Світ дедалі більше розходиться: Китай гуртує РФ та Іран, США кличуть Москву

Китайський лідер Сі Цзіньпін зустрівся в Бішкеку з президентом Росії Володимиром Путіним та президентом Ірану Масудом Пезешкіаном на саміті Шанхайської організації співпраці. Паралельно в США тривала зустріч фінансових очільників країн G20, де європейські представники обурилися запрошенням Росії, повідомляє The New York Times

У Бішкеку Сі Цзіньпін представив Пекін як опору стабільності та прихильника «впорядкованого багатополярного світу», що має замінити нинішній порядок під проводом США. Звертаючись до Путіна, китайський лідер заявив: «Фундамент китайсько-російських відносин стане ще міцнішим». Зустріч відбулася за кілька днів після таємної поїздки директора ЦРУ Джона Ретткліффа до Москви, під час якої він закликав Кремль завершити війну в Україні.

Путін окремо провів переговори з Пезешкіаном, похваливши «мужність і стійкість» іранського народу в боротьбі за національні інтереси. Президент Росії наголосив, що Москва допомагає Тегерану в протистоянні зі США: «У цей складний час ми намагаємося надати вам необхідну допомогу. Ми обговорювали це з вами і постачаємо необхідні товари».

Раніше того ж дня Путін назвав Шанхайську організацію співпраці «одним із незалежних і впливових центрів багатополярного світу, що формується».  Він зазначив, що в її країнах-учасницях проживає майже половина населення планети і формується понад третина світового валового внутрішнього продукту.

Паралельно в горах Ешвілла, штат Північна Кароліна, проходила зустріч фінансових міністрів і глав центробанків країн G20, яка, за словами видання, продемонструвала протилежну картину — розкол замість єдності. Європейські представники висловили обурення тим, що адміністрація Трампа запросила на зустріч Росію, попри її війну проти України.

Віцеканцлер і міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль назвав це рішення «тривожним» і повідомив, що особисто розкритикував російського міністра фінансів Антона Силуанова під час однієї із сесій. Багато європейців також обурилися тим, що Міністерство фінансів США не запросило представників Південно-Африканської Республіки — довготривалого члена G20 і найбільшої економіки Африки.

Для Києва ця розбіжність має пряме значення: критика з боку європейських партнерів щодо запрошення російського представника на G20 показує, що офіційний Брюссель і Берлін продовжують публічно заперечувати спроби нормалізації статусу Москви на міжнародних майданчиках, навіть коли Вашингтон іде на такі кроки.

За словами колишнього кар'єрного дипломата і співробітника Ради національної безпеки Білого дому Раяна Хааса з Інституту Брукінгса, стратегія Пекіна полягає в тому, щоб згуртувати навколо себе підтримку «глобальної більшості»: «Саме тому участь Сі в подібних об'єднаннях настільки важлива для Пекіна. Це формує наратив про те, що Китай нарощує підтримку для відіграння більш центральної ролі у світі».

Тим часом на полях саміту в Бішкеку прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді закликав Путіна завершити війну проти України заради «людяності». За інформацією російських державних медіа, Путін відповів, що Росія «рухається в цьому напрямку».

Аналітик з Фуданьського університету у Шанхаї Ву Сінбо, який консультує китайське Міністерство закордонних справ, зазначив, що в Пекіна дві цілі — не дати США одноосібно диктувати порядок денний і посилити свою роль у світовій економіці: «Тепер, коли американський двигун втрачає обороти, або навіть створює негативні побічні ефекти, Китай як економічний двигун має активізуватися і відіграти більшу роль у розвитку та веденні глобального зростання».

Зустріч у Бішкеку стала лише одним із етапів масштабної дипломатичної кампанії Сі, який цього року вже приймав західних лідерів, зокрема з Німеччини, Британії та Канади. Далі він вирушить до Каїра, а також очікується його участь у саміті БРІКС у Нью-Делі.

При цьому, за спостереженням видання, усередині таких об'єднань зберігаються суперечності: Пекін і Нью-Делі традиційно розходяться в поглядах у межах БРІКС щодо того, наскільки конфронтаційною має бути позиція стосовно США.

Відставний старший полковник Народно-визвольної армії Китаю Чжоу Бо з Університету Цінхуа зауважив, що Шанхайська організація співпраці не є військовим альянсом і Пекін не бере на себе зобов'язань захищати Росію чи Іран силовим шляхом: «Це не засновано на союзницьких відносинах, тому це не є провокативним. Саме тому люди не мають проблем із прийняттям цього чи взаємодією з цим». За його словами, у міру того як Вашингтон відступає, а світ стає дедалі багатополярнішим, країни обиратимуть прагматичніші формати співпраці з меншою кількістю зобов'язань.

Ця дистанція між дипломатичною підтримкою РФ з боку Пекіна та відсутністю військових зобов'язань перед Москвою підтверджує оцінки, які раніше висловлювали українські та західні аналітики: Китай зацікавлений у продовженні війни як засобом тиску на Захід. Утім він уникає прямої участі в конфлікті, що залишає простір для дипломатичного маневру.

Дипломатична активність Сі також відображає його прагнення розширити переговорні позиції напередодні зустрічі з Трампом у Вашингтоні пізніше цього місяця. Попри економічне перемирʼя з Китаєм, адміністрація Трампа продовжує тиснути на Пекін: заборонила імпорт китайських роботів і розширила санкції проти китайських компаній, які купують іранську нафту. Крім того, за даними видання, американська сторона готується попередити десятки країн не брати участі в китайській ініціативі зі штучного інтелекту під загрозою бути відлученими від американської коаліції у сфері ШІ під назвою Pax Silica.

Директорка програми з Китаю в Stimson Center у Вашингтоні Юнь Сунь зазначила, що Пекін одночасно стикається з внутрішніми труднощами — зокрема повінню на кордоні з Непалом, що забрала життя тисяч людей, і багаторічною кризою на ринку нерухомості, яка стримує китайську економіку. За її словами, головне завдання Пекіна — «отримати достатньо підтримки й визнання на саміті ШОС, не зачепивши Трампа надто прямо».

На саміті ШОС у Бішкеку проявилися суперечності всередині організації: її учасники вдруге поспіль не згадали у підсумковій декларації війну Росії проти України. Паралельно Індія публічно закликала Москву припинити бойові дії, а Вірменія продемонструвала готовність поглиблювати співпрацю зі США. Це свідчить, що попри демонстративне зближення Пекіна, Москви та Тегерана ШОС не виступає єдиним політичним блоком.

Інша картина проявилася на зустрічі G20 у США, де участь російського міністра викликала обурення європейських представників. При цьому Вашингтон намагається не допускати повної нормалізації економічних зв'язків із Москвою: Скотт Бессент заявив, що жодних домовленостей із РФ до завершення війни не буде.