«Пересидіти» погані часи. В Україні майже вдвічі більше випускників шкіл вступають у виш, ніж в ЄС

В Україні частка випускників шкіл, які одразу продовжують навчання у закладах вищої освіти, традиційно залишається значно вищою за середній показник Європейського Союзу. До повномасштабної війни студентами ставали близько 70% випускників. Про це йдеться у матеріалі «Главкома».

За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у 2021 році та протягом кількох попередніх років до вишів вступали 69-71% випускників шкіл. Після початку повномасштабної війни цей показник почав знижуватися: у 2022 році він становив 61%, а у 2024-му – 54%.

Президент Києво-Могилянської академії, колишній міністр освіти і науки Сергій Квіт звертає увагу на суттєву різницю між українськими та європейськими показниками.

«70% – це дуже багато. Європейський Союз декларує середню цифру – до 40%», – коментує президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.

За його словами, наприкінці минулого століття частка випускників, які обирали навчання у закладах вищої освіти, була значно меншою. Квіт посилається на слова колишнього декана факультету журналістики Київського університету ім. Шевченка Анатолія Москаленка, за якими в середньому студентами ставали близько 20% випускників як у СРСР, так і в західних країнах.

Квіт вважає, що велика кількість вступників в Україні пов'язана не лише з бажанням молоді здобути професію та відповідні знання. Однією з причин він називає ситуацію на ринку праці.

«Що означають наші 70%? Насамперед те, що вища освіта в Україні є соціальним проєктом, тобто молоді люди не так хочуть здобувати знання і уміння, як не можуть після школи знайти на ринку праці роботу з гідною зарплатою і тому «пересиджують» кілька років в університеті. Так само і зараз вища школа продовжує бути соціальним проєктом. Це – не про якість, – підкреслює президент «Могилянки». – Однак загальна картина не є чорно-білою. Насамперед тому, що під час повномасштабної війни ми зацікавлені в тому, щоб молоді люди вступали саме в українські університети, бо це означає, що вони пов’язують своє майбутнє з Україною. Тому, наполягаючи на продовженні реформування вищої освіти, ми маємо пам’ятати про необхідність втримувати цей баланс», – зауважи він.

Водночас в Україні залишається велика кількість закладів вищої освіти. За даними Міністерства освіти і науки, безпосередньо МОН підпорядковані 116 вишів. Крім них, існують заклади, підпорядковані іншим міністерствам та відомствам, а також комунальні й приватні установи. Загалом станом на 2024 рік в Україні налічувалося щонайменше 314 закладів вищої освіти.

Масове прагнення українців отримувати дипломи про вищу освіту почало формуватися ще наприкінці 1990-х років. Попит призвів до появи великої кількості приватних закладів, перетворення технікумів на інститути, а окремих інститутів – на університети та академії.

Пік розширення системи припав на 2000-ні роки. У 2007 році в закладах вищої освіти навчалося 2,8 млн студентів. Для порівняння, у дитячих садках тоді перебували 1,17 млн дітей. Якщо у 1991 році в Україні налічувалося 149 вишів, то на початок 2009/2010 навчального року Держкомстат нараховував 861 заклад, з яких 364 становили інститути, університети та академії.

Оптимізацію мережі почали ще за президентства Віктора Ющенка. Тодішній міністр освіти Іван Вакарчук розпочав скорочення частини закладів та запровадив зовнішнє незалежне оцінювання. Наступна масштабна хвиля змін розпочалася після 2014 року, коли Верховна Рада ухвалила новий закон про вищу освіту.

За час перебування Сергія Квіта на посаді міністра освіти і науки було оптимізовано близько сотні закладів із сумнівною спроможністю забезпечувати повноцінний освітній процес.

«Перше, що я зробив, це попросив список тих ЗВО, які мали не більше 200 студентів. І таких було немало. Я їм написав лист з проханням пояснити, як функціонує заклад, яка в нього фінансова модель, якщо в ньому навчається всього 200 студентів. Адже для такої кількості студентів неможливо організувати повноцінний освітній процес, – розповідає Квіт. – Переважна більшість таких закладів освіти відповіли в такому дусі: «До речі, ми давно вже хотіли повідомити міністерство, що маємо намір закриватися».

За оцінкою Квіта, і зараз мережа закладів вищої освіти залишається непропорційно великою щодо чисельності населення. Додатковою проблемою стали наслідки війни. З 2014 до 2024 року з тимчасово окупованих Росією територій було переміщено 44 заклади вищої освіти. Частина з них втратила матеріальну базу, викладачів та студентів.