Школи у метро й без свята: як розпочнеться 1 вересня в Україні та що кажуть батьки

В Україністартує новий навчальний рік, однак замість звичних урочистостей 1 вересня на дітей та батьків чекають суворі безпекові обмеження. Українців закликають відмовитися від масових лінійок, а самі школи готуються працювати за різними форматами — від уроків в укриттях до дистанційного формату навчання.

Як розпочнеться освітній процес у закладах освіти України 1 вересня — читайте у матеріалі ТСН.ua.

Скільки учнів піде до школи 1 вересня 2026 року

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 847 від 1 липня 2026 року, навчання закладах середньої освіти у 2026/2027 навчальному році розпочнеться 1 вересня 2026 року і триватиме до 30 червня 2027 року.

На початку серпня у Міністерстві освіти та науки України (МОН) повідомляли, що на початку навчального року працюватимуть 25 242 навчальні заклади:

• дитсадки — 9 301 очно, 1 210 дистанційно та 1 111 у змішаному форматі;

• школи: 8 424 очно, 1 306 дистанційно та 2 211 у змішаному форматі.

Також очікується, що до перших класів підуть 243,3 тисячі дітей.

За даними МОН, на початок нового навчального року укриття облаштовано у 11 375 школах, що дає змогу охопити ними приблизно 80% дітей. Водночас триває будівництво та ремонт ще 113 укриттів. У закладах дошкільної освіти укриттями охоплено 82% дітей, також реалізується будівництво 18 підземних садочків за кошти державної субвенції.

Як працюватимуть школи Києва від 1 вересня на тлі атак РФ

Навчальний рік у школах Києва розпочнеться в змішаному форматі (очно-дистанційному). За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, підсумкову модель роботи кожна школа обирає самостійно, враховуючи власні можливості, місткість укриття та загальну безпекову ситуацію. Батьки при цьому зможуть обрати найзручніший варіант із запропонованих навчальним закладом.

Для забезпечення безпеки та безперервності уроків розглядаються різні сценарії: від проведення занять у сховищах (насамперед для молодших класів) до запровадження другої зміни. У разі загострення ситуації чи рішень міської влади окремі школи або весь процес у місті можуть оперативно перевести на дистанційку.

Напередодні стартів занять заклади мають остаточно перевірити стан укриттів, оновити схеми евакуації та провести безпекові тренування з дітьми.

Водночас через нещодавні обстріли столиці деякі будівлі зазнали руйнувань. Зокрема, у Шевченківському районі постраждали два заклади освіти, а приміщення однієї з гімназій через значні пошкодження не встигнуть відновити до 1 вересня.

Як працюватимуть заклади освіти в українських містах від 1 вересня

Підхід до організації нового навчального процесу залежить від безпекової ситуації в кожному регіоні. Очне навчання залишається пріоритетом, однак у прифронтових і прикордонних областях (зокрема на Харківщині, Сумщині, Запоріжжі, Херсонщині та Миколаївщині) освітній процес може проходити виключно дистанційно.

Водночас у більш безпечних регіонах (західних та центральних областях України) школи працюватимуть у звичайному або змішаному режимі з можливістю оперативного переведення на онлайн у разі загрози. Головна вимога до всіх закладів — наявність укриття, здатного вмістити всіх присутніх учнів та працівників.

Свято 1 вересня МОН радить проводити лише за умови мінімального ризику, який визначено на спеціальному дашборді.

Закладам рекомендують відмовитися від традиційних масових лінійок на користь проведення заходів в укриттях, тематичних уроків у кабінетах або розділення святкувань окремо для першокласників і випускників. При цьому кількість учасників не повинна перевищувати місткість сховища, а в разі повітряної тривоги захід має негайно припинятися.

Що відомо про 1 вересня у прифронтових містах

У Запорізькій обласній військовій адміністрації розповіли, що у новому навчальному році освітні послуги надаватимуть 438 закладів освіти. Для кожного з них уже визначено формат організації освітнього процесу.

• дошкільна освіта: 121 заклад працюватиме у змішаному форматі;

• загальна середня освіта: 137 закладів — дистанційно; 154 заклади — у змішаному форматі.

Головний орієнтир — безпека дітей та якість знань, тому кожна школа самостійно визначатиме розклад і кількість змін залежно від ситуації та розміру укриття.

Також в області очікують близько 4,5 тисячі першокласників. У новому навчальному році 17 закладів професійної (професійно-технічної) освіти надаватимуть освітні послуги у змішаному форматі.

Серед закладів вищої освіти шість працюватимуть у змішаному режимі, ще три — у дистанційному.

Як розповіла у коментарі для Радіо.Свобода виконувачка обов’язків міського голови Запоріжжя Регіна Харченко приблизно до 40 тисяч учнів мають прийти до школи із початком вересня. За даними Запорізької обласної військової адміністрації, до першого класу мають піти

Скільки дітей відвідуватимуть запорізькі школи у новому навчальному році, наразі невідомо.

