Удари по складах на Київщині: чи буде дефіцит продуктів та стрибок цін у супермаркетах

За одну добу 31 серпня на Київщині ворожих ударів зазнали склади трьох великих торговельних мереж - Varus, "АТБ" та "Аврора".

Про що йдеться у матеріалі:

• Навіщо РФ цілеспрямовано атакує склади ритейлерів
• Чи загрожує киянам дефіцит основних продуктів
• Як руйнування логістики вплине на ціни
• Яка ситуація зараз із магазинами "АТБ"

Російські війська перейшли до нової тактики цілеспрямованого економічного та психологічного тиску на столицю України. Останніми днями головним вектором масованих атак дронами на Київщину стало свідоме знищення цивільної інфраструктури - складських комплексів, розподільчих центрів та великих логістичних вузлів провідних торговельних мереж.

У зв’язку з повторними влучаннями по об'єктах ритейлу питання, чи витримає столиця серію ударів по своїй продовольчій безпеці та чи загрожує киянам дефіцит товарів, перестало бути гіпотетичним. Видання Главред зібрало головне про масштабні повітряні атаки, їх наслідки для логістики та оцінки експертів щодо майбутнього українського ритейлу.

Масовані удари реактивними дронами: нова тактика та цілі ворога

У ніч та вдень 31 серпня Київщина опинилася під масованим ударом російських безпілотників. Як повідомив у телемарафоні начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, ворог суттєво змінив тактику, наростивши використання швидкісних реактивних БПЛА та дронів типу "Бандероль".

За крайні 4 доби росіяни запустили понад 1,5 тис. БПЛА, з яких близько 800 - реактивні. Ігнат нагадав, що росіяни наростили використання реактивних БПЛА в липні – тоді було в 5 разів більше їх запущено у порівнянні з червнем, а за підсумками серпня їх кількість може ще зрости.

Також збільшилася кількість застосування "Бандеролей", які летять на швидкості до 600 км/год. Збивати їх складніше, тому по них відпрацьовують зенітні ракетні комплекси малого радіусу дії та авіація з ракетами класу "повітря – повітря".

Представник Повітряних сил наголосив, що загальний показник збиття безпілотників є досить високим - 88–90%, а щодо реактивних БПЛА він нижчий через їх високу швидкість. Знайдені уламки свідчать, що "Шахеди" були вироблені буквально два тижні тому. За словами Ігната, російські атаки спрямовані не лише на психологічний тиск на мешканців столиці, а й мають чітку ціль - "логістичні і торгові центри, поштові термінали, об'єкти критичної інфраструктури та інші стратегічні об'єкти".

Три мережі втратили склади на Київщині за одну добу

Внаслідок ударів ворога значних руйнувань зазнали складські приміщення одразу трьох великих торговельних мереж у різних районах області. За даними Київської ОВА, через ранкову атаку поранення отримали восьмеро людей:

"Ворог продовжує атакувати цивільні об’єкти. У Броварському районі пошкоджені складські приміщення та заклад торгівлі. У Бориспільському районі – три складські приміщення та багатоквартирний будинок. Росія вкотре б’є по цивільній інфраструктурі та мирних людях. Працюємо над ліквідацією наслідків атаки", - повідомляв зранку очільник Київської ОДА Тимур Ткаченко.

За даними Асоціації ритейлерів України (RAU), у селищі Погреби Броварського району під удар потрапили склади мережі "АТБ". Удень 31 серпня в Бучанському районі внаслідок влучання виникла масштабна пожежа на складах мережі "Аврора". Через задимлення КМДА закликала киян зачиняти вікна та менше бувати на вулиці.

Співзасновник мережі "Аврора" Тарас Панасенко підтвердив втрату об'єкта:

"Найважливіше, що ніхто із наших співробітників не постраждав, всі наші колеги перебували в укритті. Щодо інших наслідків атаки зможемо говорити пізніше".

Для мережі Varus це був вже другий удар по логістиці в регіоні. У пресслужбі компанії повідомили:

"Знову було атаковано склад Varus у Київській області. Атака завдала значних збитків: було пошкоджено та знищено велику кількість наших товарів. Через це найближчим часом можливі затримки з поставками та тимчасова відсутність окремих позицій на полицях наших магазинів".

У компанії запевнили, що всі магазини працюють у звичному режимі, а також висловили підтримку колегам:

"Водночас щиро співчуваємо нашим партнерам, чиї товари зберігалися на складських майданчиках поруч із нами та також постраждали внаслідок атаки".

Чи загрожує столиці дефіцит продуктів: оцінка економістів

Незважаючи на серйозність втрат у логістиці, експерти заспокоюють, що загроза масового закриття супермаркетів чи тотального дефіциту товарів у Києві є перебільшеною.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі Телеграфу наголошує, що "жодного закритого магазину ви не побачите". За його словами, 40-45% місячного продовольчого кошика українців формується на сільськогосподарських ринках та у невеликих магазинах біля дому.

"Дефіциту продуктів в Україні немає. Якщо чогось немає в супермаркеті, воно все є на сільськогосподарському ринку або в маленькому магазинчику неподалік", - каже Пендзин.

Економіст підкреслює, що удари поки що носять локальний характер і стосуються переважно Києва, тоді як на заході країни склади працюють без змін. Тим не менш, Пендзин критикує ритейлерів за повільну децентралізацію:

"Ритейл тихенько собі жив, ніби це його не стосується. Набудували величезну кількість великих дахів логістичних центрів біля кожного обласного центру, і лише тепер вдарили по ритейлу".

Ризики для бізнесу та ціновий прогноз: чи чекати подорожчання

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Олексій Мовчан у коментарі Телеграфу оцінив ситуацію більш обережно. Він вважає, що Україна як чистий експортер продовольства повністю забезпечить себе базовими продуктами, однак з імпортом (охолоджена риба, екзотичні фрукти) можуть виникнути складнощі.

"Закритися можуть насамперед найменші мережі, яким найважче. Але якщо великі мережі жорстко залежать від власних або чужих розподільних центрів, вони теж під ризиком", - застерігає Мовчан.

Найбільшим критичним фактором нардеп називає знищення спеціалізованих складів:

"Це може вплинути на ціни, бо холодні склади доведеться орендувати, і на них виникне дефіцит. Це просто підніме ціну товару", - пояснює Мовчан.

Водночас стримуючим фактором для росту цін залишається висока конкуренція на ринку. За словами Олега Пендзина, мережі не наважаться масово перекладати збитки на покупців:

"Вони прекрасно розуміють: піднімуть ціни, і від них завтра піде останній покупець. Тому вони не можуть підняти ціни, хоча дуже хотіли б перекласти видатки на споживача".

Як перебудовується ритейл та чого очікувати споживачам

Наразі жодна з великих мереж не заявляла про намір згортати роботу. В "АТБ", наразі зазначають, що мережа працює у звичному режимі, а точкова відсутність товарів пов'язана із тимчасовим оновленням лімітів продажу та підвищеним попитом, а не браком продукції.

Головним викликом для ритейлу стане швидкість розосередження товарних запасів та перенесення їх на дрібніші майданчики. Якщо удари по хабах продовжуватимуться, компаніям доведеться оперативно змінювати схеми постачання. Для звичайних киян це означатиме лише можливу тимчасову зміну асортименту або необхідність час від часу купувати окремі товари на ринках чи в альтернативних мережах.