/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fa41a5b581f6b5c76de91f5005c5b5fc3.jpg)
Найбільша трагедія Землі: названо вид, який люди знищили через звичайний міф
Дослідники щойно підтвердили, що фермери винищили тасманійського тигра за те, чого він фізично не міг би зробити.
Тасманський тигр, також відомий як тілацин, був повністю винищений фермерами, оскільки ці тварини виглядали як вовки і мали смугасте забарвлення, як тигр. Люди вважали, що ці хижаки могли полювати на велику здобич і, як стверджувалося, винищували овець. Вчені щойно довели, що це пояснення, насправді, було не більше ніж міфом, пише IFLScience.
Нещодавнє дослідження показує, що припущення про винищення овець, ймовірно, було майже безпідставним, оскільки тасманійські тигри просто не були пристосовані до полювання на таку велику здобич. Простіше кажучи, укус тілацина не має аналогів серед сучасних ссавців.
На той час, коли європейські ботаніки дісталися Австралії, тілацин був найбільшим із тих сумчастих хижаків, що вижили. Колись тасманійські тигри були широко поширені по всьому континенту, проте на той час зустрічалися лише на острові Тасманія, куди так і не дісталися дінго.
Відомо, що місцеві фермери називали тасманійського тигра шкідником і звинувачували його у винищенні овець, які у 19 та на початку 20 століття були однією з головних галузей промисловості на острові. Це призвело до періодичного призначення винагород за шкури хижаків у період з 1830 по 1908 рік.
До того часу, коли ситуація змінилася і було усвідомлено цінність збереження цього хижака, було вже занадто пізно. За словами вчених, останній тасманійський тигр помер у зоопарку Бомаріса на Тасманії у 1936 році. Незважаючи на те, що пізніше неодноразово з’являлися повідомлення про появу хижаків, жодних доказів у вигляді кісток, екскрементів або ДНК так і не було виявлено.
Втім, тилацинів було небагато навіть до початку полювання на хижаків, а їхнє обмежене генетичне різноманіття наражало їх на ще більшу небезпеку. Проте саме уявлення про сумчастих як про вбивць овець зумовило їхню долю.
Але чи справді тасманійські тигри становили загрозу для фермерів? За словами професора Віри Вайсбекер з Університету Фліндерса, навіть якби тасманійських тигрів було більше, тілацини все одно не були пристосовані до полювання на дорослих овець.
Останні дані про пристосування хижаків до харчування спростовують міфи, які призвели до вимирання тварин. Справа в тому, що тилацинів часто порівнювали з хижаками Північної півкулі, такими як вовки, шакали та лисиці з родини псових (Canidae). Ця схожість дала їм видову назву "cynocephalus", що означає "собача голова".
Однак еволюційний розрив між вовками та тасманійськими тиграми становить близько 160 мільйонів років. Простіше кажучи, будь-яка схожість — це лише наслідок подібних екологічних умов, а можливо, й чистий збіг.
Відомо, що середня вага тасманійського тигра становила лише близько половини ваги середнього вовка, при цьому його збільшений череп мав приблизно такий самий розмір, як череп сірого вовка. Втім, незважаючи на розміри, череп тілацина зовсім не був схожий на череп великого хижака. Натомість морда тасманійського тигра була довгою й тонкою, майже витонченою — не такою масивною, як морда сірого вовка. Вона дуже схожа на морду лисиці чи шакала,
Вчені зазначають, що такі довгі щелепи більше підходять для полювання на дрібну здобич, а не на великих тварин, таких як вівці. Однак такі адаптації відрізняються від тих, що необхідні для полювання на великих тварин, наприклад, на овець. Але вчені визнають, що тасманійські тигри могли становити загрозу для ягнят.
Інші новини науки
- Розкрито таємну мову котів: вони залишають один одному зашифровані повідомлення
- Шукали затонулий корабель, а натрапили на щось інше: гігантські "квіти" проростають з морського дна