противника на п’ятий рік війни цілком зрозумілі, а от поведінка наших чиновників і можновладців не дуже. Замість конкретних дій та чітких роз’яснень з уст посадовців рефреном звучить: буде ще складніше — їдьте з Києва.

Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Україна має готуватися до повторення складної зими, оскільки війна дедалі більше охоплює цивільну інфраструктуру.

За його словами, такі атаки безпосередньо впливають на повсякденне життя українців.

«От в новинах уже було, що на трасі Харків-Полтава немає жодної заправки. Це ж впливає на якість життя в умовах війни. Безпосередньо впливає», — зазначив колишній глава МЗС.

Кулеба наголосив, що Україні доведеться адаптуватися до ситуації, за якої цивільна інфраструктура стає системною ціллю війни.

«І ми маємо просто до цього готуватись, що війна перейшла в такий тотальний характер, коли цивільна інфраструктура знищується цілеспрямовано, і нам в цьому жити», — заявив він.

До цього Кулеба вже закликав людей виїжджати з Києва і шукати місця в селах, щоб пережити важку зиму.

Високопосадовці різного рангу рефреном повторюють, що «люди мають готуватися», натомість українці вже втомлені цими попередженнями і залякуваннями, тому відверто питають у чиновників: а чому не готуєтесь ви? І до якого села виїжджати, щоб там не вибухали склади, як у селі Мила під Києвом? Чи за які кошти знімати житло на заході України, де ціни просто захмарні.

Нардепка Мар’яна Безугла написала на своїй сторінці у соціальній мережі: «Київ пахне Краматорськом». От не димом, не трояндами, не осінню, а саме Краматорськом. Що крім паніки і тривоги це дасть звичайним людям?

Найбільше депутатів парламентутривожить, як вони мають працювати за таких інтенсивних атак, мовляв, росіяни можуть вдарити по будівлі Верховної Ради.

Багато з народних обранців бідкаються з цього приводу, хоча у Києві достатня кількість підземних приміщень, де можна провести засідання, але без звичного для депутатів комфорту та пафосу. При гострій потребі можна провести засідання на одній зі станцій столичного метро, де звичайні люди, через відсутність укриттів, рятуються від російської балістики.

А от як працюватимуть школи, і де навчатимуться діти в умовах постійних обстрілів — чомусь традиційно нікого не цікавить.

Освітній колапс та перекладання відповідальності

П’ятий день поспіль Росія кошмарить Київ реактивними «Шахедами», і ці атаки безперервні. Люди стривожені і налякані, бо вони не можуть нормально користуватися метрополітеном, який зупиняють, не можуть вчасно доїхати на роботу, а найбільше їх лякає, що ніхто із міських чиновників не повідомляє їм, як у цих складних умовах працюватимуть столичні садочки, школи та інші навчальні заклади. Усі п’ять днів з мерії про це ні слова.

Тільки за день до першого вересня посадовці змогли заявити, що «перший тиждень навчального року школи планують розпочати в очно-дистанційному форматі». І у деяких школах вже готуються до лінійок.

«Водночас заклади освіти мають бути готові оперативно змінювати організацію навчання залежно від тривалості повітряних тривог і рівня загрози», — повідомили у КМДА.

Але від таких заяв людям ні холодно, ні жарко. І кияни у соціальних мережах відверто пишуть, що така відсутність конкретики просто жахає.

Профільний заступник голови КМДА Валентин Мондріївський розповідає, що 28 серпня в Києві повітряні тривоги тривали загалом 158 хвилин:

«Це майже 4 уроки із 6. Тому ми маємо бути готовими не лише до того, що під час тривоги діти спускаються в укриття, а й до того, що за певних умов навчальний процес потрібно буде організувати інакше», — каже посадовець.

За його словами, у місті визначили різні варіанти — від проведення занять в укриттях для молодших школярів до змішаного чи дистанційного навчання. Також розглядають можливість роботи у другу зміну.

«Кожна школа визначатиме оптимальну модель навчального процесу з урахуванням можливостей закладу, особливостей укриття та безпекової ситуації. Батьки зможуть обирати доступний формат у межах запропонованих школою моделей», — заявляють у КМДА.

Але найбільше у цьому дратує те, що місто знову перекладає усю відповідальність на директорів навчальних закладів. Саме вони відповідатимуть, якщо на шкільний двір під час урочистої лінійки впаде російський дрон.

Вчителі добре пам’ятають минулу зиму, коли керівники навчальних закладів ухвалювали рішення про дистанційне навчання, але вдома сиділи учні (деякі школи продовжували навчання навіть у холодних класах), а вчителі були змушені їхати в мороз до школи і звідти вести уроки. І нікого не обходить ні безпека вчителя, ні його здоров’я, «бо держава платить вам гроші і ви мусите», — казали директори.

А вчителі у свою чергу кажуть, що через повітряні атаки росіян їхня дорога на роботу розтягується на кілька годин. Така поїздка вчителя до школи перетворюється у багатогодинний квест, вже не кажучи, що за кожну поїздку у транспорті вчитель платить 30 гривень, а не 8 як раніше.

Запитання без відповідей: що кажуть у КМВА

Кияни справедливо зазначають, що через інтенсивність російських атак життя у столиці перетворилося на пекло. Тільки от їх більше вражає мовчання чиновників і відсутність конкретних дій аби протидіяти жорстоким намірам противника.

ТСН.ua поцікавився у Київській міській військовій адміністрації:

• Які заплановано зміни у роботі міського транспорту, а саме сполучення метрополітеном між лівим та правим берегами Києва?

• Який алгоритм дій розробляється для столичних лікарень та швидкої допомоги?

• Чому ніхто не пояснює людям, що тимчасова відсутність товарів у магазинах пов’язана з ворожими атаками, аби зупинити паніку?

• Що означає введення диференційованого оповіщення та які зміни плануються щодо комендантської години?

«Питання життєдіяльності міста в сьогоднішніх умовах активно обговорюється. Найближчим часом, прийняті рішення будуть опубліковані на офіційних джерелах», — відповіли на запит ТСН.ua у Київській міській військовій адміністрації.

Зібрали Раду оборони Києва

Пізніше мер Києва повідомив, що зібрано Раду оборони Києва і готується звернення до уряду щодо змін у безпекові протоколи.

Лише після цього будуть сформулювані окремі правила життєдіяльності міста в нинішніх умовах. Серед іншого планують переглянути разом з військовими порядок організації руху мостами Києва під час повітряних тривог.