Тимчасово головний: у США розкрили деталі перехідного «літаючого Білого дому» Air Force One для президента

У США завершили модернізацію, льотні випробування та провели презентацію так званого «проміжного» президентського літака — VC-25B Bridge.

Як йдеться у заяві командування Повітряними силами США, у Президентську авіагрупу на об’єднаній авіабазі «Ендрюс» офіційно передано новий літак VC-25B Bridge — тимчасову машину, яка має стати своєрідним мостом між нинішніми президентськими лайнерами та повноцінними VC-25B нового покоління.

При цьому репортери американського телерадіомовника NBC News нагадали, що розкішний Boeing 747 вартістю близько $400 млн американській стороні передало керіництво Катару. Більше того, опитані журналістами авіаексперти оцінюють модернізацію даної платформи, включно з установленням систем безпеки та спеціального обладнання, у понад один мільярд доларів.

14 травня 2025 року повідомлялось, що Трамп планує прийняти від Катару розкішний літак Boeing 747-8і для тимчасового використання як Air Force One. Однак це викликало дискусії щодо законності, етики та безпеки такого кроку. 21 травня 2025 із матеріалу впливового часопису The New York Times стало відомо, що США офіційно отримали літак від Катару.

«Захист головнокомандувача — наш найвищий пріоритет. Із самого початку ми оцінювали всі вимоги, щоб прискорити постачання, не жертвуючи при цьому якістю, безпекою чи надійністю», — заявив міністр Повітряних сил США Трой Мейнк.

За інформацією видання Aeroflap програма включала не лише сам літак, а й масштабну підготовку, щоб гарантувати працездатність всього обладнання з першого польоту. Екіпажі та команди технічного обслуговування розпочали тренування за кілька місяців до початку програми, використовуючи Boeing 747-8F від Atlas Air, а пізніше — 747-8i, придбаний у Lufthansa. Повнорозмірний макет також дозволив на ранньому етапі ознайомитися з внутрішнім пристроєм літака, а логістичний ланцюжок був структурований для підтримки операцій.

Нова президентська машина побудована на базі Boeing 747-8і — останньої та найдосконалішої версії легендарного «Джамбо Джета». Порівняно з нинішніми VC-25A новий літак помітно більший.

Він отримав збільшену дальність польоту, сучасніші двигуни та покращену паливну ефективність. Крім того, Boeing 747-8і здатний виконувати перельоти на міжконтинентальні відстані з меншою кількістю проміжних посадок. За заявами представників американської адміністрації, новий літак зможе літати далі і швидше за своїх попередників, зберігаючи при цьому всі ключові можливості президентського повітряного транспорту.

Однією з найпомітніших змін стала нова схема забарвлення. З початку 1960-х років президентські літаки США використали знамениту біло-блакитну ліврею, розроблену промисловим дизайнером Раймондом Лоуї для адміністрації Джона Кеннеді.

VC-25B Bridge отримав зовсім інший зовнішній вигляд. Тепер літак пофарбований у поєднання червоного, білого, темно-синього та золотого кольорів. Нова схема помітно відрізняється від класичного дизайну, який асоціювався десятиліттями з Air Force One.

Для авіаційних ентузіастів це стало одним із обговорюваних аспектів нового літака.

Торкаючись технічних деталей нового Air Force One експерти брюссельського центру ОВТ зазначили, що базовий планер, Boeing 747-8 Intercontinental, пропонує розміри та запас електричного зростання, необхідні для президентських авіаперевезень.

VC-25B має довжину 250,2 фута (76,2 м), розмах крил 224,5 фута (67,3 м), максимальну злітну масу 987 000 фунтів (427 898 кг), чотири турбовентиляторні двигуни GEnx-2B з тягою 66 500 фунтів (29 190 кг) кожен, швидкість близько 660 миль/год (1099 км/год) та орієнтовну дальність польоту 8 900 миль (14 890 км).

Порівняно з VC-25A, який використовує старіший планер 747-200B, більша конструкція 747-8і надає Повітряним силам більший об’єм, вантажопідйомність та дальність розміщення комунікаційного обладнання, робочих зон персоналу, запасних частин, обладнання безпеки та систем підтримки місій.

Літак не має звичайного озброєння. Він не несе ракети класу «повітря-повітря», гармати, бомби чи зброю дистанційного керування, оскільки його завдання не полягає в участі у бойових діях. Його захисні можливості побудовані навколо оборонних систем, захищеного зв’язку, військової авіоніки, резервування та операційних процедур, а не наступальної вогневої потужності.

Публічні записи містять конкретні категорії, але не класифіковані підсистеми: модифікації літака 747-8і включають модернізацію електроживлення, подвійні допоміжні силові установки, що використовуються в польоті, систему зв’язку для виконання завдань, військову авіоніку, систему самооборони, автономну посадку та висадку з літака, а також автономне завантаження багажу.

Публічно не ідентифікуються датчики попередження про ракети, диспенсери контрзаходів, методи електронного захисту або архітектура шифрування зв’язку, що відповідає чутливості президентських повітряних перевезень.

З тактичної точки зору, система самооборони є найбільш актуальною під час злету, посадки, вильоту та переміщення через регіони, де переносні зенітно-ракетні комплекси, дрони, електронні перешкоди або вороже спостереження можуть вплинути на безпеку польоту літака.

Президентський літак не може покладатися на маневреність так, як винищувач чи бойовий літак. Його живучість залежить від уникнення загроз, планування маршруту, підготовки розвідувальних даних, координації супроводу та безпеки, посиленого зв’язку, контрзаходів та здатності діяти з вибраних аеродромів з мінімальною зовнішньою залежністю.

Тому подвійні допоміжні силові установки та модернізація електроживлення не є незначними інженерними деталями. Вони підтримують системи місії, навантаження зв’язку, резервування та незалежність борту, якщо наземне живлення недоступне, ненадійне або вважається небезпечним. У цій категорії літаків стійкість часто залежить від потужності, зв’язку та резервування системи більше, ніж від наявності зброї.

Оперативний ефект даного проєкту є конкретним: Сполучені Штати отримують ще один безпечний далекобійний президентський літак у той час, коли існуючий парк VC-25A старий, запланований графік заміни нестабільний, а мобільність вищого керівництва піддається більш складним ризикам протиповітряної оборони, кібербезпеки та радіоелектронної війни.

Літак VC-25B Bridge не змінює баланс повітряних сил, але зменшує специфічну вразливість національного командування, додаючи потужності, стійкість зв’язку та резервування місії. Ключовий момент у тому, що цінність літака полягає в безперервності прийняття рішень під тиском, а не у видимому озброєнні чи зовнішньому дизайні.