Путін не піде без Донбасу. Чого чекати Україні восени

Вчора була новина, що Путін вирішив піднімати ставки і ескалацію. Ніби-то своєму оточенню він сказав, що інакше «його повісять». Я не схильний довіряти такій інформації, бо зрештою за розвал економіки і країни його теж можуть повісити. Найкращим показником рішення Путіна є поле бою, і тут все стало досить очевидним.

Путін прийняв рішення дотиснути Донбас і зупинятись. Про це свідчить логіка військових дій. Судячи з подій серпня російський генштаб перегруповує всі резерви саме на Донецькому напрямі. Тут же і найбільша інтенсивність бойових дій. Це доводить, що осінньо-зимова кампанія буде зосереджена саме на цьому напрямі. Водночас, для ведення тривалої війни – це нелогічне рішення.

По-перше, якщо б Путін планував довгострокову кампанію з додатковою мобілізацією, то найлогічніше зосередитись на Запорізькому напрямі. Захоплення Запоріжжя і в подальшому загроза захоплення Дніпра, з точки зору, довгострокової війни набагато перспективніше ніж захоплення Слов'янська та Краматорська.

По-друге, для захоплення решти Донецької області не потрібна масштабна мобілізація, достатньо перегрупувати значні сили і поповнити резерви. Що ще раз підтверджує, що Путін дуже боїться мобілізації.

По-третє, російський Генштаб оцінює перспективу захоплення Донбасу до весни 2027, хоча Путін поставив завдання до 31 грудня 2026 року. Це термін, який ще може витримувати бюджет і економіка РФ, завдяки іранському подарунку ціни на нафту. Незважаючи на кризу дефіциту і значні структурні проблеми – ще пів року війни економіка може потягнути.

Більше того, враховуючи наростання проблем Путін мусить декларувати своєму оточенню саме короткі терміни війни, бо ні один здоровий економіст не прогнозує можливість вистояти російській економіці ще кілька років.

У будь-якому разі Путін не готовий виходити із війни без всього Донбасу. Для нього це означає поразку. Для нас це означає продовження війни мінімум до весни 2027 року. На цьому фоні буде ще два важливих треки.

Перший, нещадне бомбардування Києва. Основний фокус буде саме на Києві, щоб змусити ухвалити рішення про добровільний вихід із Донбасу.

Другий – початок нових переговорів. У зв'язку з загрозою прийняття пекельних санкцій росіяни почнуть грати в переговори. Ціль тягнути час і намагатись захопити весь Донбас. Фактично, переговори в обмін на зупинку санкцій. Також важливим фактором будуть американські вибори. Росіяни розуміють, що Трампу треба щось дати, бо його програш на виборах в Конгрес буде мати наслідком посилення жорсткої лінії щодо РФ і можливо збільшення допомоги Україні.

Хороших новин мало. На жаль, цей рік став диким не фартом для нас. Іранська війна і ціна на нафту дали Путіну відстрочку, якої в нього вже не було в лютому. Без цього в осінь він би вже входив з катастрофічним бюджетом і дуже сумними перспективами вести війну. І скоріше б обрав переговори.

Для нас вирішальними будуть не дії Путіна, а наша організованість. Ефективні кадри, швидкі антикризові рішення, підтримка партнерів- ключове, щоб вистояти цей жахливий період. Але і тут хороших новин не багато.

Тримаймося. Ми вже багато пройшли, і це пройдемо. Путін не виграє в цій війні.