/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F9%2F1e1584ab8bcbc283d014ad646ffe86cd.jpg)
Кредит на чуже ім'я за один дзвінок: шахраї забрали 96 200 грн
«За один телефонний дзвінок я втратила 96 200 грн і залишилася з кредитом, якого не брала», — так описує свій випадок одна з потерпілих. У цій сумі 29 тисяч гривень були її власними заощадженнями, а решта — позика, яку шахраї оформили на її ім'я. Зловмисники зіграли на страху та поспіху: сказали, що акаунт нібито зламали і на жінку вже вішають розстрочку, тож гроші треба терміново перевести на «безпечну» картку.
Це класична соціальна інженерія: жертва сама передає шахраям те, що їм потрібно для операції. Найгірше тут навіть не втрата заощаджень, а борг, який лишається на людині, хоча кредит вона не оформлювала. Далі — заява в Кіберполіцію, розслідування та тривале з'ясування обставин із банком.
Ринок на 44 млрд грн, де полюють за цифровою особистістю
Шахрайські кредити — це проблема не лише банків. За даними Національного банку України, у січні–березні 2026 року фінансові компанії уклали угоди на 15,2 млрд грн — на 10% більше, ніж за той самий період 2025-го. Станом на кінець першого кварталу 2026 року вони мали 3,5 млн чинних кредитних договорів із фізособами на суму близько 44 млрд грн, із яких 30 млрд грн — це заборгованість.
Щоб оформити позику на чуже ім'я, шахраю недостатньо вкрасти паспортні дані. Треба переконати систему, що заявку подає саме власник цих даних. Тож зловмисники полюють за «цифровою особистістю» — доступом до телефону, SIM-картки, онлайн-банкінгу та сервісів, через які людина підтверджує свою особу.
Звідки шахраї беруть «точки входу»
European Banking Authority (EBA) у звіті за 2024–2025 роки називає головні точки входу для зловмисників: фішингові посилання, дзвінки нібито від банку, SMS від імені псевдодержавних органів, перевипуск SIM-картки, шкідливе програмне забезпечення та викрадення даних для входу в онлайн-банкінг. Саме через ці канали інформацію або доступ потім використовують, щоб подати кредитну заявку від імені жертви.
Показова статистика із сусідньої Польщі: за перший квартал 2026 року місцеві банки заблокували 9 363 спроби кредитного шахрайства на 302 млн злотих. Це 104 спроби щодня або одна спроба оформити кредит на чуже ім'я приблизно кожні 14 хвилин. В Україні відкритої централізованої статистики таких спроб немає, проте окремі справи показують масштаб проблеми.
Заробили на трагедії: випадок із Дніпра
Одну з найбільш цинічних схем викрили у Дніпрі. Кіберполіція повідомляла про групу, яка викрадала мобільні телефони та SIM-картки загиблих українських військовослужбовців. Фігуранти мали доступ до бюро судово-медичної експертизи, куди доставляли тіла й особисті речі загиблих.
Отримавши телефони, злочинці змінювали паролі до банківських застосунків, знімали гроші через банкомати та оформлювали на імена загиблих кредити й розстрочки на товари. Слідство встановило понад 20 епізодів, а загальна сума збитків сягнула 1,5 млн грн.
Як захиститися від «кредиту на чуже ім'я»
Фахівці радять не чекати, поки чужий кредит з'явиться у вашій кредитній історії. Найважливіші правила:
- Не віддавайте «ключі від себе». Телефон, SIM-картка та доступ до банкінгу — частина вашої цифрової особистості. Нікому не називайте коди з SMS, не встановлюйте програми віддаленого доступу, не дозволяйте без реальної потреби перевипускати SIM-картку.
- Кладіть слухавку, якщо вас кваплять. Червоними прапорцями є фрази «ваші гроші зараз вкрадуть», «на вас уже оформлюють кредит», «потрібно діяти негайно». У такому разі негайно телефонуйте в банк і залишайте заяву в Кіберполіцію.
- Стежте за запитами до кредитної історії. Сповіщення про такі запити можна підключити в застосунку «Дія». Якщо заявку на кредит ви не подавали, а запит надійшов — зв'яжіться з компанією, яка його зробила.
- Визнавайте втрачені документи недійсними. Втрачений або викрадений паспорт — це шанс отримати на себе чужий кредит, тож дійте якнайшвидше.
Якщо чужий кредит уже з'явився, зв'яжіться з банком чи фінансовою компанією, яка його видала, вимагайте зафіксувати звернення, подайте заяву до поліції, перевірте кредитну історію, змініть паролі та заблокуйте скомпрометовані доступи до банківських сервісів.