Маршрут відомий, але "Шахеди" долітають: чому Україна не встигає збивати реактивні дрони РФ

Росія вже кілька днів поспіль атакує Київ реактивними "Шахедами", які летять одним і тим самим маршрутом — уздовж кордону з Білоруссю, — повідомив радник президента Сергій "Флеш" Бескрестнов. Зазначивши, що це не найкоротший маршрут, по-перше, а по-друге, він не змінюється, при цьому дрони тримаються максимально близько до кордону з Білоруссю. За версією "Флеша", дрони можуть використовувати для навігації мережу білоруських мобільних операторів. І водночас LTE-модеми "Шахедів" під час польоту працюють із базовими станціями білоруського зв’язку.

"Маршрут "Шахедів" — це ж не джунглі Амазонки. Там є дороги, і, звісно, наша ППО все це давно передбачила. Такий політ цілком очікуваний. Тому версія про те, що вони летять туди, бо там немає військових у повітрі, є досить сумнівною", — підкреслює Бескрестнов.

А причина в тому, що вони все ж долітають до Києва та його околиць, за словами радника, полягає в тому, що "передбачити та мати ресурси — це різні речі". Тобто, навіть знаючи маршрути, виникають проблеми з перехопленням реактивних літальних апаратів.

На думку військових, саме наші реактивні винищувачі зараз полюють на реактивні "Шахеди". Але асів, які вміють гарантовано знищувати ці реактивні цілі, небагато. А заглушити їх — велика проблема: у "Герані-5" супутникова навігація та зв’язок через LTE-модеми (не тільки МЕШ-модеми), тому заглушити їхній зв’язок — це проблема. Ну й уздовж кордону з Білоруссю білоруський мобільний зв’язок чудово працює.

Атака реактивних "Шахедів": питання щодо перехоплювачів вирішується, але повільно

Хоча, як раніше повідомив заступник генерального директора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби Анатолій Храпчинський, реактивні "Шахеди" — це нескладна ціль для перехоплення. Оскільки на озброєнні ЗСУ є ПЗРК з тепловим наведенням, до того ж це реактивний дрон, який залишає тепловий слід тощо.

"Якщо ж говорити про засоби протидії, то, звичайно, у цьому випадку мобільні вогневі групи проти таких цілей не є ефективними, якщо вони використовують кулемети Browning M2. Те саме можна сказати й про інші засоби. Однак будь-яка протиповітряна оборона формується за рахунок різних засобів перехоплення, що використовують розподілене перехоплення. Тобто аналіз цілі, характеристики, побудова траєкторії, і потім ми розуміємо, куди нам потрібно стріляти і чим стріляти", — пояснив Храпчинський.

А днями, під час спілкування з журналістами, міністр оборони України Євген Хмара зазначив, що Україна проводить випробування перехоплювачів для реактивних БПЛА. За словами Хмари, українські фахівці продовжують працювати над засобами протидії новому типу російських ударних безпілотників. Наступним етапом має стати вдосконалення вже наявних рішень та їх масштабування.

"Вже є чотири потенційні засоби перехоплення, які можуть збивати реактивні "Шахеди". З ними вже проведено польові випробування. Завдання — якомога швидше довести ці рішення до необхідного рівня та масштабувати виробництво до тисяч одиниць", — сказав він.

Потрібно збирати дрони-перехоплювачі та завдавати ударів по пускових установках у РФ

На території Білорусі встановлено ретранслятори, і дрони керуються безпосередньо — це перша проблема. А друга полягає в тому, що ми відстаємо у створенні засобів протидії дронам, вважає військовий експерт Олег Жданов. За його словами, це провал колишнього міністра оборони. Адже протягом року, який він пробув на цій посаді, надходила інформація про те, що Китай будує завод для виробництва реактивних двигунів. І всі чудово розуміли, куди ці двигуни підуть. І інформація про те, що у росіян ось-ось з’являться реактивні дрони, лунала постійно. А коли дрони реально з’явилися, виявилося, що ми не готові. І на сьогодні Україна може боротися з реактивними дронами двома засобами.

