Вибухи у Милій під Києвом: що розповідають жителі села, де детонація пошкодила близько 300 будинків

Жителі села Мила та сусідніх населених пунктів Бучанського району досі діляться спогадами про пекельну ніч, коли внаслідок ворожої атаки та подальшої детонації було пошкоджено близько 300 об'єктів. За офіційними цифрами – 38 загиблих і понад пів сотні поранених. Історії тих, хто вирвався з епіцентру катастрофи, зібрав «Главком».

«Діти писали повідомлення, що люблять нас»

Родина Надії Євстратовської живе в Милі майже десять років і навіть не здогадувалася про небезпечне сусідство зі складами за власним парканом. Коли розпочалася детонація, батьки опинилися в пастці на заблокованій трасі, а діти залишилися вдома з нянею.

«28.08 – з 20:30 і майже до 12 ночі – наші діти пройшли пекло! Без мами і тата поруч! Дивом поруч була наша неймовірна няня. Не знаю, якби не вона і її молитви. Діти писали повідомлення, що люблять нас, поки ми намагалися дістатися додому. В критичний момент вони вибігли на вулицю, під час детонації, в гараж, бо син думав, що горить дах і впаде на них. Звʼязок зникав… Ось ця страшна безвихідь. Коли ти ніяк і нічим не можеш зарадити, накрити собою, затулити їм вуха…», – згадує той страшний день Надія Євстратовська.

Жінка розповіла, що дітей з небезпечної зони через ліс вивів друг родини Максим Тужилін разом із небайдужими чоловіками. Вони врятувалися, але поруч були ті, хто шансу не мав.

«Бабусі і дідусі, які нерухомі горіли на другому поверсі будинку для літніх людей – не мали жодного шансу. Реальні цифри нам ще не відомі, але навряд це 38 людей! Моїх дітей евакуювали… А я хочу справедливого покарання винним, а не замовчування!!! І відшкодування збитків!!! Ми і наші сусіди постраждали не від ракети агресора, а від недбалості», – пише Євстратовська.

На підтвердження пережитого жаху жителька села Мила опублікувала фото білих шкарпеток Nike свого сина Артура – після втечі з палаючого дому вони стали абсолютно чорними від гару.

«Все як у якомусь фільмі, тільки не в кіно»

Економічний експерт Віталій Кузьмін опинився в самому епіцентрі катастрофи, адже вибух стався просто на його вулиці:

«Два дні минуло. Це було пекло. Мій будинок фактично був в епіцентрі, а сам вибух стався на моїй вулиці. У будинку були малі діти. Потім операція порятунку, вибухи, пожежа – все як у якомусь фільмі, тільки, на жаль, не в кіно. Поки що більше писати не хочеться…», – написав Кузьмін.

«Десять років життя, які згоріли за одну ніч»

Підприємець та громадський діяч Владислав Смірнов поділився історією родини Руслани та Олександра Сидоренків. Родина, яка виховує двох дітей, 10 років власноруч зводила дім, відмовляючи собі в усьому, аби створити безпечну фортецю, яка за лічені хвилини перетворилася на згарище.

«Ці кадри – справжня історія сім’ї Руслана Сидоренко. Це близькі мені люди… Їм життєво важливо, щоб за стерильними урядовими звітами про «пошкоджені домоволодіння» суспільство нарешті побачило реальний масштаб руйнувань, людського горя та неприпустимої недбалості, яка призвела до цієї катастрофи», – пише підприємець.

Рятуючись під звуки безперервних розривів, родина виривалася на пошкодженому вибухом авто через суцільний дим і вогонь.

«Вибуховою хвилею лобове скло авто вм'яло всередину і розтрощило на дрібні друзки. Видимість була нульовою. Їхати доводилося практично наосліп, по понівеченій дорозі, кожної секунди ризикуючи потрапити під нову хвилю детонації. Залишатися біля будинку означало вірну смерть. Вони вирвалися звідти живими. Це справжнє диво. Але з настанням ранку прийшло усвідомлення іншої, тихої трагедії. Дому більше немає», – розповів Смірнов.

Чоловік наголошує, що трагедія в Милі – це системний збій, адже менше двох місяців тому аналогічна детонація сталася у Вишневому.

«Це Вишневе 2.0… Якщо після першої трагедії не був негайно проведений аудит усіх аналогічних складів, якщо небезпечні запаси не були розосереджені, якщо влада знала про ризик і не усунула його – відповідальність має йти нагору по всьому ланцюгу ухвалення рішень», – наголошує Смірнов.

Поки родинам потрібна оперативно допомога, державна система демонструє звичну повільність. За словами Владислава, сусідка Руслани, Ірина Яремчук, намагалася знайти у штабі ДСНС скотч і плівку, щоб закрити розбитий дах від дощу, але її відправили в сільраду Дмитрівки писати офіційні заяви: «У цій деталі – вся суть державної машини. Вона блискавично знаหาдить громадянина, коли треба стягнути податок чи виписати штраф. Але коли громадянин за п'ять хвилин втрачає все через те, що хтось не переніс склад, система миттєво обростає комісіями, актами та бюджетними циклами очікування».

Громадський діяч пояснив, чому він пише про трагедію у селі Мила. «Я публікую їхню історію, бо не маю морального права мовчати. Ця сім'я не хоче виставляти своє горе напоказ, але вони хочуть, щоб влада прокинулася. Щоб безпека людей стала дією, а не темою для обговорення постфактум. Щоб ніхто інший більше не саджав своїх дітей у понівечене скло машини, тікаючи від вторинної детонації», – написав він.

За останніми даними, кількість загиблих зросла до 38 людей, ще четверо вважаються зниклими безвісти. Найбільше постраждав розташований поблизу епіцентру пансіонат для літніх людей «Добрий дім». Усі люди, які перебували в будівлі на момент трагедії, загинули.

Міністерство оборони після трагедії заявило, що зберігання боєприпасів поблизу житлової забудови є неприпустимим. Президент Володимир Зеленський також наголосив, що відповідальні за рішення, які призвели до таких наслідків, мають понести відповідальність.

До слова, компанія «Чиста вода», виробництво якої розташоване у селі Мила Бучанського району Київської області, тимчасово припинила виробництво та доставку питної води після російської атаки.