Повітряні тривоги порушують навчальний процес і графік роботи батьків: чим це загрожує

Виконавчий директор Центру економічної стратегії пояснив, як перерви у навчанні через тривоги позначаються на зайнятості батьків та рішеннях бізнесу.

Про що попереджає економіст Гліб Вишлінський:

• Чому тривоги негативно позначаються на зайнятості батьків
• Який довгостроковий ризик для регіонів України

Повітряні тривоги, що зривають навчальний процес у школах, здатні водночас скорочувати робочий час батьків - насамперед матерів школярів.

Про це повідомив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, пише Главред.

Якщо тривалі тривоги збережуться й після 1 вересня, за словами економіста, це стане додатковим економічним ефектом, що виходить за межі самої освіти. Коли навчальний день не починається вчасно через сигнал тривоги, або значну його частину діти проводять у укритті, батькам доводиться підлаштовувати під це власний робочий графік.

На думку Вишлинського, найбільше навантаження лягає саме на матерів школярів - один і той самий сигнал тривоги одночасно зриває навчання дітей і забирає робочий час у їхніх батьків.

Ризик переїзду сімей у безпечніші регіони

У довгостроковій перспективі економіст не виключає, що постійні перебої в роботі та занепокоєння щодо якості освіти дітей можуть стати додатковим аргументом для переїзду частини сімей у безпечніші регіони України. Йдеться про ситуації, коли батьки фізично не можуть повноцінно працювати через регулярні зриви графіку, а якість навчання дітей викликає дедалі більше побоювань.

Бізнес може піти за сім’ями

Схожу логіку Вишлинський застосовує й до бізнесу. Якщо рівень ризику між регіонами суттєво відрізняється, нові інвестиції та розширення компаній поступово зміщуватимуться туди, де працювати безпечніше.

У Повітряних силах ЗСУ розкрили нову тактику ворога

Росія суттєво збільшила використання швидкісних реактивних безпілотників під час атак на Україну. Київ залишається одним із головних напрямків таких ударів. Про це в ефірі телемарафону повідомив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУЮрій Ігнат.

Помітне зростання кількості таких цілей почалося ще в липні. Тоді росіяни застосували приблизно в п’ять разів більше реактивних дронів, ніж місяцем раніше.

За словами Ігната, проблема для ППО полягає насамперед у швидкості та висоті польоту. Окремі реактивні апарати можуть розганятися приблизно до 600 км/год і летіти на висоті близько 5 км. Через це їх не завжди можуть збити мобільні вогневі групи та ПЗРК, а частина дронів-перехоплювачів просто не має достатньої швидкості для переслідування таких цілей.

Атаки РФ по Україні - новини

Як писав Главред, у ніч на 1 вересня російська окупаційна армія атакувала Київ та область ракетами й ударними дронами. У результаті атаки є загиблі та постраждалі.

За останніми даними ДСНС, у Києві вісім осіб загинули та ще п’ятеро постраждали, зокрема троє дітей. Під удар потрапила цивільна інфраструктура та житлова забудова столиці.

У Дарницькому районі внаслідок влучання виникла пожежа на двох локаціях, на жаль, 7 осіб загинули, а 1 особа у важкому стані перебуває в лікарні. Пожежу ліквідовано. Також за іншою адресою внаслідок вибухової хвилі постраждали 2 особи, з яких 1 дитина.

Голосіївський район: влучення в нежитлову будівлю. Пожежу ліквідовано на площі 40 кв. м, 1 людина загинула.

Солом’янський район: внаслідок влучання БПЛА у житловий будинок сталося часткове руйнування. Пожежники врятували чоловіка та витягли жінку з-під завалів. Постраждалих передано до карети швидкої допомоги.

У Київській області кількість загиблих внаслідок ворожого удару по Борисполю зросла до 4. Ще 13 осіб отримали поранення. Усі постраждалі отримують необхідну медичну допомогу.