РФ різко збільшила удари реактивними дронами: розкрито нову тактику ворога

Літні місяці 2024 року ознаменувалися значною зміною в повітряних атаках, оскільки російські війська почали інтенсивніше використовувати реактивні безпілотники. Ця нова стратегія, за словами начальника управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, стала помітною у липні, коли кількість реактивних дронів зросла вп'ятеро порівняно з червнем.

Київ залишається одним із головних напрямків цих ударів, що підтверджують останні події. Лише за чотири дні РФ застосувала понад 1500 безпілотних літальних апаратів, з яких близько 800 були реактивними. Ці літальні апарати, деякі з яких називають "Бандеролями" або ракето-дронами, мають параметри польоту, близькі до крилатих ракет, і можуть досягати швидкості 600 кілометрів на годину.

Основною проблемою для української протиповітряної оборони є висока швидкість цих БПЛА, яка може сягати близько 600 км/год, та їхня висота польоту до 5 кілометрів. Це ускладнює перехоплення для мобільних вогневих груп та переносних зенітно-ракетних комплексів, а також для деяких дронів-перехоплювачів, які не мають достатньої швидкості.

Україна протидіє цим загрозам, використовуючи зенітні ракетні комплекси малого радіуса дії та винищувальну авіацію. Загальний рівень знищення ворожих БПЛА залишається високим, досягаючи 88–90%, проте для реактивних цілей цей показник є нижчим. Крім того, українські фахівці знаходять на уламках збитих "Шахедів" маркування, нанесене лише за кілька тижнів до атаки, що свідчить про швидкі темпи виробництва.

Російські війська також змінили ритм повітряних атак. За словами генерала-лейтенанта Ігоря Романенка, ворог тепер комбінує нічні удари балістичними ракетами з хвилями реактивних дронів на світанку та використанням безпілотників вдень. Ця тактика розрахована на постійний тиск на українське військово-політичне керівництво та населення.

Попри те, що реактивні версії дронів дорожчі за звичайні, Росія продовжує нарощувати їх застосування. Цілі таких атак охоплюють логістичні центри, поштові термінали, об'єкти критичної інфраструктури та інші стратегічні об'єкти, що призводить до руйнувань та жертв серед мирного населення, як це сталося в Києві та інших регіонах України.

Заступник керівника Офісу президента Павло Паліса зазначив, що засоби нападу тимчасово випереджають засоби захисту. Це пояснює труднощі у перехопленні нових реактивних дронів, для яких найкращі результати у знешкодженні демонструють авіація, об'єктова ППО та ПЗРК.

З огляду на тенденцію, Юрій Ігнат спрогнозував, що статистика за серпень може зафіксувати ще більші обсяги використання швидкісної авіатехніки агресором. Наразі Україна відчуває дефіцит ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot, інших наземних систем ППО та авіаційних платформ, що ускладнює ефективний захист неба.

«Тобто це той місяць, коли противник суттєво нарощував застосування реактивних БпЛА, а також "Бандеролей", ракета-дрон, як його ще називають, тобто його параметри польоту близькі до крилатої ракети, 600 кілометрів на годину летить цей засіб», – повідомив Юрій Ігнат.

«Проблема для ППО полягає насамперед у швидкості та висоті польоту. Окремі реактивні апарати можуть розганятися приблизно до 600 км/год і летіти на висоті близько 5 км. Через це їх не завжди можуть дістати мобільні вогневі групи та ПЗРК, а частина дронів-перехоплювачів просто не має достатньої швидкості для переслідування таких цілей», — додав представник Повітряних сил ЗСУ.

Збільшення використання реактивних дронів Росією створює нові виклики для української оборони, вимагаючи постійного вдосконалення систем протиповітряної оборони та пошуку ефективних способів боротьби з цією загрозою. Ця тактика не лише підкреслює потребу в сучасних засобах захисту, але й акцентує на важливості міжнародної підтримки для забезпечення України необхідними ресурсами для захисту її неба. Світова спільнота уважно стежить за цією динамікою, розуміючи, що кожна повітряна атака має на меті не лише руйнування, але й підрив морального духу та стійкості.