"По-перше — це авіація. Адже на висоті від п’яти до семи тисяч метрів вони можуть розвивати швидкість до восьмисот і більше кілометрів на годину. Відповідно, це збільшує дальність польоту майже удвічі, і на такій висоті вони економлять паливо. По суті, це той самий винищувач, тільки в мініатюрі. А найпотужніший кулемет "Гепард" має максимальну дальність стрільби до чотирьох кілометрів. А стрілецькі великокаліберні кулемети — до трьох кілометрів. Тому мобільні вогневі групи тут нічим не допоможуть. Тобто лише авіація здатна переслідувати дрони. А друге — це зенітно-ракетні комплекси. Ось ЗРК буде боротися. Ракета наздожене, бо швидкість ракети перевищує швидкість звуку. Але у нас є проблеми з ракетами проти IRIS-T, NASAMS та тих самих Patriot у версії PAT-2", — розповідає експерт Фокусу.

І, як зазначає експерт, нам тепер потрібно в екстреному порядку терміново запустити серійне виробництво тих зразків перехоплювачів, які пройшли випробування. І, здається, зараз це питання хочуть вирішити дуже швидко. Наскільки швидко це вдасться — сказати важко. Можливо, перші партії почнуть збирати на колінах, адже потреба в них велика.

"Не обов'язково, що на кожен їхній дрон припадатиме по одному дрону-перехоплювачу. Тобто стовідсоткового коефіцієнта ніхто не забезпечить. Але треба хоча б з малого починати. Та й у противника справи вже йдуть не так добре. Перші дві доби вони тримали дуже високий темп. А з третьої доби почали виснажуватися. Я так розумію, що у них кількість реактивних дронів теж не така велика. Вони почали запускати по два, по п’ять, а не десять-чотирнадцять, як це було у перші дві доби. Плюс почали додавати поршневі дрони. Тобто "Шахед/Герань-2" і "Shahed-136". І за уламками ми розуміємо, що дрони були зібрані в серпні. Тобто росіяни працюють "з ходу". Хоча це може тривати нескінченно довго, доки ми не завдамо удару по майданчиках запусків", — підкреслює Жданов.

Тому, на думку експерта, потрібно перенаправити наші дрони, які щоночі по триста-чотириста штук відлітають до Росії на склади, на пускові позиції російських дронів. А також завдати групового удару двома-трьома ракетами касетного типу по районах запуску дронів — це знищить їх за один раз. А зараз у мережі вже з’являються супутникові знімки, на яких видно, що в Курській та Брянській областях росіяни побудували цілий авіаційний комплекс і вже рік звідти запускають на нас дрони, зокрема й реактивні.

"Але чомусь ми досі не завдали туди жодного удару — ані дронами, ані ракетами Storm Shadow. А вони б нам зашкодили, адже це за п’ятдесят кілометрів від нашого кордону. Якщо відбиватися не виходить, то треба завдавати ударів по стартових позиціях. Шукати склади, які знаходяться в районі стартових позицій, і туди теж завдавати ударів. А поки що ми підлаштовуємося під життя, яке нам диктують росіяни. Наш новий прем’єр запропонував змінити графік роботи підприємств — пристосуватися до повітряних тривог. А у нас щодня знищують склади", — підкреслює експерт.

Як писав Фокус, Росія продовжує нарощувати виробництво ракет та ударних безпілотників і не має наміру зменшувати інтенсивність повітряних атак на Україну. Як повідомив заступник начальника ГУР Міноборони Вадим Скибицький, за основними типами ракетного озброєння російський ВПК наразі виконує місячні плани на 110–120%. При цьому план виробництва ударних БПЛА на серпень становить близько 11 тисяч одиниць.

Удари по Україні, зокрема по Києву, що стали частішими, — це частина загальної політичної гри Путіна, стверджує політичний експерт Вадим Денисенко.