«40 тисяч дітей мають прийти до запорізьких шкіл. Ми розуміємо, що якась частина учнів, можливо, буде деякий час дистанційно, причому дистанційно з дуже різних причин. Хтось буде фактично у місті, але батьки говоритимуть, нам безпечніше, щоб дитина була тут, тому що ми живемо в приватному секторі, у нас є підвал. А хтось дистанційно, тому що виїхав із міста на якийсь період часу. Або дистанційно, тому що взагалі ухвалив для себе рішення виїхати із Запоріжжя. Це літо було дуже складне, із великою кількістю обстрілів. 1 вересня дасть нам той показник цифр, коли ми зможемо сказати теоретично, яка частина людей ухвалила для себе рішення виїхати», — зазначила очільниця Запоріжжя Регіна Харченко.

За даними Харківського міського департаменту освіти від 1 вересня навчання у Хакрові відбуватиметься виключно в укриттях та на підземних локаціях, повідомляє Радіо.Свобода. Загалом задіють 24 майданчики, серед яких класи на станціях метро, облаштовані шкільні сховища та спеціально збудовані підземні школи.

Як повідомляв 21 серпня в етері телемарафону мер Харкова Ігор Терехов до початку навчального року планують відкрити ще одну підземну школу у Немишлянському районі на 1200 місць, де зараз завершують благоустрій, а також додаткові класи у навчальних просторах, які облаштовані у метро.

У департаменті освіти Харківської міської ради зазачають, що із 98 тисяч харківських школярів комбінований формат навчання охопить понад 28 тисяч дітей. Більшість із них вчитимуться у підземних школах (18,4 тисячі), ще частина — у метрошколі (шість тисяч) та укриттях закладів освіти (3,8 тисячі) навчальних закладів.

Інформацію про формат роботи шкіл у Сумах та Сумській громаді наразі не розголошують. Деталі навчального процесу не розкривають задля безпеки учнів та освітян.

Освітня омбудсменка закликає відмовитися від масових лінійок 1 вересня

Традиційні лінійки та масові заходи на 1 вересня наражають дітей на зайву небезпеку через ризик російських обстрілів, наголосила освітня омбудсменка Надія Лещик. На своїй сторінці у Facebook вона закликала директорів шкіл відмовитися від гучних святкувань не лише на День знань, а й протягом усього навчального року.

«Масові скупчення людей створюють додаткові ризики, адже в разі оголошення сигналу „Повітряна тривога“ забезпечити швидку та безпечну евакуацію великої кількості дітей на відкритій території вкрай складно», — наголосила вона.

Замість урочистих шикувань омбудсменка радить зосередитися на безпекових інструктажах, перевірці укриттів та психологічній адаптації учнів, щоб зробити старт навчання максимально спокійним і захищеним.

«Безпека дитини — це спільна відповідальність. Давайте зробимо так, щоб 1 вересня запам’ятався учням та батькам безпекою, турботою, спокоєм та впевненістю у власному захисті», — зазначила освітня омбудсменка.

Реакція українців у соцмережах

Заклик освітньої омбудсменки Надії Лещик скасувати масові лінійки на 1 вересня викликав бурхливу хвилю обговорень у мережі. У коментарях під дописом посадовиці батьки та освітяни розбилися на два табори: одні вимагають від влади жорсткої заборони замість рекомендацій, а інші обурюються, що подібні заяви лунають усього за кілька днів до свята, коли підготовка вже на фінішній прямій.

Чимало дописувачів звертають увагу на те, що такі поради з’явилися занадто пізно, адже школи та родини вже витратили кошти й сили на організацію заходів.

«Сьогодні ввечері була репетиція. Вся школа готується, все місто готується. Все закуплено, підготовлено, оплачено, замовлено. Такі пропозиції потрібно вносити хоча б у червні, а не за 2 дні до свята», — обурюється мати учениць.

Частина українців вважає, що закликати до скасування замало, і вимагає чіткого наказу від профільних органів, аби не перекладати відповідальність на адміністрації шкіл.

«Та не радьте! ЗАБОРОНІТЬ! Наказом, категоричним розпорядженням, із приписом, під підпис. Оті всі рекомендації ніхто не сприймає… Не наражайте дітей, учителів на небезпеку», — закликають у коментарях.

Водночас користувачі вказують на суперечливість безпекової логіки, адже скупчення дітей у кабінетах чи під час евакуації до укриття не меншає.

«Чесно, мені не зовсім зрозуміла подібна логіка рішень: збирати окремі класи в подвірʼї школи — не можна, збирати цю ж кількість дітей в аудиторіях — можна. У випадку повітряної тривоги така сама кількість учнів рухається до укриття що з вулиці, що з кабінетів», — зазначає один із дописувачів.

Разом із тим частина батьків повністю підтримує відмову від радянських традицій, наголошуючи, що тривалі урочистості під час війни є недоречними та ризикованими, а рішення щодо форматів мають ухвалювати місцеві військові адміністрації, виходячи з реальної ситуації в кожній громаді.

Також в українському сегменті Threads користувачі діляться ситуацією із урочистостями на 1 вересня у столичних школах. Чимало батьків розповідають, що навчання відбуватиметься онлайн, хоча є навчальні заклади де воно буде офлайн.