Астрономи виявили зірку, яка вибухнула майже на самому початку історії Всесвіту

Астрономи за допомогою космічного телескопа "Вебб" виявили наднову, яка отримала назву SN 2023aeaf і є однією з найвіддаленіших серед усіх, що коли-небудь було виявлено. Ця наднова знаходиться настільки далеко, що світло від неї подорожувало приблизно 11,7 мільярда років. Це означає, що вибух масивної зірки стався, коли Всесвіту було близько 2 мільярдів років. Це відкриття дозволяє краще зрозуміти, як у перших галактиках із низьким вмістом металів вмирали зірки. Дослідження опубліковано в журналі The Astrophysical Journal, пише Phys.

Наднові — це вибухи масивних зірок, маса яких у десятки разів перевищує масу Сонця, і якими завершується їхнє життя. У результаті цих вибухів у космос потрапляє величезна кількість хімічних елементів, газу та пилу, які стають основою для появи нових зірок. Частота появи наднових побічно вказує на те, як швидко формувалися зірки протягом усієї історії Всесвіту, яка триває вже 13,8 мільярда років.

Астрономи дуже мало знають про те, як вибухали масивні зірки в молодому Всесвіті, адже вони знаходяться дуже далеко і часто випромінюють занадто мало світла. Але вченим важливо розуміти, як поводилися наднові в ранньому Всесвіті, адже це може розповісти про історію еволюції найдавніших зірок.

Телескоп "Вебб", що має потужний інфрачервоний датчик, здатний бачити дуже віддалені астрономічні об’єкти. Тому вченим вдалося виявити одну з найвіддаленіших наднових — SN 2023aeaf — і з’ясувати, яка зірка вибухнула та в якій галактиці.

Дослідження показало, що близько 11,7 мільярда років тому вибухнула зірка, маса якої була приблизно в 12 разів більшою за масу Сонця. Обмежений обсяг даних не дає змоги отримати більше інформації про цю зірку, що загинула.

Астрономи з’ясували, що SN 2023aeaf — це наднова типу II. Такі вибухи відбуваються, коли в ядрі зірки вичерпується водень для ядерного синтезу, і ядро стискається під дією власної гравітації. Цей тип наднових відрізняється від інших тим, що у випромінюванні присутній водень, оскільки зірка після смерті все ще має багату на водень зовнішню оболонку.

Вчені встановили, що вибух масивної зірки стався в молодій карликовій галактиці, в якій активно утворюються зірки, але в ній дуже мало металів. Так астрономи називають хімічні елементи, які важчі за водень і гелій.

Це відкриття дає змогу краще зрозуміти, як у перших галактиках із низьким вмістом металів вмирали зірки та як вони створювали умови для активного зореутворення.

Інші новини науки

• Скільки космічних частинок проходить крізь наше тіло щосекунди: відповідь може здивувати.